МЕТАДИСКУРСИВНІ МАРКЕРИ ВЗАЄМОДІЇ У СТАТТЯХ – ОПИСАХ КЛІНІЧНИХ ВИПАДКІВ У СТОМАТОЛОГІЇ

Анотація

Метадискурс відіграє важливу роль у створенні та організації переконливого дискурсу, максимально враховуючи норми певного жанру, фактор адресата та адресанта. Мета запропонованої розвідки – дослідити використання інтерактивних (міжособистісних) маркерів метадискурсу в статтях – описах клінічних випадків у стоматології, визначити їхню роль у вибудовуванні зв’язку з аудиторією та встановленні належного професійно орієнтованого балансу в позиції автора між його компетентністю та загальним дисциплінарним фондом наукової спільноти. Матеріалом дослідження слугували 60 статей, відібраних зі спеціалізованих стоматологічних журналів за 2017 – 2022 роки. Дослідження показало, що найбільшу частку серед усіх лексичних маркерів інтерактивного метадискурсу становлять маркери хеджування, майже третину від них складають маркери ставлення, тоді як маркери самозгадування, бустери (маркери посилення) та маркери залучення майже не представлені. Маркери хеджування у досліджуваному жанрі використовуються для зменшення карегоричності висловлювань адресанта, зменшення ризику бути необ’єктивним та для демонстрації традиційної для наукової спільноти ввічливості. Маркери ставлення використовуються для м’якого навіювання читачам певної точки зору і створення відчуття спільного бачення проблеми, що поступово веде до процесу досягнення згоди. Маркери посилення як сигнали впевненості та визначеності у висловлених твердженнях, а також маркери залучення, які пропагують авторську точку зору, майже не присутні в досліджуваних текстах. Більшість інтерактивних маркерів виявлені в розділах "Обговорення" та "Висновки".