The 1896 plan of Rivne: essence and significance
DOI:
https://doi.org/10.31861/Keywords:
cartographic materials,, city map,, drawings,, place names,, symbols,, Rivne.Abstract
In the process of conducting historical, geographical, regional, or retrospective research, it becomes necessary to refer to old cartographic materials. Unlike textual sources, which are often descriptive in nature and do not always convey spatial features, old maps and plans present information in a concise but extremely informative form, combining accuracy, scale, and clarity. The use of old maps and plans in modern research is not only justified but also extremely necessary for a deep, comprehensive understanding of past realities and their impact on the present.
The object of the study is the 1896 map of Rivne, which is kept in the Rivne Regional Local History Museum and, with the exception of a few brief mentions, has not been described in scientific literature. Therefore, the purpose of this article is to conduct a comprehensive analysis of this cartographic source, which will help to gain a more complete and accurate understanding of the realities of Rivne at the end of the 19th century, when it was part of the Russian Empire and stood out among the twelve county towns of the Volyn Province for its most dynamic socio-economic growth. This plan is handwritten, drawn on a single sheet of paper, in a rectangular frame, according to strict mathematical rules. In the upper right corner of the drawing, in two lines, is the title "Plan. City of Rivne,“ below it – ”1896,“ and below that – ”Scale 100 fathoms" (meaning 1 English inch), and at the bottom left – an orientation line with an arrow pointing north. In the lower right corner is the signature “Drawn by Poruch. Kaverin.”
The work presents a general view of the city plan, as well as its fragments covering the central, western, northern, eastern, and southern parts of the city. A comprehensive description and analytical study of the document's content has been carried out. Visual analysis shows that the ramified hydrographic network, which at that time occupied a fairly significant territory, and the main street, a thoroughfare of the city, which was of great military, strategic, and economic importance for Tsarist Russia—the Kyiv-Brest Highway—divided Rivne into several parts: the old city (center), Zamkovy Island, military barracks, Volya, Amerika, Kavkaz, and Hrabnyk. A dense network of roads and alleys, individual objects, features of the relief, hydrography, and vegetation cover have been identified and described. Close attention has been paid to the legend of the plan, which the author has placed in a separate 4-page booklet. In total, the legend contains 40 items. The plan is drawn in neat calligraphic handwriting, which gives it a special elegance.
Lieutenant Kaverin's 1896 plan is a valuable source of comprehensive and unbiased information for learning about the city of Rivne at the end of the 19th century. It reflects the city's appearance, toponymy, and urban planning trends. It is of significant informational value, especially given the meticulous presentation of the names of almost all streets and alleys, as well as the indication of major buildings and objects. At the same time, the study of this documentary record is a necessary component of the inventory of ancient cartography of Rivne, which is complicated by the dispersion of materials and difficult access to the relevant archives
References
Атлас українських історичних міст (2014-2022). За наук. ред. Мирона Капраля. Т. 1-5. Київ, Львів. [Atlas ukrainskykh istorychnykh mist (2014-2022). Za nauk. red. Myrona Kapralia. T. 1-5. Kyiv, Lviv.]
2. Атляс України й сумежних країв (1937). Підзаг. ред. В. Кубійовича; Наук. тов. ім. Шевченка. Львів: Український видавничиі інститут. [Atlias Ukrainy y sumezhnykh kraiv (1937). Pidzah. red. V. Kubiiovycha; Nauk. tov. im. Shevchenka. Lviv: Ukrainskyi vydavnychyi instytut.]
3. Байцар, А.Л. (2022). Україна та українці на європейських етнографічних картах. Монографія. Львів: ЗУКЦ. [Baitsar, A.L. (2022). Ukraina ta ukraintsi na yevropeiskykh etnohrafichnykh kartakh. Monohrafiia. Lviv: ZUKTs.]
4. Байцар, А.Л. (2023). Географія та картографія українських історико-географічних земель XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники. [Baitsar, A.L. (2023). Heohrafiia ta kartohrafiia ukrainskykh istoryko-heohrafichnykh zemel XII st. – poch. XX st.). Monohrafiia. Lviv-Vynnyky.]
5. Вавричин, М., Дашкевич, Я., & Кришталович, У. (2004). Україна на стародавніх картах (кінець XV – перша половина XVII ст.). Київ: ДНВП «Картографія». [Vavrychyn, M., Dashkevych, Ya., & Kryshtalоvych, U. (2004). Ukraina na starodavnikh kartakh (kinets XV – persha polovyna XVII st.). Kyiv: DNVP «Kartohrafiia».]
