КОГНІТИВНА ОНТОЛОГІЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОГО МЕТОДУ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО (на матеріалі перекладів п’єс ,,Король Лір” та ,,Дванадцята ніч”)

Анотація

Статтю присвячено аналізу перекладацького методу Максима Рильського з позицій когнітивного перекладознавства та запропонованих Пітером Ньюмарком принципів комунікативного підходу до перекладу текстів художнього стилю. Дослідження ставить собі за мету змоделювати процес мисленнєвої діяльності перекладача у процесі інтерпретації на українську п’єс англійського драматурга Вільяма Шекспіра ,,Король Лір” та ,,Дванадцята ніч”. Актуальність дослідження зумовлюється потребою окреслити основні особливості перекладацького методу класика українського художнього перекладу задля подальшого розвитку теоретичних та практичних засад українського перекладознавства. Здійснені авторами статті теоретичні розвідки показали, що попри зростаючий інтерес до персони М. Рильського як перекладача, сьогодні є недостатньо публікацій, присвячених перекладам М. Рильського з англійської мови. Більшість таких досліджень зосереджуються на перекладах М. Рильського з французької та слов’янських мов. Поставлена даним дослідженням мета досягається за допомогою емпіричних засобів, що втілюються в аплікації таких практичних методів, трансформаційний аналіз, когнітивне моделювання та кількісний підрахунок. Таким чином, дослідження складається із двох рівнів аналізу — перекладацького та когнітивного. У ході перекладацького аналізу дослідниками розглядаються застосовані перекладачем трансформації, процедури та перекладацькі стратегії на різних мовних рівнях — формальному лексичному, лексико-семантичному, лексико-граматичному, граматичному та стилістичному. Когнітивний аналіз становить другу частину практичного дослідження та базується на методі фреймового моделювання, метою якого є визначити когнітивний асонанс та дисонанс між першотворами та текстами перекладу. Результати дослідження свідчать, що перекладацький метод Максима Рильського передбачає максимальне наближення твору до реципієнта. Трансформаційний потенціал мовних засобів перекладача ефективно відтворює авторські інтенції на різних когнітивних рівнях, але така інтерпретація не завжди передбачає вдале відтворення специфічних реалій та комедійних фрагментів, що базуються на співзвучності слів у мові оригіналу.