Виклики для НАТО першої третини ХХІ століття: Китай і Україна

Анотація

Стаття присвячена аналізу політики Китаю та України як викликів для НАТО на початку ХХІ століття. Зокрема, розглядаються  внутрішні та зовнішні виклики, що впливають на визначення Північноатлантичним Альянсом свого місця та ролі в сучасній системі міжнародних відносин. З цією метою визначається зміст відповідних дефініцій, особливості внутрішнього розвитку західного суспільства другої половини ХХ століття, що формували відповідне сприйняття безпекового середовища, а також вплив Китаю та України на вибір шляхів адаптації Альянсу до сучасних без пекових процесів.
Автор зазначає, що Китай і Україна становлять собою суттєві 
різнопланові виклики для НАТО і первинний аналіз засвідчує, що Альянс досить адекватно і оперативно бере до уваги їхнє значення для розробки механізмів та інструментів адаптації до сучасних світових політичних процесів. Виклик Китаю примушує Північноатлантичний Альянс активізувати процес його «глобалізування» через створення і участь у допоміжних безпекових механізмах та інститутах за межами статутно визначеного Євроатлантичного регіону.  Зі свого боку, Україна на практиці виступає форпостом західного світу, прикриваючи країни Альянсу від російської агресії і даючи їм можливість здійснити переозброєння для ефективної відсічі у випадку агресії. Виклик полягає у тому, що підтримка України збільшує потенційну можливість безпосереднього військового зіткнення НАТО з Російською Федерацією.