Алгоритм оцінки рельєфу для ведення плодово-ягідного господарства (на прикладі Хотинської височини)
DOI:
https://doi.org/10.31861/geo.2024.847.192-203Ключові слова:
сільське господарство, Хотинська височина, сталий розвиток, природно-господарська різноманітність, рельєф, раціональне природокористуванняАнотація
Природно-географічні чинники, зокрема рельєф, відіграють ключову роль у розміщенні й ефективності вирощування плодово-ягідних культур. У межах Хотинської височини проведено комплексну оцінку рельєфу як одного з визначальних елементів агрокліматичного потенціалу території. Методика ґрунтується на аналізі трьох морфометричних параметрів: експозиції схилів, крутизни та висотного положення. Експозиція класифікована за градацією інсоляційного режиму, крутизна згрупована за ступенем нахилу, а гіпсометрія – за абсолютними відмітками висоти. Враховуючи специфіку геоморфологічної будови регіону, створено алгоритм, що передбачає 320 варіантів комбінацій рельєфних умов, кожна з яких має певну ступінь придатності для садівництва. Найбільш оптимальними визначено добре освітлені схили південної орієнтації з невеликою або помірною крутизною в межах середніх висот (до 350 м н. р. м.), які забезпечують сприятливий мікроклімат для розвитку плодових культур. Застосування цього підходу дозволяє просторово обґрунтувати розміщення багаторічних насаджень та сприяє впровадженню принципів сталого землекористування на території Хотинської височини.
Посилання
1. Биксей, П. М. (1963). Овраги Хотинской возвышености и их классификация. Материалы ХІХ научной сессии, Тезисы докладов, Серия географических наук, 16-18. [Biksey, P. M. (1963). Ovragi Hotinskoy vozvyishenosti i ih klassifikatsiya. Materialyi XIX nauchnoy sessii, Tezisyi dokladov, Seriya geograficheskih nauk, 16-18.]
2. Бойко, Р. Д. (1970) Деякі особливості ерозійного рельєфу західної частини Прут-Дністровського межиріччя. Фізична географія та геоморфологія, (1), 83-86. [Boiko, R. D. (1970) Deiaki osoblyvosti eroziinoho reliefu zakhidnoi chastyny Prut-Dnistrovskoho mezhyrichchia. Fizychna heohrafiia ta heomorfolohiia, (1), 83-86.]
3. Горшенин, Н. М., & Швиденько, А. Й. (1977). Лесоводство. Львов: Вища школа. [Gorshenin, N. M., & Shvidenko, A. Y. (1977). Lesovodstvo. Lvov: Vischa shkola.]
4. Кирилюк, С. (2005). Геоморфологічні умови Хотинського району для цілей садівництва. Науковий вісник Чернівецького університету : Географія, (238), 105-121. [Kyryliuk, S. (2005). Heomorfolohichni umovy Khotynskoho raionu dlia tsilei sadivnytstva. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu : Heohrafiia, (238), 105-121.]
5. Кирилюк, С., & Гуцуляк, В. (2005). Оцінка рельєфних умов для вирощування плодових культур. Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону, Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчя заснування Чернівецького національного університету та 60-річчю створення кафедри фізичної географії, 151-152. [Kyryliuk, S., & Hutsuliak, V. (2005). Otsinka reliefnykh umov dlia vyroshchuvannia plodovykh kultur. Landshafty ta heoekolohichni problemy Dnistrovsko-Prutskoho rehionu, Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, prysviachenoi 130-richchia zasnuvannia Chernivetskoho natsionalnoho universytetu ta 60-richchiu stvorennia kafedry fizychnoi heohrafii, 151-152.]
6. Симоновська, М. Я. (2004). Особливості дослідження ярів у басейні Дністра. Україна: географічні проблеми сталого розвитку, (2), 118-120. [Symonovska, M. Ya. (2004). Osoblyvosti doslidzhennia yariv u baseini Dnistra. Ukraina: heohrafichni problemy staloho rozvytku, (2), 118-120.]
7. Andresen, J. A., & Baule, W. J. (2020). Perennial systems (temperate fruit trees and grapes). Agroclimatology: Linking Agriculture to Climate, (60), 425-452. https://doi.org/10.2134/agronmonogr60.2016.0016
8. Musacchi, S., & Neri, D. (2019). Optimizing production of quality nursery plants for fruit tree cultivation. In Achieving sustainable cultivation of temperate zone tree fruits and berries (pp. 183-242). Burleigh Dodds Science Publishing.
9. Sherman, W. B., & Beckman, T. G. (2002). Climatic adaptation in fruit crops. In XXVI International Horticultural Congress: Genetics and Breeding of Tree Fruits and Nuts (pp. 411-428). https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2003.622.43
10. Sousa, M. L., Gonçalves, M., Fialho, D., Ramos, A., Lopes, J. P., Oliveira, C. M., & De Melo-Abreu, J. P. (2022). Apple and pear model for optimal production and fruit grade in a changing environment. Horticulturae, 8(10), 873. https://doi.org/10.3390/horticulturae8100873
11. Strack, T., & Stoll, M. (2021). Implication of row orientation changes on fruit parameters of Vitis vinifera L. cv. Riesling in steep slope vineyards. Foods, 10(11), 2682. https://doi.org/10.3390/foods10112682
12. Wielgolaski, F. E. (2001). Phenological modifications in plants by various edaphic factors. International journal of Biometeorology, (45), 196-202. https://doi.org/10.1007/s004840100100
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Науковий вісник Чернівецького університету : Географія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
