Лазурит. Генезис та огляд найбільших родовищ
DOI:
https://doi.org/10.31861/Ключові слова:
лазурит,, контактний метаморфізм,, скарнування,, Природничий музей.Анотація
Анотація: У статті репрезентовано загальні відомості про мінерал лазурит - унікальний мінерал класу силікатів, що впродовж тисячоліть зберігає статус одного з найбільш цінованих ювелірно-виробних каменів.
Описано генезис, який переважно пов'язаний із процесами контактного метаморфізму (скарнування) карбонатних порід під впливом гранітоїдних інтрузій. Охарактеризовано геологічні умови формування та специфіку найбільших та найвідоміших світових родовищ. Особливу увагу приділено характеристиці зразків лазуриту, що походять з еталонних локацій: Сар-е-Санг (Афганістан, відроги Гіндукуша) - історичне джерело «найвищої проби» з ультрамариновим забарвленням; Ляджвардарське (Таджикистан, Памір) - високогірні поклади з характерною плямистою структурою; Прибайкалля (РФ) - зразки з інтенсивними включеннями піриту та кальциту; Овальє (Республіка Чилі) - родовища, що дають камінь світліших відтінків із високим вмістом сірих домішок.
Робота базується на аналізі літературних та картографічних джерел, фондових та експозиційних матеріалів геолого-географічного відділу Природничого музею ЧНУ імені Юрія Федьковича. Дослідження лазуриту як ювелірного та виробного каміння, об’єкту музейних і навчальних колекцій, має важливу наукову та культурно-просвітницьку цінність.
Посилання
1. Білецький, В. С., & Гайко, Г. І. (2006). Хронологія гірництва в країнах світу. Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», УКЦентр. [Biletskyi, V. S., & Haiko, H. I. (2006). Khronolohiia hirnytstva v krainakh svitu. Donetske viddilennia NTSh, «Redaktsiia hirnychoi entsyklopedii», UKTsentr.]
2. Білецький, В. С., Суярко, В. Г., & Іщенко, Л. В. (2018). Мінералого-петрографічний словник. Книга 1. Мінералогічний словник. [Biletskyi, V. S., Suiarko, V. H., & Ishchenko, L. V. (2018). Mineraloho-petrohrafichnyi slovnyk. Knyha 1. Mineralohichnyi slovnyk.]
3. Білецький, В. С., Омельченко, В. Г., & Горванко, Г. Д. (Укл.). (2016). Мінералогічний словник. Східний видавничий дім. [Biletskyi, V. S., Omelchenko, V. H., & Horvanko, H. D. (Ukl.). (2016). Mineralohichnyi slovnyk. Skhidnyi vydavnychyi dim.]
4. Бочевар, Р. (2011). Особливості розповсюдження та типоморфізм сульфідів скарнових родовищ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, (53), 17–21.[ Bochevar, R. (2011). Osoblyvosti rozpovsiudzhennia ta typomorfizm sulfidiv skarnovykh rodovyshch. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Heolohiia, (53), 17–21.]
5. Годзінська, І., & Ткебучава, І. (2021). Унікальні колекції Природничого музею Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Екологічний вісник, 4(128), 16–20. [Hodzinska, I., & Tkebuchava, I. (2021). Unikalni kolektsii Pryrodnychoho muzeiu Chernivetskoho natsionalnoho universytetu imeni Yuriia Fedkovycha. Ekolohichnyi visnyk, 4(128), 16–20.]
6. Ляхов, Ю. В. (2011). Геологія корисних копалин (ч. 1. Рудогенез). ЛНУ імені Івана Франка. [Liakhov, Yu. V. (2011). Heolohiia korysnykh kopalyn (ch. 1. Rudohenez). LNU imeni Ivana Franka.]
7. Непша, О. В., & Прохорова, Л. А. (2019). Словник-довідник до вивчення назв мінералів і гірських порід. Колор Принт. [Nepsha, O. V., & Prokhorova, L. A. (2019). Slovnyk-dovidnyk do vyvchennia nazv mineraliv i hirskykh porid. Kolor Prynt.]
8. Прокопець, В. В., Шоєва, Т. В., & Юшицина, Я. О. (2016). Каменесамоцвітні вузли Паміру (Таджикистан). Записки Українського мінералогічного товариства, (13), 98–102. [Prokopets, V. V., Shoieva, T. V., & Yushytsyna, Ya. O. (2016). Kamenesamotsvitni vuzly Pamiru (Tadzhykystan). Zapysky Ukrainskoho mineralohichnoho tovarystva, (13), 98–102.]
