Етнокультурний потенціал Чернівецької області в перцепційному вимірі її геопростору

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31861/

Ключові слова:

етнокультурний потенціал,, децентралізація,, територіальні громади,, післявоєнна відбудова України,, перцепційна географія,, етнофестиваль,, Чернівецька область,, Україна.

Анотація

У статті розглянуто етнокультурний потенціал Чернівецької області через призму перцепційно-географічного підходу, який дозволяє осмислити взаємозв’язок між культурними практиками, ментальними образами території та просторовою ідентичністю населення. Визначено, що етнокультурний простір області має поліетнічну характеристику, зумовлену історичною взаємодією українського, румунського, молдовського, єврейського, польського та німецького етносів. Здійснено аналіз соціокультурних чинників, що формують регіональний імідж та впливають на сприйняття Чернівецької області у свідомості мешканців і відвідувачів.

На основі методів перцепційного опитування, контент-аналізу медійних публікацій культурних подій, а саме фестивалів «Буковинська Маланка», «Вихід на полонину», «Захарецький ґарчик», «Середньовічний Хотин» та інших, визначено основні центри етнокультурної активності. Доведено, що культурні заходи виступають маркерами регіонального простору та чинниками формування позитивного іміджу області.
Зроблено висновок, що підтримка етнокультурної активності населення є важливим напрямом регіональної політики, спрямованої на збереження поліетнічної ідентичності, підвищення туристичної привабливості та зміцнення економічної спроможності територіальних громад.

Біографії авторів

  • Роман КІСІЛЬ, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

    кафедра географії України та регіоналістики

  • Іван ЗАХАРЧУК, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

    кафедра географії України та регіоналістики

Посилання

1. Влах, М., Гудзеляк, І. (2019) Перцепційний підхід у суспільно-географічних дослідженнях міського простору (на матеріалах Львова). Економічна та соціальна географія. №82. 50-56. [Vlakh, M., Hudzeliak, I. (2019) Pertseptsiinyi pidkhid u suspilno-heohrafichnykh doslidzhenniakh miskoho prostoru (na materialakh Lvova). Ekonomichna ta sotsialna heohrafiia. №82. 50-56]

2. Джаман, В.О., Костащук, І.І. (2009). Національна структура населення етноконтактних зон : монографія. Чернівці : ЧНУ. 288. [Dzhaman, V.O., Kostashchuk, I.I. (2009). Natsionalna struktura naselennia etnokontaktnykh zon : monohrafiia. Chernivtsi : ChNU. 288]

3. Мезенцев, К.В. (2013). Тренди розвитку міських поселень в Україні: стійкі та вразливі міста. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія. Вип.1(61). 31-36. [Mezentsev, K.V. (2013). Trendy rozvytku miskykh poselen v Ukraini: stiiki ta vrazlyvi mista. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Heohrafiia. Vyp.1(61). 31-36]

4. Мезенцев, К.В., Мезенцева, Н.І. (2005). Перцепційні портрети регіонів України. Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення.Зб. наук. праць. Херсон. 208-213. [Mezentsev, K.V., Mezentseva, N.I. (2005). Pertseptsiini portrety rehioniv Ukrainy. Rehionalni problemy Ukrainy: heohrafichnyi analiz ta poshuk shliakhiv vyrishennia.Zb. nauk. prats. Kherson. 208-213]

5. Мезенцев, К.В., Провотар, Н.І. (2007). Роль території у самоідентифікації населення. Економічна та соціальна географія. Вип. 57. 67-71. [Mezentsev, K.V., Provotar, N.I. (2007). Rol terytorii u samoidentyfikatsii naselennia. Ekonomichna ta sotsialna heohrafiia. Vyp. 57. 67-71]

6. Олійник, Я., Гнатюк, О. (2017). Територіальна ідентичність населення Подільського регіону : монографія. Київ : ВПЦ «Київський університет». [Oliinyk, Ya., Hnatiuk, O. (2017). Terytorialna identychnist naselennia Podilskoho rehionu : monohrafiia. Kyiv : VPTs «Kyivskyi universytet»]

7. Cosgrove, D.E. (1998). Social formation and symbolic landscape. Madison, Wis: University of Wisconsin Press, 293.

8. Dixon, D.P., Jones, J.P. (2004). Feminist Geographies of Difference, Relation, and Construction. Approaches to Human Geography. 1 Oliver’s Yard, 55 City Road, London EC1Y1SP United Kingdom, 42-56.

9. Downs, R. M., Stea, D. (1973). Image and Environment: Cognitive Mapping and Spatial Behavior. Chicago: Aldine Publishing Company, 439.

10. Gnatiuk, O., Melnychuk, A. (2019). Identities with historical regions – are they adapting to modern administrative division? The case of Ukraine. European Spatial Research and Policy. 2019. Vol. 26 (1), 175-194.

11. Gould, P., White, R. (1974). Mental maps. London: Routledge, 170 с.

16. Hawkins, H. (2020). Geography, art, research: artistic research in the GeoHumanities. 1st ed. London: Routledge, 266.

12. Lynch, K. (1960). The image of the city. Cambridge, MA: MIT Press, 194.

13. Merriman, P. (2012). Mobility, Space and Culture. London: Routledge, 224.

14. Tuan, Y.-f. (1977). Space and place: The perspective of experience. Minneapolis : University of Minnesota Press, 235.

15. Werlen, B. (2009). Society, Action and Space: An Alternative Human Geography. London: Routledge, 249.

16. Закон України «Про засади державної регіональної політики». [Law of Ukraine "On the Principles of State Regional Policy"]. Джерело.

17. Чернівецька обласна державна адміністрація. (2020). Стратегія розвитку Чернівецької області на період до 2027 року. Чернівці: ЧОДА. [Chernivetska oblasna derzhavna administratsiia. (2020). Stratehiia rozvytku Chernivetskoi oblasti na period do 2027 roku. Chernivtsi: ChODA]. Джерело

Завантаження


Переглядів анотації: 21

Опубліковано

2025-10-01