6. Вавричин, М., Дашкевич, Я., & Кришталович, У. (2009). Україна на стародавніх картах (середина XVІІ – друга половина XVIІI ст.). Київ: ДНВП «Картографія». [Vavrychyn, M., Dashkevych, Ya., & Kryshtalovych, U. (2009). Ukraina na starodavnikh kartakh (seredyna XVII – druha polovyna XVIII st.). Kyiv: DNVP «Kartohrafiia».]
7. Власюк, О. (2005). Питання українських етнічних теритрій у працях Володимира Кубійовича. Народна творчість та етнографія, 1, 76-84. [Vlasiuk, O. (2005). Pytannia ukrainskykh etnichnykh terytrii u pratsiakh Volodymyra Kubiiovycha. Narodna tvorchist ta etnohrafiia, 1, 76-84.]
8. Володченко, А., & Шевченко, В. (2004). Доісторичні карти України. Дрезден. [Volodchenko, A., & Shevchenko, V. (2004). Doistorychni karty Ukrainy. Drezden.]
9. Гаврюшин, О.В. (2011). ГІС у дослідженні історії адміністративно-територіального поділу. Часопис картографії, 3, 58-65. [Havriushyn, O.V. (2011). HIS u doslidzhenni istorii administratyvno-terytorialnoho podilu. Chasopys kartohrafii, 3, 58-65.]
10. Дашкевич, Я. (1988). Україна на картах XIV-XVI ст.: Стан і проблема дослідження. Історико-географічне вивчення природних та соціально-економічних процесів на Україні. Київ, 94-100. [Dashkevych, Ya. (1988). Ukraina na kartakh XIV-XVI st.: Stan i problema doslidzhennia. Istoryko-heohrafichne vyvchennia pryrodnykh ta sotsialno-ekonomichnykh protsesiv na Ukraini. Kyiv, 94-100.]
11. Дашкевич, Я. (1992). Східне Поділля на картах XVI ст. Флора, анотації та іконографія (джерелознавче значення. Історико-географічні дослідження в Україні, 2, 13-21. [Dashkevych, Ya. (1992). Skhidne Podillia na kartakh XVI st. Flora, anotatsii ta ikonohrafiia (dzhereloznavche znachennia. Istoryko-heohrafichni doslidzhennia v Ukraini, 2, 13-21.]
12. Дністрянський, М. (2000). Україна в політико-географічному вимірі. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. [Dnistrianskyi, M. (2000). Ukraina v polityko-heohrafichnomu vymiri. Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU im. Ivana Franka.]
13. Зілинський, І. (1933). Карта українських говорів з поясненням. 1:4 000 000. Праці Українського Наукового Інституту. Варшава: Український Науковий Інститут, XIV: Серія фільольогічна, кн. 3. [Zilynskyi, I. (1933). Karta ukrainskykh hovoriv z poiasnenniam. 1:4 000 000. Pratsi Ukrainskoho Naukovoho Instytutu. Varshava: Ukrainskyi Naukovyi Instytut, XIV: Seriia filolohichna, kn. 3.]
14. Історичне картознавство України (2004). Збірник наукових праць. Львів-Київ-Нью-Йорк. [Istorychne kartoznavstvo Ukrainy (2004). Zbirnyk naukovykh prats. Lviv-Kyiv-Niu-York.]
15. Кисельов, Ю.О, Кисельова, О.О., Нікітіна, О.В., & Хіміч, М.І. (2024). Карти України ХХ сторіччя як індикатор меж Української національної території. Науковий вісник Херсонського державного університету: Географічні науки, 20, 28-35. https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2024-20-4 [Kyselov, Yu.O, Kyselova, O.O., Nikitina, O.V., & Khimich, M.I. (2024). Karty Ukrainy KhKh storichchia yak indykator mezh Ukrainskoi natsionalnoi terytorii. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu: Heohrafichni nauky, 20, 28-35. https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2024-20-4]
16. Менделюк, А. (2007). Українська етнографічна границя та особливості її формування (за проф. В.О. Гериновичем). Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. Тернопіль: Підручники і посібники, 1 (15). [Mendeliuk, A. (2007). Ukrainska etnohrafichna hranytsia ta osoblyvosti yii formuvannia (za prof. V.O. Herynovychem). Istoriia ukrainskoi heohrafii. Vseukrainskyi naukovo-teoretychnyi chasopys. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky, 1 (15).]
