До питання реалізації заходів плану управління річковими суббасейнами Пруту і Сірету та спроможності територіальних громад (на прикладі української частини суббасейну Сірету)

Анотація

На сьогодні постійно зростає антропогенний вплив на природне середовище. Одним із шляхів його мінімізації є менеджмент території за басейновим підходом. Саме за річковими басейнами здійснюється оцінка водоресурсного потенціалу, визначаються середні та екстремальні (паводкові, повеневі, меженні) значення різноманітних гідрологічних характеристик, їх розподіл у просторі і часі, прогнозні моделі тощо. Отже, басейн річки є найбільш обґрунтованою просторовою одиницею, а басейновий підхід має бути в основі прийняття відповідних управлінських рішень.

Дослідження має на меті аналіз можливостей територіальних громад щодо реалізації заходів Плану управління річковим басейном на прикладі української частини суббасейну Сірету.

Територія суббасейну р. Сірет чітко (в кордонах України) означена вододілом, має площу водозбору 1700 км², тут розташовано близько 60 населених пунктів з 12 територіальних громад двох адміністративних районів.

План управління суббасейнів Пруту і Сірету 2025–2030 роки є складовою частиною Плану управління річковим басейном Дунаю і передбачає 167 заходів
з них 87 % (146 заходів) орієнтовані на будівництво чи реконструкцію КОС (каналізаційно очисних споруд) або КМ (каналізаційних мереж) на орієнтовну загальну вартість заходів 7 099 млн. грн. (177,5 млн. євро) з очікуваним впливом на 1 045 млн. осіб.

Планом управління передбачено конкретні чітко локалізовані заходи в суббасейні Сірету, серед яких найбільш значимі – будівництво КОС, відновлення вільної течії, встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, дослідження та здійснення інвентаризації болотних угідь, відновлення річки Сторожинець, вивчення актуального стану поширення інвазійних видів риб та боротьба з ними, моніторинг пониження положення русел річок, просвітницька діяльність.

Порівняльно-географічний аналіз інтегрального показника ефективності територіальних громад у межах української частини суббасейну Сірету, з-поміж інших громад Чернівецької області, дозволяє зробити висновок про те, що більшість громад суббасейну належать до групи з найнижчими показниками. Хорологічний аналіз засвідчує, що в суббасейні річки Сірет немає жодної громади з високим показником, за винятком Вижницької міської громади та Глибоцької громади які розташовані в нижній частині ТОП-10, дещо вище середнього по області – Тереблеченська, Сторожинецька та Берегометська громади. Решта (8 громад) займають найнижчі рейтингові позиції, здебільшого 40–52 місце.

Аналіз спроможності територіальних громад в межах суббасейну Сірету практично засвідчує їх неспроможність здійснити більшість заходів Плану управління річковим суббасейном в межах своїх бюджетних можливостей.

Підвищення рівня спроможності територіальних громад в короткостроковій перспективі можливе за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів. Окрім раціонального використання земель територіальної громади, має місце й максимальне отримання з тотальним контролем податкових та неподаткових надходжень до місцевих бюджетів у всіх територіальних громадах суббасейну Сірету.

Підвищення рівня спроможності територіальних громад у середньостроковій перспективі можливе за рахунок розробки та впровадження в дію стратегічних документів, інвестиційних та регіональних проєктів. Це стосується всіх громад в частині регіональних проєктів, реалізації стратегій розвитку, та 9 громад в розробці інвестиційних паспортів. Це стане передумовою залучення інвестицій, грантових та інших коштів. Отже, реалізація заходів Плану управління річковим суббасейном Сірету потребуватиме фінансової підтримки з обласних та державних програм.