Політика й етика
Редакційна політика та публікаційна етика
Редакційна колегія журналу у своїй діяльності неухильно дотримується провідних міжнародних стандартів публікаційної етики, наукової прозорості та об’єктивного оцінювання досліджень, спираючись на базові принципи та рекомендації авторитетних світових організацій. Зокрема, редакційна політика видання цілком ґрунтується на ключових положеннях Комітету з публікаційної етики (COPE), що гарантує етичність поведінки всіх учасників видавничого процесу, належне врегулювання потенційних конфліктів інтересів, прозорість рецензування та ефективне реагування на будь-які прояви академічної недоброчесності. Водночас ми поділяємо та імплементуємо в нашу роботу стандарти Всесвітньої асоціації медичних редакторів (WAME) у частині забезпечення абсолютної незалежності редакційних рішень від впливу засновників, адміністративного тиску чи комерційних інтересів, а також підтримки найвищих критеріїв якості незалежної експертизи. Окрім цього, журнал офіційно підтримує філософію Сан-Франциської декларації про оцінювання наукових досліджень (DORA), глибоко усвідомлюючи, що справжня наукова цінність будь-якої статті має визначатися виключно її змістом, методологічною якістю та практичною чи теоретичною значущістю, а не формальними наукометричними показниками або імпакт-фактором платформи, де вона опублікована. Редакційна політика, процедура рецензування та публікаційна етика журналу повністю відповідають міжнародним стандартам і рекомендаціям COPE, а також вимогам Міністерства освіти і науки України. Ми гарантуємо рівне ставлення до всіх учасників публікаційного процесу та категорично не сприймаємо будь-які прояви дискримінації.
Політика академічної доброчесності та публікаційної етики
Редакційна колегія журналу у своїй діяльності керується міжнародними стандартами публікаційної етики, зокрема принципам COPE, а також актуальними вимогами Міністерства освіти і науки України. Ми гарантуємо рівне ставлення до всіх авторів, незалежно від їхньої раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, етнічного походження, громадянства чи політичних поглядів. Будь-які прояви дискримінації під час розгляду рукописів є неприпустимими.
Політика та процедура рецензування
Для забезпечення високої якості наукових публікацій редакція журналу застосовує модель подвійного анонімного рецензування (Double-anonymized peer review). Відповідно до стандарту ANSI/NISO Z39.106-2023, ця модель передбачає, що особистості авторів приховані від рецензентів, а особистості рецензентів залишаються невідомими для авторів протягом усього процесу оцінювання та після його завершення. Ця процедура є невід’ємною частиною редакційної політики та спирається на базові принципи COPE.
Політика щодо використання штучного інтелекту та технологій з його підтримкою
Відповідно до позиції COPE, системи штучного інтелекту (наприклад, великі мовні моделі) не можуть виступати авторами чи співавторами наукових робіт, оскільки вони не здатні нести відповідальність за зміст дослідження. Якщо автори використовували ШІ для збору даних, аналізу або покращення мови тексту, це має бути чітко задекларовано в тексті статті або розділі «ACKNOWLEDGMENT». Рецензентам і редакторам суворо забороняється завантажувати подані рукописи у відкриті системи ШІ для генерації відгуків або перевірки, оскільки це є прямим порушенням конфіденційності неопублікованих даних.
Політика архівування та довготривалого зберігання
Редакція журналу впроваджує комплексну стратегію цифрової консервації, спрямовану на забезпечення гарантованого, безперервного та безкоштовного доступу до наукових публікацій у довгостроковій перспективі. Це досягається завдяки багаторівневому збереженню даних, що передбачає розміщення статей не лише на офіційному сайті видання, а й обов'язкове їх депонування у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, інституційному репозитарії університету та міжнародних системах цифрового збереження. Для забезпечення технічної стабільності та довговічності файлів використовуються відповідні міжнародні формати, кожній публікації присвоюється унікальний ідентифікатор DOI для стабільного цитування, а інфраструктура підтримується регулярним резервним копіюванням серверів. Водночас журнал заохочує авторів до самоархівування опублікованих робіт і надає беззаперечну гарантію того, що весь цифровий архів залишатиметься у відкритому доступі навіть за гіпотетичного припинення діяльності видання. Завдяки такому підходу політика виступає надійною публічною гарантією збереження наукового доробку від втрати та його доступності для світової спільноти незалежно від будь-яких технічних чи організаційних змін.
Регулювання конфлікту інтересів
Редакція застосовує комплексну політику щодо конфлікту інтересів, який визначається як наявність фінансових, особистих, професійних або інституційних зв’язків, що можуть вплинути на об’єктивність автора, рецензента чи редактора. Відповідно до рекомендацій ICMJE, усі учасники публікаційного процесу зобов’язані відкрито декларувати будь-які потенційні конфлікти. Для структурування цих відомостей автори мають використовувати інструмент EASE Interactive Checklist for Submitting Authors. Фінальна опублікована версія статті містить обов’язковий розділ “COMPETING INTERESTS” із заявою про наявність або відсутність конфлікту інтересів. З метою забезпечення прозорості встановлено окрему процедуру для рукописів, поданих головним редактором або членами редакційної колегії журналу. Такі матеріали передаються незалежному відповідальному редактору, який не має адміністративної чи наукової залежності від автора. Призначаються виключно зовнішні незалежні рецензенти, а автор-редактор повністю усувається від доступу до системи управління цим рукописом та не бере участі в ухваленні фінального рішення.