17. Лисюк, Т., Ройко, Л., & Терещук, О. (2024). Історичні музеї як інституції пам’яті в інноваційно-цифровій екскурсійній діяльності України. Географічний часопис Волинського національного університету ім. Лесі Українки, 3 (3), 134-142. https://doi.org/10.32782/geochasvnu.2024.3.14 [Lysiuk, T., Roiko, L., & Tereshchuk, O. (2024). Istorychni muzei yak instytutsii pamiati v innovatsiino-tsyfrovii ekskursiinii diialnosti Ukrainy. Heohrafichnyi chasopys Volynskoho natsionalnoho universytetu im. Lesi Ukrainky, 3 (3), 134-142. https://doi.org/10.32782/geochasvnu.2024.3.14]
18. Остапчук, С.М. (2019). Картографія: відкрий свою «terra incognita». Рівне: Волинські обереги. [Ostapchuk, S.M. (2019). Kartohrafiia: vidkryi svoiu «terra incognita». Rivne: Volynski oberehy.]
19. Остапчук, С.М. (2021). Рисвянка і рисвянці. Вид. 2-е, доповнене. Рівне: Волинські обереги. [Ostapchuk, S.M. (2021). Rysvianka i rysviantsi. Vyd. 2-e, dopovnene. Rivne: Volynski oberehy.]
20. Пересадько, В., Попович, Н., & Мартиненко, А. (2021). Історико-географічне картографування Харківської області у ХІХ-ХХ ст. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії, 33, 8-15. https://doi.org/10.26565/2075-1893-2021-33-01 [Peresadko, V., Popovych, N., & Martynenko, A. (2021). Istoryko-heohrafichne kartohrafuvannia Kharkivskoi oblasti u KhIKh-KhKh st. Problemy bezperervnoi heohrafichnoi osvity i kartohrafii, 33, 8-15. https://doi.org/10.26565/2075-1893-2021-33-01]
21. Політична географія України (1998). Упоряд. та вст. стаття П. Штойка. Львів. [Politychna heohrafiia Ukrainy (1998). Uporiad. ta vst. stattia P. Shtoika. Lviv.]
22. Прищепа, О. (2006). Вулицями Рівного: погляд у минуле. Рівне. [Pryshchepa, O. (2006). Vulytsiamy Rivnoho: pohliad u mynule. Rivne.]
23. Ричков, П.А. (2008). Давня картографія Рівного XVIII-XIX ст. Архітектурна спадщина Волині. Рівне: ПП ДМ, 57-79. [Rychkov, P.A. (2008). Davnia kartohrafiia Rivnoho XVIII-XIX st. Arkhitekturna spadshchyna Volyni. Rivne: PP DM, 57-79.]
24. Ровенчак, І.І. (2013). Львів на найдавніших географічних картах. Вісник геодезії та картографії, 2, 45-49. [Rovenchak, I.I. (2013). Lviv na naidavnishykh heohrafichnykh kartakh. Visnyk heodezii ta kartohrafii, 2, 45-49]
25. Сосса, Р.І. (2007). Історія картографування території України. Підручник. Київ: Либідь. [Sossa, R.I. (2007). Istoriia kartohrafuvannia terytorii Ukrainy. Pidruchnyk. Kyiv: Lybid.]
26. Сосса, Р.І. (2014). Топографічне картографування України (1917-2012). Монографія. Київ: Наукова думка. [Sossa, R.I. (2014). Topohrafichne kartohrafuvannia Ukrainy (1917-2012). Monohrafiia. Kyiv: Naukova dumka.]
27. Black, J. (2018). A history og the world from prehistory to the 21st century. London: Arcturus Publishing Limited.
28. Harley, J.B., Woodward, D. (1998). The History of Cartography Volume 2, Book 3: Cartography in the Traditional African, American, Arctic, Australian, and Pacific Societies (Full text of the Introduction by David Woodward and G. Malcolm Lewis). Chicago and London: University of Chicago Press.
29. Harley, J.B. (2001). The New Nature of Maps: Essays in the History of Cartography. Baltimore: Johns Hopkins University Press.
30. Monmonier, M. (2018). How to Lie with Maps. 3rd Edition. Chicago: University of Chicago Press