9. Сурова, В. М., Горобчишин, О. В., Сергієнко, І. А., Грущинська, О. В., Ляшок, В. І., & Кічняєв, А. М. (2022). Лазурит, його імітації та синтетичні аналоги на ювелірному ринку України. Коштовне та декоративне каміння, (3), 15–21. [Surova, V. M., Horobchyshyn, O. V., Serhiienko, I. A., Hrushchynska, O. V., Liashok, V. I., & Kichniaiev, A. M. (2022). Lazuryt, yoho imitatsii ta syntetychni analohy na yuvelirnomu rynku Ukrainy. Koshtovne ta dekoratyvne kaminnia, (3), 15–21.]
10. Шевченко, С. В. (2021). Родовища природного каміння. НТУ «Дніпровська політехніка». [Shevchenko, S. V. (2021). Rodovyshcha pryrodnoho kaminnia. NTU «Dniprovska politekhnika».]
11. Aleksandrov, S. M., & Senin, V. G. (2006). Genesis and composition of lazurite in magnesian skarns. Geochemistry International, 44(10), 976–988.
12. Claudio, S. E. C. C. A. R. O. N. I., & Michael, J. U. N. G. (2022). The provenance of Lapis Lazuli, the written sources, and its distribution as pigment in the wall paintings of Central Asia and the Middle East. Acta Via Serica, 7(2), 89–108.
13. Desio, A. (Ed.). (1975). Geology of Central Badakhshan and surrounding countries (Vol. III). E. J. Brill.
14. Frison, G., & Brun, G. (2016). Lapis lazuli, azure, ultramarine “blue” and the colour term “azure” up to the 13th century. Journal of the International Colour Association, (16), 41–55.
15. Herrmann, G. (1966). The source, distribution, history and use of Lapis Lazuli in western Asia from the earliest times to the end of the Seleucid era (Doctoral dissertation, University of Oxford).
16. Kurella, A., & Strauss, I. (1983). Lapislazuli und natürliches Ultramarin. Maltechnik-Restauro.
17. Roy, A. (Ed.). (1993). Artists' pigments: A handbook of their history and characteristics (Vol. 2). Oxford University Press.
18. Kievlenko, E. Ya. (Ed. Soregaroli, A.). (2003). Geology of Gems. Ocean Pictures Ltd.
19. Ralph, J., Von Bargen, D., Martynov, P., Zhang, J., Que, X., Prabhu, A., Morrison, S. M., Li, W., Chen, W., & Ma, X. (2025). Mindat.org: An open-access mineralogy database to accelerate data-intensive geological research. American Mineralogist, 110(6), 833–844.
20. Vovchenko, R. (2002). ПОХОДЖЕННЯ І ФОРМУВАННЯ МІНЕРАЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ. Мінералогічний збірник, (52). [Vovchenko, R. (2002). Pokhodzhennia i formuvannia mineralohichnoi terminolohii. Mineralohichnyi zbirnyk, (52).]
21. Woodside, R. M., & Moore, T. P. (2014). Famous mineral localities: The Sar-e-Sang lapis mines, Kuran Wa Munjan district, Badakhshan Province, Afghanistan. The Mineralogical Record, 45(3), 280–336.
22. Yurgenson, G. A., & Sukharev, B. P. (1985). Localization of lapis lazuli bodies of Badakhshan and their mineral zonation. International Geology Review, 27(2), 230–237.
23. Науково-технічний центр «Лазурит». (n.d.). Лазурит натуральний пігмент. (Джерело)
24. Getty Images. (2025). Шахта Лапіслазулі в Андах Чилі.(Джерело)
25. Mapme.club. (2023). 5000 років на піку моди: найдавніше в світі родовище лазуриту. (Джерело)
26. Mindat.org. (n.d.). Долина Кокча, Бадахшан, Афганістан. (Джерело)
27. Mindat.org. (n.d.). Лазурит. (Джерело)
28. Mindat.org. (n.d.). Ляджвардарське родовище (Ляджвардара; Ляйвардара; Луаджвардара), Бадом-Дара, Таджикистан. (Джерело)
29. Mindat.org. (n.d.). Родовище лазуриту поблизу Овальє, Чилі. (Джерело)
30. Mindat.org. (n.d.). Схема розміщення родовищ лазуриту у Прибайкаллі. (Джерело)
31. Лавка «Сороки». (2020). Небесно-синій лазурит та всі його відтінки. (Джерело)
