ВЕРБАЛІЗАЦІЯ МІЖКОНЦЕПТУЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ (НА ТЛІ КОГНІТИВНОЇ КАРТИ НІМЕЦЬКОМОВНОГО ХУДОЖНЬОГО МАТРИМОНІАЛЬНОГО КОНФЛІКТНОГО ДИСКУРСУ)

Анотація

У статті презентуються міжконцептуальні зв’язки та їх вербалізатори, що формують когнітивну карту німецькомовного художнього матримоніального конфліктного дискурсу. Мета дослідження полягає у встановленні концептосистеми німецькомовного художнього матримоніального конфліктного дискурсу шляхом здійснення статистичного аналізу вербалізаторів зафіксованих концептів, виявлення системних зв’язків між ними, опису видів міжконцептуальних зв’язків, формування когнітивної карти досліджуваного виду дискурсивної практики. Застосовано методи дослідження як з арсеналу системно-структурної, так і когнітивно-дискурсивної лінгвістики задля проведення комплексного аналізу німецькомовного художнього матримоніального конфліктного дискурсу: індуктивний метод передбачає аналіз мовного матеріалу у вигляді накопичення та його подальшої систематизації зі встановленням функціональних особливостей; концептуальний аналіз уможливив встановити пріоритетні концепти; лінгвостатистичні методи, зокрема критерій χ2, дозволив зафіксувати статистично значущі вербалізатори досліджуваних концептів-автохтонів та коефіцієнт взаємної спряженості Чупрова К, який вказав на силу зв’язку між релевантними концептами. Встановлено, що сучасний німецькомовний матримоніальний конфліктний дискурс постає як динамічний мисленнєво-мовленнєвий апарат із конфліктним забарвленням між співрозмовниками зі статусно рольовими конфігураціями чоловіка / партнера та дружини / партнерки, що базується на відмінностях інтересів, уявлень, цінностей. Концептуальний
4
простір німецького матримоніального конфліктного розмовного дискурсу становить дискурсивну конфігурацію різнорівневих та ієрархічно впорядкованих концептуальних наповнювачів. Комплексний аналіз когнітивної карти, що схематично презентує це наповнення, визначає не лише ступінь близькості міжконцептуальних зв’язків на тлі когнітивного простору дискурсу, але й сфокусовує увагу на типі такого зв’язку: каузації, координації, перетину або слідування, найпродуктивнішим серед яких є відношення перетину.