Стійкість ЄС в регіоні Східного партнерства vs гібридна агресія Росії
DOI:
https://doi.org/10.31861/mediaforum.2021.9.78-86Ключові слова:
Європейський Союз, «Східне партнерство», Україна, Російська Федерація, агресіяАнотація
У статті досліджуються питання протидії російській гібридній агресії РФ у країнах Східного партнерства. Констатовано, що Європейський Союз вже більше десяти років імплементує політику «Східного партнерства». Ця імплементація відбувається з перемінним успіхом для всіх без виключення шести держав-об’єктів цієї політики. Україна, Республіка Молдова та Грузія просунулись значно більше в своїх європейських аспіраціях. Проте це не зупиняє Російську Федерацію від подальшого позиціонування всіх держав, які колись входили до СРСР, як сфери свого ультимативного впливу. Також Росія продукує суперництво з ЄС за вплив на всі без виключення держави «Східного партнерства», саму політику та навіть на ЄС. Огляд академічних досліджень, що аналізують стійкість ЄС у протистоянні з Росією в контексті впливу на держави «Східного партнерства» викладено в цій статті. Застосовано підходи визначення ЄС як «нормативного актора» та суперечливій політиці Росії щодо держав-сусідів.
Аналіз згаданих у статті праць спонукає до висновку, що Російська Федерація продовжує вважати сусідні держави, зокрема Україну, Республіку Молдова та Грузію своєю сферою впливу. А найменші спроби третьої сторони втрутитись Москва сприймає як посягання на її виключну сферу спливу. Дії Росії, як видно з проаналізованих джерел, важко назвати дипломатичними та орієнтованими на загальнолюдські демократичні цінності. ЄС навпаки, застосовує цінності як орієнтир у політиці «Східного партнерства». Водночас, для України, Республіки Молдова та Грузії настав час настійливо вимагати змін у політиці «Східного партнерства». Зокрема перспектива членства в ЄС має бути чітко артикульована з боку Брюсселя.
Завантажити
Посилання
Delcour, Laure. 2018. “Dealing with the Elephant in the Room: The EU, Its ‘Eastern Neighbourhood’ and Russia.” Contemporary Politics 24 (1): 14–29. https://doi.org/10.1080/13569775.2017.1408169.
Ene, Angela Mihaela. 2017. “Romania’s Role in the International Relations of EU for the Eastern Partnership.” Acta Universitatis Danubius. Relationes Internationales 10 (2). https://search.proquest.com/publiccontent/docview/2118387797?pq-origsite=primo.
Ene, Angela Mihaela. 2018. “Romania as a Factor for Consolidation of the ‘European Union’ Project versus Russia’s New Generation War in Europe.” Acta Universitatis Danubius. Relationes Internationales 11 (2): 96–103.
Giusti, Serena. 2016. “The Russian Federation’s Posture towards the European Neighbourhood Policy: A Neoclassical Realist Explanation.” In Theorizing the European Neighbourhood Policy, edited by Sieglinde Gstöhl and Simon Sieglinde, 61–82. Routledge.
Howorth, Jolyon. 2017. “‘Stability on the Borders’: The Ukraine Crisis and the EU’s Constrained Policy Towards the Eastern Neighbourhood.” JCMS: Journal of Common Market Studies 55 (1): 121–36. https://doi.org/10.1111/jcms.12448.
Kurečić, Petar. 2017. “The ‘New Cold Warriors’ and the ‘Pragmatics’: The Differences in Foreign Policy Attitudes towards Russia and the Eastern Partnership States among the NATO Member States from Central and South-Eastern Europe.” Croatian International Relations Review 23 (80): 61–96. https://doi.org/10.1515/cirr-2017-0021.
Kuzio, Taras. 2017. “Ukraine Between a Constrained EU and Assertive Russia.” JCMS: Journal of Common Market Studies 55 (1): 103–20. https://doi.org/10.1111/jcms.12447.
Kuzio, Taras, and Paul J. D’Anieri. 2018. The Sources of Russia’s Great Power Politics: Ukraine and the Challenge to the European Order. https://www.e-ir.info/publication/the-sources-of-russias-great-power-politics-ukraine-and-the-challenge-to-the-european-order/.
Manners, Ian. 2002. “Normative Power Europe: A Contradiction in Terms?” JCMS: Journal of Common Market Studies 40 (2): 235–58. https://doi.org/10.1111/1468-5965.00353.
Noutcheva, Gergana. 2018. “Whose Legitimacy? The EU and Russia in Contest for the Eastern Neighbourhood.” Democratization 25 (2): 312–30. https://doi.org/10.1080/13510347.2017.1363186.