Аналіз показника життєвості населення України на основі моделювання часових рядів
DOI:
https://doi.org/10.31861/Ключові слова:
показник життєвості населення,, демографічний прогноз,, поліноміальне моделювання,, демографічна політика,, УкраїнаАнотація
У статті проаналізовано динаміку показника життєвості населення як інтегрального демографічного індикатора, що відображає баланс між народжуваністю та смертністю, а також дозволяє оцінити якість природного відтворення населення в регіональному розрізі. В умовах демографічної кризи, старіння нації, зростання смертності та тривалого зниження фертильності, обгрунтовано необхідність застосування статистичного моделювання для глибшого аналізу ситуації. Показник життєвості розглядається не лише як кількісна, але і як якісна метрика демографічної стабільності, що особливо актуально в контексті зростаючої територіальної асиметрії.
Метою дослідження є аналіз часових змін показника життєвості населення за період 1990‒2024 рр. із подальшим прогнозуванням на коротко- і середньострокову перспективу. Для досягнення поставленої мети використано методи апроксимації, моделювання часових рядів, стандартизації демографічних коефіцієнтів, а також кореляційний аналіз. Акцентується увага на доцільності використання поліноміальних функцій, зокрема полінома 4-го ступеня, як найбільш збалансованої моделі для прогнозування життєвості. Результати моделювання демонструють невтішні прогнози щодо подальшого зниження рівня життєвості населення України.
Особливу увагу приділено регіональній диференціації, що виявила значні територіальні диспропорції. Найгірші показники життєвості населення зафіксовано у сіхдних та північних регіонах України, а найкращі ‒ у деяких західних областях та місті Києві. Водночас жодна з територій не демонструє позитивного природного приросту населення. Встановлено низький рівень кореляції між смертністю та життєвстю населення, що свідчить про багатофакторну природу демографічного дисбалансу. Виявлено етапи демографічної трансформації та ключові чинники зниження рівня життєвості населення в Україні.
Встановлено, що сучасні демографічна криза в Україні є наслідком тривалих структурних змін, масштабних соціально-політичних катастроф ‒ від розпаду СРСР до повномасштабного вторгнення рф. Висновки дослідження актуалізують необхідність багаторівневих демографічних реформ, інтегрованих у соціальну, економічну та безпекову політику держави. Підкреслено потребу у формуванні цілісного підходу до регулювання демографічних процесів.
Посилання
1. Біткова, Т., & Сінь, Ц. (2025). Поєднання методів моделювання в аналізі демографічних процесів та економічного зростання Китаю. Modeling the development of the economic systems, (2), 22–30. https://doi.org/10.31891/mdes/2025-16-3 [Bitkova, T., & Sin, Ts. (2025). Poiednannia metodiv modeliuvannia v analizi demohrafichnykh protsesiv ta ekonomichnoho zrostannia Kytaiu. Modeling the development of the economic systems, (2), 22–30. https://doi.org/10.31891/mdes/2025-16-3].
2. Державна служба статистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua/ (дата звернення 01.07.2025) [Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, available at: https://ukrstat.gov.ua/ (date of application: 01.07.2025)]
3. Дулюк, І.В. & Матусов, Ю.П. (2010). Моделювання демографічних процесів на Україні за допомогою оптимальних процедур розпізнавання. Економічний вісник НТУУ «КПІ». 250‒255 [Duliuk, I.V. & Matusov, Yu.P. (2010). Modeliuvannia demohrafichnykh protsesiv na Ukraini za dopomohoiu optymalnykh protsedur rozpiznavannia. Ekonomichnyi visnyk NTUU «KPI». 250‒255]
4. Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2115-20#Text (дата звернення 07.07.2025) [Zakon Ukrainy "Pro zakhyst interesiv subiektiv podannia zvitnosti ta inshykh dokumentiv u period dii voiennoho stanu abo stanu viiny", available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2115-20#Text (date of application: 07.07.2025)]
5. Караєв, Е.А., Жила, О.В. (2025). Математичне моделювання демографічних процесів в Україні за допомогою матриць Леслі. Радіоелектроніка та молодь у XXI столітті: матеріали 29-го Міжнар. молодіж. Форуму (Харків, 16–19 квітня 2025). Т. 8. 21–23. Харків : ХНУРЕ. [Karaiev, E.A., Zhyla, O.V. (2025). Matematychne modeliuvannia demohrafichnykh protsesiv v Ukraini za dopomohoiu matryts Lesli. Radioelektronika ta molod u XXI stolitti : materialy 29-ho Mizhnar. molodizh. Forumu (Kharkiv, 16–19 kvitnia 2025) (Vol. 8, 21–23). Kharkiv : KhNURE.]
