Літологічні особливості східного краю сульфатного басейну Міоцену Прут-Дністерського межиріччя та специфіка його закарстування
Ключові слова:
сульфатна товща, гіпсова фація, гіпс, евапоритовий басейн, Передкарпаття, карстАнотація
Вся сульфатна товща заходу України поділена на юніти (літосоми) які визначають певні умови осадонакопичення на кожній ділянці. Наші дослідження спрямовані на вивчення структурно-текстурних особливостей гіпсової товщі східного краю евапоритового басейну на Прут-Дністровському межиріччі та простежити їх вплив на розвиток карстопроявів як наземних, так і підземних. Вивченням літологічних особливостей евапоритів на даній ділянці займались Т. Перита та М. Бомбель. Останній відніс східний край сульфатного басейну міоцену то юніту М, який повністю представлений фацією прихованокристалічного гіпсу зі слідами гіпсифікованих мікробіальних матів. Ця фація є типовою для прибережних улоговин сольового басейну, оскільки на мілководді в теплих кліматичних умовах оселяються колонії ціанобактерій, а з надходженням сульфатного розчину ці ціанобактерії зазнавали гіпсифікації. Таким чином і сформувалась фація прихованокристалічного гіпсу з хвилястою структурою за рахунок гіпсифікації ціанобактерій в прибережній зоні.
Щодо карстопроявів то на досліджуваній ділянці розташовані дві гігантські лабіринтові печери Попелюшка (91 км) та Буковинка (5 км). Ці печери є класичним прикладом розвитку гіпогенного спелеогенезу. Морфологія печер, а саме стельові куполи, нависаючі стіни, вікна та ін. вказує на утворення галерей надходженням артезіанських хімічно активних вод.
Нами були проведені дослідження з уточнення літо-фаціальних особливостей території. Було застосовано спелеологічний метод, оскільки саме цей метод дає можливість спостерігати відмінності гіпсової товщі на нееродованих стінах печер.
Ми дещо уточнили фаціальні відмінності на прикладі печер Попелюшка, Мамалига, Буковинка, Підзамчисько, а також завдяки пустоті яка відкрилась для проникнення під провалом в селі Данківці.
Такі дослідження слугують основою для вивчення еволюції евапоритового басейну міоцену, а також мають прикладне значення і слугують основу до вивчення провалоутворення на досліджуваній території. Оскільки різні фаціальні відміни гіпсу по різному реагують на розчинення хімічно активними водами.
Посилання
Климчук, О. Б. (2017). Розвиток теорії гіпогенного карстогенезу: наукові та практичні застосування. Вісник НАН України, (11), 10-29. [Klymchuk, O. B. (2017). Rozvytok teorii hipohennoho karstohenezu: naukovi ta praktychni zastosuvannia. Visnyk NAN Ukrainy, (11), 10-29.]
Коржик, В. П. (2007). Карст і печери Буковини. Проблеми моніторингу, охорони і використання. Чернівці : Зелена Буковина. [Korzhyk, V. P. (2007). Karst i pechery Bukovyny. Problemy monitorynhu, okhorony i vykorystannia. Chernivtsi : Zelena Bukovyna.]
Ломаєв, О. О. (1970). Геологічні умови розвитку карсту на території УРСР. Фізична географія і геоморфологія, (4), 3-14. [Lomaiev, O. O. (1970). Heolohichni umovy rozvytku karstu na terytorii URSR. Fizychna heohrafiia i heomorfolohiia, (4), 3-14.]
Рідуш, Б. Т, & Костюк, У. І. (2018). Особливості літологічної будови сульфатної товщі Припруття та їх вплив на розвиток карсту. Географія в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: 85 років – досягнення та перспективи (GTSNU) : Міжнародна науково-практична конференція. 68–71. [Ridush, B. T, & Kostiuk, U. I. (2018). Osoblyvosti litolohichnoi budovy sulfatnoi tovshchi Prypruttia ta yikh vplyv na rozvytok karstu. Heohrafiia v Kyivskomu natsionalnomu universyteti imeni Tarasa Shevchenka: 85 rokiv – dosiahnennia ta perspektyvy (GTSNU) : Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia. 68–71.]
Рідуш, Б., & Купріч, П. (2003). Печери Чернівецької області : Кадастр. Чернівці : Прут. [Ridush, B., & Kuprich, P. (2003). Pechery Chernivetskoi oblasti : Kadastr. Chernivtsi : Prut.]
Andreychouk, V., & Klimchouk, А. (2017). Zoloushka Cave (Ukraine – Moldova) – A Prime Example of Hypogene Artesian Speleogenesis in Gypsum. In Cave and Karst Systems of the World, Chapter 24 (pp. 387-406), Springer International Publishing AG. https://doi.org/10.1007/978-3-319-53348-3
Bąbel, M. (2005а) Event stratigraphy of the Badenian selenite evaporites (Middle Miocene) of the northern Carpathian Foredeep. Acta Geologica Polonica. 55(1), 9-29.
Bąbel, M. (2005b). Selenite-gypsum microbialite facies and sedimentary evolution of the Badenian evaporite basin of the northern Carpathian Foredeep. Acta Geologica Polonica, 55(2),187-209.
Bąbel, M., Olszewska-Nejbert, D., Boguckyj, A., Jacyszyn, A., & Śliwiński, M. (2009). Gipsy rejonu Mamalygi (Mamalyhi), Zahodnia Ukraina. Lessy najstarsze Podola i Pokucia: problemy genezy, stratygrafii i paleogeografii. Monografia naukowa (XVI Ukraińsko-Polskie Seminarium, Skała Podolska, 13-16 wrzesnia 2009 r.). 169-186.
Iliescu, D. M. (1935). Fenomene carstice in regiunea Mamaliga (Jud. Hotin). Buletinul societatii regale Romane de geografie. (LIV), 265-273.
Klimchouk, A., & Andrejchuk, V. (2002). Karst breakdown mechanisms from observations in the gypsum caves of the Western Ukraine: Implications for subsidence hazard assessment. International Journal of Speleology, 31(1/4), 55-88. http://dx.doi.org/10.5038/1827-806X.31.1.4
Peryt, T. M. (1996). Sedimentology of Badenian (middle Miocene) gypsum in eastern Galicia, Podolia and Bukovina (West Ukraine). Sedimentology, 43(3), 571-588. https://doi.org/10.1046/j.1365-3091.1996.d01-26.x
Peryt, T. M. (2001). Gypsum facies transitions in basin-marginal evaporites: middle Miocene (Badenian) of west Ukraine. Sedimentology, (48), 1103-1119. https://doi.org/10.1046/j.1365-3091.2001.00410.x
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Науковий вісник Чернівецького університету : Географія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
