ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЙОГО ЛОКАЛІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЮ
DOI:
https://doi.org/10.31861/gph2024.848.12-23Ключові слова:
локалізація, локаль, інтернаціоналізація, переклад, настанови зі стилюАнотація
У статті досліджується вплив процесу інтернаціоналізації на адаптацію програмного забезпечення для української локалі. Звертається увага на виклики лінгвального, комунікативного та соціокультурного характеру, з якими стикаються локалізатори і перекладачі, та методи їх вирішення з урахуванням специфіки продукту та виробничого процесу його адаптації для різних ринків. Дослідження проводиться на матеріалі локалізованих версій програмного забезпечення компаній Microsoft та Google, а також аналізу Настанов зі стилю відповідних компаній. Мета дослідження полягає в розкритті впливу інтернаціоналізації на адаптацію програмного забезпечення для української аудиторії з уточненням стратегій та визначенням ключових проблем локалізації. Дослідження використовує методи порівняльного та контекстуального аналізу для аналізу вихідних та локалізованих версій програмного забезпечення. В результаті аналізу супровідної документації та локалізованих українською продуктів було доведено, що локалізація – це складний процес, який має на меті пристосування конкретного продукту, що базується на взаємодії “людина-програмне забезпечення”, до вимог та особливостей різних локалей. Особливості взаємодії визначають архітектуру та текстову складову програмного забезпечення, а також послідовність операцій, необхідних для адаптації під конкретні умови взаємодії. Під час інтернаціоналізації програмного забезпечення та підготовки матеріалів для подальшої локалізації визначаються вразливі елементи лінгвального, комуннікативного та соціокультурного характеру, які можуть становити проблему при адаптації під місцеві потреби. Лінгвальні проблеми української локалізації зумовлені специфікою алфавітної системи та граматичними особливостями української мови. Комунікативні особливості полягають в специфічності визначення рівня формальності у взаємодії програмного забезпечення з українським користувачем. Соціокультурні особливості української локалі не можуть бути повністю визначені в інструкціях для локалізаторі, оскільки вирізняються найбільшою динамічністю. Аналіз допоміжних документів, які надаються локалізаторам, доводить спрямованість розробників на надання українським користувачам якісно локалізованого програмного забезпечення.