ФОНОСЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФЕМІНІСТИЧНИХ ТЕКСТІВ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ ПРОЗИ
DOI:
https://doi.org/10.31861/gph2023.843.92-99Ключові слова:
фоносемантика, феміністична література, жіночий роман, фонестема, фонестемна лексика, «мінорна» тональність текстуАнотація
У статті досліджені фоносемантичні особливості феміністичного роману Д. Крієн "Die Liebe im Ernstfall" задля встановлення символічних значень початкових приголосних фонем, що зустрічалися в цьому тексті. Проаналізовано теоретико-методологічне підґрунтя сучасної німецької прози та висвітлені типові марковані ознаки жанру феміністичної літератури (автори жінки, головні героїні жінки, тонкий авторський гумор, тяжкі жіночі долі, боротьба за рівність прав, флюїдність та ін.), здійснено їх порівняння із опрацьованим текстом. Орієнтуючись на думку експертів-критиків, сюжет, ідею, мету роману та власний читацький досвід, стверджуємо, що роман Д. Крієн "Die Liebe im Ernstfall" відповідає всім ознакам жіночого роману та містить п’ять окремих розділів, які присвячені кожній окремій героїні та її нелегкому життєвому шляху. Д. Крієн представляє читачам завуальовану проблему взаємовідносин жінок у суспільстві та їх стосунків із чоловіками, вказує на нерівність прав у сучасному світі.
Функціонування фонестем у феміністичному тексті "Die Liebe im Ernstfall" досліджено шляхом суцільної вибірки із використанням описового та компонентно-статистичних методів, а саме хі-квадрату та коефіцієнту взаємної спряженості. Опрацьовано 5056 одиниць фонестемної лексики, встановлено, що до лексики частого вжитку у романі належать фонестеми ∫t-, ∫p-, kl-, kr-, gr-, pr-, tr-, ∫r-. Виявлені прикметники негативного сприйняття, прикметники кольоропозначення, абстрактні іменники та іменники негативного значення. У ході опрацювання роману встановлено, що сучасний феміністичнй текст Д. Крієн "Die Liebe im Ernstfall" характеризується мінорною тональністю використаної у тексті фонестемної лексики, що містить ведучу фонему [∫] та [r] у другій чи третій позиції та сприяє формуванню негативно-емоційного впливу на читача. Достовірність отриманих результатів підтверджується статистично значущим критерієм хі-квадрату та коефіцієнтом взаємної спряженості.