Доброводське родовище як модельний об'єкт для дослідження трансформації гірничо-промислових територій та стратегій ревіталізації Подільських Товтр
DOI:
https://doi.org/10.31861/Ключові слова:
Подільські Товтри, Доброводське родовище, кар’єр, гірничо-промислові території, ревіталізація, волошка тернопільська, сталий розвиток, геотуризм.Анотація
Анотація: Дослідження присвячено комплексному аналізу трансформації природних ландшафтів Подільських Товтр під впливом гірничо-видобувної діяльності. Акцентовано увагу на гострому протиріччі між економічною доцільністю експлуатації надр та необхідністю збереження цілісності природних екосистем. Встановлено, що станом на 2021 рік у межах рифового пасма функціонувало 10 кар’єрів. З огляду на екологічну ситуацію в регіоні, особливої уваги заслуговують закинуті гірничопромислові об’єкти. Значні площі Товтрового пасма залишаються трансформованими та потребують рекультивації. У роботі проаналізовано приклади природної ренатуралізації, зокрема процеси заростання рослинністю кар’єрів в околицях сіл Жеребки та Саджівка. Особливу увагу в статті приділено Доброводському родовищу детритових вапняків. Детально описано промислове значення об’єкта, камінь з якого у середині XX ст. широко використовувався для будівництва та оздоблення знакових споруд у м. Тернопіль. Хоча наразі родовище перебуває в резерві через поширення сучасних будівельних матеріалів, воно зберігає виняткову наукову цінність як «геологічне вікно» у минуле Сарматського моря. Встановлено роль відпрацьованої ділянки родовища як рефугіуму для вузьколокального подільського ендеміка – волошки тернопільської (Centaurea ternopoliensis). Запропоновано класифікацію станів порушених територій, що включає активно-промислові, занедбані, потенційно-рекреаційні та ренатуралізовані ділянки. Встановлено, що індикатором успішного відновлення екосистем є формування дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин), які стають основою для відтворення автохтонної кальцефітної флори. Обґрунтовано необхідність зміни парадигми сприйняття відпрацьованих кар’єрів: від «понівеченого ландшафту» до центрів геотуризму та наукових полігонів.
Посилання
Вялов, О. С. (1965). Стратиграфія неогену Волино-Подільської плити. Геологічний журнал, 25(3), 3–15.
Гавришок, Б. Б., & Сивий, М. Я. (2015). Особливості природокористування в Подільських Товтрах. Вектор.
Гавришок, Б., Сивий, М., & Дем’янчук, П. (2026). Кар’єр у с. Доброводи як потенційний об’єкт геотуризму. У матеріалах VII Міжнародної науково-практичної конференції Геотуризм: практика і досвід (16–19 квітня 2026, Львів) (с. 63–65). Каменяр.
Горецький, В. О., & Дідковський, В. Я. (1975). Волино-Подільська плита: міоцен. Стратиграфія УРСР (Т. 10. Неоген, с. 84–110). АН УРСР; Наукова думка.
Денисик, Г. І. (1998). Антропогенні ландшафти Правобережної України. Тезис.
Москалюк, К. Л., & Брусак, В. П. (2010). Гірничодобувне природокористування у межах Подільських Товтр. Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського. Серія: Географія, 21, 189–196.
Мудрак, О. В., & Магдійчук, А. П. (2022). Екологічні особливості флористичної структури девастованих земель Правобережного Лісостепу України. Агроекологічний журнал, (1), 32–37. https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2022.257123
Мудрак, О. В., Дем’янюк, О. С., & Магдійчук, А. П. (2022). Гірничо-промислові ландшафти Правобережного Лісостепу як потенційні структурні елементи регіональної екомережі. Екологічні науки, 4(43), 149–153. https://doi.org/10.32846/2306- 9716/2022.eco.4-43.24
Петрук, В. Г., Гавадза, С. В., Єрмаков, В. М., Петрук, Р. В., & Лубенська, Н. В. (2024). Аналіз постгірничих перспектив для гірничих об'єктів та декарбонізації й екологізації мінеральної сировини у Вінницькій області. Сталий розвиток: охорона навколишнього середовища. Енергозбереження. Збалансоване природокористування (с. 420–447). Яроченко. https://doi.org/10.51500/7826-56-8
Свинко, Й. М., Дем’янчук, П. М., Волік, О. В., & Гулик, С. В. (2018). Геологічна будова, палеогеографія та геологічні пам’ятки Тернопільської області. ФОП Осадца Ю. В.
Сивий, М. Я. (2004). Мінеральні ресурси Поділля: конструктивно-географічний аналіз і синтез. Підручники і посібники.
Сивий, М., Кітура, В., Гавришок, Б., & Кітура, Т. (2022). Мінерально-сировинні ресурси Тернопільщини: Сучасний стан освоєння, перспективи. ТНПУ ім. В. Гнатюка.
Хом’як, І. В., Гарбар, Д. А., Андрійчук, Т. В., Костюк, В. С., & Власенко, Р. П. (2022). Динаміка відновлюваної рослинності піщаних кар’єрів Житомирського Полісся. Екологічні науки, 6(39), 204–207. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2021. eco.6-39.35