Авторство та інституційна різноманітність
Журнал застосовує таксономію ролей авторів (CRediT taxonomy) у розділі “AUTHOR CONTRIBUTIONS” для чіткого визначення індивідуального внеску кожного дослідника у створення роботи. Відповідна інформація зазначається у фінальному тексті статті. З метою запобігання ендогенності (надмірній концентрації публікацій від установи-засновника) редакція системно залучає зовнішніх авторів та міжнародних фахівців. Встановлено квоти на публікацію матеріалів внутрішніх авторів у кожному випуску, що гарантує інституційну та географічну репрезентативність видання.
Порядок розгляду скарг щодо порушень етичних норм
Редакція забезпечує прозорий і неупереджений механізм реагування на скарги щодо можливих етичних порушень (плагіат, фабрикація даних, конфлікт авторства, недоброчесне рецензування тощо). Скарги приймаються на офіційну електронну пошту журналу (sisiot@chnu.edu.ua) та розглядаються головним редактором спільно з етичним комітетом редколегії згідно з блок-схемами (flowcharts) COPE. Редакція зобов’язується зберігати конфіденційність заявника. У разі надходження обґрунтованої скарги особі, яку підозрюють у порушенні, надається право на пояснення та надання доказів. До завершення розслідування розгляд рукопису призупиняється. За результатами перевірки редакція ухвалює рішення щодо відхилення статті, публікації виправлення або ініціювання процедури ретракції, про що офіційно повідомляє всі зацікавлені сторони.
Порядок ретракції (відкликання) та постпублікаційні зміни
Журнал застосовує процедуру ретракції відповідно до настанов COPE Retraction Guidelines. Відкликання статті ініціюється у випадках, коли виявлено чіткі докази недостовірності отриманих результатів (через свідому фабрикацію чи добросовісну помилку), наявність грубого плагіату, факт дублюючої публікації або приховування критичного конфлікту інтересів. Порядок ретракції передбачає публікацію офіційного повідомлення про відкликання (Notice of Retraction), яке містить причини такого рішення та вказує на ініціатора (автори, установа або редакція). Повідомлення зв’язується двостороннім посиланням з оригінальною статтею. Сама стаття залишається в архіві журналу та базах даних, проте на всіх її сторінках у PDF-форматі проставляється водяний знак «RETRACTED». У випадках дрібних неточностей, що не впливають на висновки дослідження, публікується виправлення (Erratum/Correction), а в разі тривалих розслідувань – заява про занепокоєння (Expression of Concern).
Протидія маніпуляціям із цитуванням
Будь-які форми маніпуляцій із цитуванням суворо заборонені. Редакція здійснює регулярний внутрішній контроль для виявлення аномальних патернів. Неприпустимим є надмірне авторське самоцитування, штучне цитування статей журналу для підвищення його імпакт-фактора, а також «почесне» цитування (honorary citations) та скоординоване взаємне цитування між виданнями (citation stacking). Найбільш критичним порушенням вважається «примусове» цитування, коли редактор або рецензент вимагає додати посилання на власні роботи як умову прийняття статті. У разі виявлення таких вимог від рецензента (reviewer citation manipulation) без належного наукового обґрунтування, редакція негайно відсторонює його від розгляду рукопису.
Відкритий доступ, ліцензування та авторські права
Журнал підтримує політику відкритого доступу (Open Access). Усі опубліковані матеріали стають доступними для читачів відразу після публікації на умовах ліцензії Creative Commons (в кожній опублікованій статті зазначається тип ліцензії – CC BY 4.0). Автори зберігають за собою майнові авторські права на власні твори, передаючи журналу право першої публікації. Процес публікації є повністю безкоштовним для всіх авторів. Редакція не стягує жодних платежів за подання, обробку рукописів (Article Processing Charge – APC), експертне оцінювання, підготовку чи розміщення статей. Відсутність будь-яких прихованих або додаткових фінансових зобов’язань з боку авторів є принциповою позицією редакції, що гарантує абсолютну незалежність ухвалення редакційних рішень від комерційних чинників.
Процедура розгляду та критерії добору рецензентів
Кожний рукопис, що пройшов первинний технічний контроль та перевірку на академічний плагіат, направляється щонайменше двом незалежним експертам у відповідній галузі. Рецензенти добираються на основі їхньої наукової експертизи, наявності публікацій за тематикою статті та відсутності інституційної чи співавторської афіліації з авторами поданого матеріалу. У разі виникнення конфлікту інтересів рецензент зобов’язаний повідомити про це редакцію, після чого призначається інший експерт. Редакційні рішення базуються виключно на змісті рецензентських висновків. Для ухвалення рішення про прийняття статті до друку необхідна наявність як мінімум двох позитивних відгуків. У разі суттєвих розбіжностей в оцінках експертів головний редактор залучає третього, додаткового рецензента. Журнал рекомендує авторам та експертам використовувати у своїй роботі україномовні ресурси EASE, зокрема Peer Review Toolkit, для підвищення якості підготовки та оцінювання матеріалів.
Прозорість редакційної історії
Журнал гарантує прозоре відображення етапів розгляду кожного рукопису. З метою запобігання практикам штучного пришвидшення процесу (підозріло короткі строки рецензування), редакція відводить на фахову експертизу обґрунтований час, достатній для ретельного аналізу. На першій сторінці кожної опублікованої статті в обов’язковому порядку зазначається повна редакційна історія:
- дату першого надходження статті до видання (Received);
- завершення рецензування та доопрацювань (Revised);
- дата прийняття статті до друку після рецензування (Accepted);
- дата публікації (Published).
Таке документування забезпечує читачів та наукометричні бази даних достовірною інформацією щодо дотримання академічних стандартів на всіх етапах редакційно-видавничого процесу.
