Особливості концептуалізації поняття дезінформація в сучасній політичній науці
DOI:
https://doi.org/10.31861/mediaforum.2024.15.320-336Ключові слова:
дезінформація, інформація, концептуалізація, політична наука, академічний консенсус, політика протидії дезінформаціїАнотація
В статті здійснений аналіз особливостей концептуалізації поняття дезінформація в сучасній політичній науці. Обґрунтовано, що неперервність сучасної геополітичної турбулентності спричинила зростання інтересу академічних спільнот до вивчення процесів вироблення та циркуляції дезінформації й принципів політики протидії поширенню дезінформаційних наративів. Здійснений аналіз довів неможливість створення уніфікованої теорії дезінформації, навіть в ситуації актуальної потреби посилення концептуальної точності. Однією з основних проблем, розв’язання якої сприятиме формуванню чіткого, але гнучкого концепту дезінформації, є проблема одночасного, а часом синонімічного, застосування низки категорій та понять через які описують емпіричний зріз дезінформації. Досягнення наукового консенсусу щодо вимірюваних характеристик дезінформації буде тим кроком, який наблизить можливість вироблення актуальних та застосовних в реальних політичних процесах моделей політики протидії дезінформації. Встановлено, що принциповим для сучасної політичної науки є визначення належного місця політичного та політично значимого контексту виникнення та поширення дезінформації.
Завантажити
Посилання
Anderson, C. W. 2021. “Propaganda, misinformation, and histories of media techniques”. Harvard Kennedy School Misinformation Review. 2021(2): 1–7.
Benkler, Y., Faris, R., Roberts, H. 2018. Network propaganda: Manipulation, disinformation, and radicalization in American politics. Oxford University Press.
Berry, J. M., Sobieraj, S. 2013. The outrage industry: Political opinion media and the new incivility. Oxford University Press
Born, K., Edgington, N. 2017. “Analysis of philanthropic opportunities to mitigate the disinformation/propaganda problem”. William and Flora Hewlett Foundation. URL: https://www.hewlett.org/wp-content/uploads/2017/11/Hewlett-Disinfor mation-Propaganda-Report.pdf
Brennen, J. S. 2020. “Formulating deformation: The flows of formless information”. International Journal of Communication. 14: 4578–4598.
Brennen, J. S., Simon, F. M., Howard, P. N., Nielsen, R. K. 2020. “Types, sources, and claims of COVID-19 misinformation”. Reuters Institute for the Study of Journalism. URL: https://www.oxfordmartin.ox.ac.uk/publications/types-sources-and-claims-of-covid-19-misinformation/
Center for Countering Digital Hate. 2021. The disinformation dozen: Why platforms must act on twelve leading online anti-vaxxers. URL: https://counterhate.com/research/the-disinformation-dozen/
Chadwick, A., Stanyer, J. 2022. “Deception as a bridging concept in the study of disinformation, misinformation, and misperceptions: Toward a holistic framework”. Communication Theory, 32(1): 1–24.
Cook, J., Ellerton, P., Kinkead, D. 2018. “Deconstructing climate misinformation to identify reasoning errors”. Environmental Research Letters, 13(2): 1–7.
Dobber, T., Ó Fathaigh, R., Zuiderveen Borgesius, F. J. 2019. “The regulation of online political micro-targeting in Europe”. Internet Policy Review, 8(4). URL: https://policyreview.info/articles/analysis/regulation-online-political-micro-targeting-europe
Douglas, K. M., Uscinski, J. E., Sutton, R. M., Cichocka, A., Nefes, T., Ang, C. S., Deravi, F. (2019). “Understanding conspiracy theories”. Political Psychology, 40: 3–35.
European Commission. 2018. EU Code of Practice on Disinformation. URL: https://www.europeansources.info/record/eu-code-of-practice-on-disinformation/
European Commission. 2018a. Directorate-General for Communications Networks, Content and Technology. High Level Expert Group on fake news and online disinformation. URL: https://op.europa.eu/s/tRk9
European Commission. 2018b. Tackling Online Disinformation: A European Approach COM/2018/236 final. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri= CELEX :52018DC0236
European Parliament. Publications Office. 2019. Meyer, T., Marsden, C. “Regulating disinformation with artificial intelligence: Effects of disinformation initiatives on freedom of expression and media pluralism” URL: https://data.europa.eu/doi/10.2861/003689
Floridi, L. (2011). The philosophy of information. Oxford University Press. Oxford,
Foucault, M. 1980. Power/knowledge: Selected interviews and other writings, 1972–1977. Knopf Doubleday Publishing Group. URL: https://books.google.com.ua/books/about/Power_Knowledge.html?id=RGeNEAAAQBAJ&redir_esc=y
Fox, C. J. 1983. Information and Misinformation: An Investigation of the Notions of Information, Misinformation, Informing, and Misinforming. Greenwood Publishing Group.
Guess, A., Lyons, B. 2020. “Misinformation, Disinformation, and Online Propaganda”. Social Media and Democracy. September:10–33.
Hameleers, M. 2020. “Populist Disinformation: Exploring Intersections between Online Populism and Disinformation in the US and the Netherlands”. Politics and Governance. 8(1): 146–157.
Hameleers, M., Powell, T., Van der Meer, T., Bos, L. 2020. “A Picture Paints a Thousand Lies? The Effects and Mechanisms of Multimodal Disinformation and Rebuttals Disseminated via Social Media”. Political Communication. 37: 1–21.
