Російсько-українська війна крізь призму міжнародного права та гібридних проявів

Анотація

У статті автор перелічує порушення базових документів міжнародного права і двосторонніх російсько-українських угод, які здійснила Російська Федерація по відношенню до України. Серед них не тільки Будапештський Меморандум, в якому вона, поряд із США та Великобританією, зобов’язалася гарантувати безпеку, територіальну цілісність та непорушність кордонів України, що відмовилася від ядерної зброї, але і цілу низку принципів міжнародного права, зокрема: – Принцип неприпустимості застосування сили та погрози застосування сили; – Принцип невтручання у внутрішні справи іншої держави; – Принцип територіальної цілісності держав; – Принцип непорушності кордонів; – Принцип добросовісного виконання міжнародно-правових зобов’язань. Росія порушила низку двосторонніх українсько-російських угод (від 31 травня 1997 р., від 21 квітня 2010 р., від 16 липня 1999 р.). У статті також проаналізовані особливості «асиметричної війни» або «гібридної війни» Російської Федерації, які виявилися досить ефективними, а іноді неочікуваною сумішшю військових та невійськових, звичайних і нетрадиційних компонентів, включаючи всі види інструментів. Жоден з окремих компонентів не є новим, це поєднання і координація різних дій, які є раптовими і створюють двозначність, роблячи адекватну реакцію вкрай складною.