6. Лібанова, Е.М. (2007). Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз. Київ : Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України [Libanova, E.M. L(2007). Liudskyi rozvytok rehioniv Ukrainy: analiz ta prohnoz. Kyiv : Instytut demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen NAN Ukrainy]
7. Максимова, І.І., Литвиненко, Д.А. & Світлична, В.В. (2017). Прогнозування тенденцій демоекономічних процесів у сучасному бізнес-середовищі України. Економіка і суспільство. (13). 5–10 [Maksymova, I.I., Lytvynenko, D.A. & Svitlychna, V.V. (2017). Prohnozuvannia tendentsii demoekonomichnykh protsesiv u suchasnomu biznes-seredovyshchi Ukrainy. Ekonomika i suspilstvo. (13). 5–10]
8. Підгорний, А.З., Самотоєнкова, О.В., Ольвінська, Ю.О., Вітковська, К.В. (2016). Соціально-демографічна статистика: Підручник / За заг. ред. канд. екон. на ук, професора А.З. Підгорного. Одеса : ФОП Гуляєва В.М. [Pidhornyi, A.Z., Samotoienkova, O.V., Olvinska, Yu.O., Vitkovska, K.V. (2016). Sotsialno-demohrafichna statystyka: Pidruchnyk / Za zah. red. kand. ekon. na uk, profesora A.Z. Pidhornoho. Odesa : FOP Huliaieva V.M.]
9. Смертність в Україні утричі перевищує народжуваність у 2024 році. Опендатабот. URL: https://opendatabot.ua/analytics/birth-death-2024-6 (дата звернення 11.06.2025) [Smertnist v Ukraini utrychi perevyshchuie narodzhuvanist u 2024 rotsi. Opendatabot, available at: https://opendatabot.ua/analytics/birth-death-2024-6 (date of application: 07.07.2025)]
10. Стефановський, А.І. (2007). Адаптація модифікованої моделі Брасса для побудови повних таблиць смертності населення України. Демографія та соціальна економіка. 2. 38–55 [Stefanovskyi, A.I. (2007). Adaptatsiia modyfikovanoi modeli Brassa dlia pobudovy povnykh tablyts smertnosti naselennia Ukrainy. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. 2. 38–55]
11. Топчієв, О.Г. (2005). Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навчальний посібник. Одеса: Астропринт [Topchiiev, O.H. (2005). Suspilno-heohrafichni doslidzhennia: metodolohiia, metody, metodyky: Navchalnyi posibnyk. Odesa: Astroprynt]
12. Угрин, Д., Ушенко, Ю.О., Яцько, О.М., Довгунь, А.Я., Добровольський, Ю.Г. (2024). Інтелектуальні системи прогнозування демографічних змін та їх вплив на маркетингові стратегії в ІТ-індустрії. Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології, 48 (2), 13–23 [Uhryn, D., Ushenko, Yu.O., Yatsko, O.M., Dovhun, A.Ia., Dobrovolskyi, Yu.H. (2024). Intelektualni systemy prohnozuvannia demohrafichnykh zmin ta yikh vplyv na marketynhovi stratehii v IT-industrii. Optyko-elektronni informatsiino-enerhetychni tekhnolohii, 48 (2), 13–23]
13. Шевчук П.Є. (2011). Застосування формальних методів до прогнозування смертності населення. Демографічні проблеми та тенденції. 73‒83 [Shevchuk P.Ie. (2011). Zastosuvannia formalnykh metodiv do prohnozuvannia smertnosti naselennia. Demohrafichni problemy ta tendentsii. 73‒83]
14. Яворська, В.В. (2013). Регіональні геодемографічні процеси в Україні: монографія. Кам’янець-Подільський: Аксіома [Yavorska, V.V. (2013). Rehionalni heodemohrafichni protsesy v Ukraini: Monohrafiia. Kamianets-Podilskyi: Aksioma]
15. Ghosn, W, Kassié, D., Jougla, E., Salem, G., Rey, G. & Rican, S. (2013). Trends in geographic mortality inequalities and their association with population changes in France, 1975–2006, European Journal of Public Health, 23 (5). 834–840 https://doi.org/10.1093/eurpub/cks078
16. Lee, R.D. & Carter, L.R. (1992). Modeling and Forecasting U.S. Mortality. Journal of American Statistical Association. 87(419). 659–671.
17. Lutz W. et al. (2003). Conditional Probabilistic Population Forecasting. Interim Report IR-03-052. Laxenburg.
18. Martinez-Beneito, M. A., Vergara-Hernández, C., Botella-Rocamora, P., Corpas-Burgos, F., Pérez-Panadés, J., Zurriaga, Ó., Aldasoro, E., Borrell, C., Cabeza, E., Cirera, L., Delfrade Osinaga, J., Fernández-Somoano, A., Gandarillas, A., Lorenzo Ruano, P. L., Marí-Dell’Olmo, M., Nolasco, A., Prieto-Salceda, M. D., Ramis, R., Rodríguez-Sanz, M., ... the MEDEA3 Project Group. (2021). Geographical Variability in Mortality in Urban Areas: A Joint Analysis of 16 Causes of Death. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(11), 5664. https://doi.org/10.3390/ijerph18115664
19. Ukolova, B., & Burcin, B. (2024). Analýza faktoru asociovaných s vícečetnými příčinami smrti v Česku v roce 2018 pomocí XGBoost regrese a metody SHAP. Demografie, 66(1), 24–38.
20. Ukolova, E.A. (2024). Comparative Analysis of Regional Mortality Differences Using Underlying and Multiple Causes of Death: A Case Study of Czechia. Spat Demogr 12, 8. https://doi.org/10.1007/s40980-024-00130-2
