ПРИНЦИПИ УКЛАДАННЯ „НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКА ТЕРМІНІВ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

Анотація

У статті наведено принципи укладання «Німецько-українського словника термінів безпеки життєдіяльності» і розглянуто особливості відбору лексичного матеріалу, а саме принципи відповідності цілям і завданням навчання, частотності, словотвірної цінності терміна, асоціативної цінності, тематичності і семантичності. Укладання словника передбачає низку етапів: аналіз наявних словників, дослідження потреб адресата, визначення вимог і майбутніх характеристик словника, розробку його макро- і мікроструктури, збір лексичного матеріалу, оформлення словникових статей, підбір перекладних еквівалентів, впорядкування словника відповідно до розробленої структури, редагування і перевірку відповідності отриманого продукту поставленим цілям.
Пропонується найбільш продуктивна та швидка методика укладання словника за допомогою програм генерування корпусів текстів BootCat та синтезу парадигм Morphy, що дозволила у стислі терміни виокремити близько 20000 термінів фахової мови безпеки життєдіяльності та відшукати їх українські відповідники. Генерування корпусу текстів текстів здійснено на основі методики С. Шароффа, що передбачає пошук фахових текстів на основі щоразу нових випадково скомбінованих чотирьох базових термінів. Це забезпечує організацію однорідної вибірки тематично пов’язаних текстів з Інтернету (посібників, довідників, наукових статей, газетних повідомлень, інструкцій, пам’яток, рефератів і анотацій статей тощо). Отримані тексти оброблено за допомогою програми синтезу парадигм Morphy, яка автоматично приписує кожному слову в реченні всі можливі граматичні категорії, і укладено вихідний список термінологічного словника. Наступним завданням є наведення рівнозначних слів-відповідників у мові перекладу, спроможних якнайточніше передати семантику реєстрового слова. Таким чином, в руках користувача словника виявляється певна лінгвістична модель німецької фахової мови безпеки життєдіяльності в її еквівалентному відтворенні українською мовою. Наявність такої вихідної моделі дозволить користувачу розуміти наукові тексти і, тим самим, успішно розширювати в подальшому свій науково-понятійний апарат.