Hart, R. P. 2020. “Donald Trump and the return of the paranoid style”. Presidential Studies Quarterly. 50(2): 348–365.
Jack, C. 2017. “Lexicon of lies: Terms for problematic information”. Data & Society Research Institute. URL: https://apo.org.au/sites/default/files/resource-files/2017-08/apo-nid183786.pdf
Krause, N. M., Freiling, I., Scheufele, D. A. 2022. “The “infodemic” infodemic: Toward a more nuanced understanding of truth-claims and the need for (not) combatting misinformation”. The Annals of the American Academy of Political and Social Science. 700(1): 112–123.
Kuklinski, J. H., Quirk, P. J., Schwieder, D. W., Rich, R. F. 1998. “Just the facts, ma’am’: Political facts and public opinion”. The Annals of the American Academy of Political and Social Science. 560(1): 143–154.
Lash, S. 2002. Critique of information. SAGE Publications Ltd.
Mahl, D., Zeng, J., Schäfer, M. S. 2024. “Conceptualizing platformed conspiracism: Analytical framework and empirical case study of BitChute and Gab”. New Media & Society. 26(12): 6938–6957.
Marres, N. 2018. “Why we can’t have our facts back”. Engaging Science, Technology, and Society. 4:423–443.
Osmundsen, M., Bor, A., Vahlstrup, P. B., Bechmann, A., Petersen, M. B. 2021. “Partisan polarization is the primary psychological motivation behind political fake news sharing on Twitter”. American Political Science Review. 115(3): 999–1015.
Pennycook, G., McPhetres, J., Zhang, Y., Lu, J. G., Rand, D. G. 2020. “Fighting COVID-19 misinformation on social media: Experimental evidence for a scalable accuracy-nudge intervention”. Psychological science, 31(7), 770–780.
Phillips, W., Milner, R. M. 2021. You are here: A field guide for navigating polarized speech, conspiracy theories, and our polluted media landscape. MIT Press.
Radu, R. 2020. “Fighting the ‘Infodemic’: Legal Responses to COVID-19 Disinformation”. Social Media + Society. 6(3). URL: https://journals.sagepub.com/doi/ful l /10.1177 /2056305120948190
Ротар Н. 2023. “Особливості концептуалізації ідеї цифрового суверенітету в сучасній політичній науці”. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 3(17):229–244. [Rotar N. 2023. Osoblyvosti kontseptualizatsii idei tsyfrovoho suverenitetu v suchasnii politychnii nautsi. Mizhnarodni vidnosyny, suspilni komunikatsii ta rehionalni studii. 3(17): 229–244].
Ротар Н. Формування політики захисту електоральної моделі політичної участі від дезінформаційних впливів (на прикладі політики Європейського Союзу). Історико-політичні проблеми сучасного світу. 43:179–193. [Rotar N. 2021. Formuvannia polityky zakhystu elektoralnoi modeli politychnoi uchasti vid dezinformatsiinykh vplyviv (na prykladi polityky Yevropeiskoho Soiuzu). Istoryko-politychni problemy suchasnoho svitu. 43:179–193].
Shannon, C. E. 1948. “A mathematical theory of communication”. Bell System Technical Journal. 27(3): 379–423. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi /10.1002/j.1538-7305.1948.tb01338.x
Southwell, B. G., Brennen, J. S. B., Paquin, R., Boudewyns, V., Zeng, J. 2022. Defining and measuring scientific misinformation. The Annals of the American Academy of Political and Social Science. 700(1): 98–111.
Southwell, B. G., Thorson, E. A., Sheble, L. 2017. “The persistence and peril of misinformation”. American Scientist, 105(6): 372–375.
Sutton, R. M., Douglas, K. M. 2020. “Conspiracy theories and the conspiracy mindset: Implications for political ideology”. Current Opinion in Behavioral Sciences. 34:118–122.
Tan, A. S. L., Lee, C., Chae, J. 2015. “Exposure to health (mis)information: Lagged effects on young adults’ health behaviors and potential pathways”. Journal of Communication. 65(4): 674–698.
Tandoc, E. C., Lim, Z. W., & Ling, R. 2018. “Defining “Fake News”: A typology of scholarly definitions”. Digital Journalism. 6(2):137–153.
Tang, L., Fujimoto, K., Amith, M. T., Cunningham, R., Costantini, R. A., York, F., Xiong, G., Boom, J. A., Tao, C. 2021. “‘Down the rabbit hole’ of vaccine misinformation on YouTube: Network exposure study”. Journal of Medical Internet Research. 23(1). URL: https://www.jmir.org/2021/1/e23262/
Thorson, E. A., Sheble, L., Southwell, B. G. 2018. Conclusion: An agenda for misinformation research. In: Misinformation and mass audiences. Eds. B. G. Southwell, E. A. Thorson, L. Sheble. University of Texas Press.
UK. Retrieved from http://ukcatalogue.oup.com/product/ 9780199232383.
Vraga, E. K., Bode, L. 2020. “Defining misinformation and understanding its bounded nature: Using expertise and evidence for describing misinformation”. Political Communication. 37(1): 136–144.
Wardle, C., Derakhshan, H. 2017. Information Disorder: Toward an interdisciplinary framework for research and policy making. Report DGI (2017)09. URL: https://rm.coe.int /09000 0168076299d
Zeng, J. 2021. “Theoretical typology of deceptive content (conspiracy theories)”. DOCA – Database of Variables for Content Analysis. 1(5). URL: https://www.hope.uzh.ch /doca/article/view/2629/1707
