Ландшафтознавчий підхід до вивчення просторової структури закарстованих територій

Анотація

На підставі опрацювання сучасних теоретичних і методичних уявлень про структуру ландшафту, результатів власних досліджень закарстованих територій – картографічних, порівняльних, класифікаційних – розкрито концептуальні основи та методику дослідження структури закарстованих ландшафтів.

Сучасне ландшафтознавство вивчає широкий спектр питань просторової впорядкованості територій, особливо продуктивним є пізнання їх з позиції філософії структуралізму. Закарстовані території відзначаються полігенним типом просторових структур. Цю полігенність формує їх карстогенез, який є першопричиною функціонування і розвитку закарстованих ландшафтів (ЗЛ), визначає форму і зміст їх територіальної впорядкованості, інтразональне поширення, приналежність до ряду літогенних ландшафтів.

Важливим методом дослідження просторової структури закарстованих територій є ландшафтознавче картографування, що ґрунтується на індикативних властивостях складових компонентів і комплексів, їх класифікаційних ознак. Територіальна організація закарстованих теренів топологічного рівня своєрідна і відзначається дифузним, плямистим, концентричним, розірваним дендритовим малюнками. Про особливості структури ЗЛ свідчить також їх видова різноманітність, роздробленість, строкатість і складність. Таксономічна специфіка структури ЗЛ полягає в необхідності виділення проміжних сходинок в ієрархії морфологічних одиниць.

Великомасштабне картографування закарстованих територій різних регіонів забезпечило обґрунтування морфо-структурного підходу до класифікації карстових ландшафтів. За ним ми виділяємо чотири категорії КЛ, де критерієм виступає різний ранг карстогенних одиниць, що беруть участь у формуванні генетико-морфологічної структури ландшафту. Ландшафтознавчі дослідження закарстованих територій забезпечують надійний механізм для порівнянь і оцінок різних категорій карстових ландшафтів, дає можливість узгоджувати карстологічні та ландшафтознавчі класифікації, а також оцінювати їх ресурси, проводити моніторинг середовища, розробляти доцільні заходи підтримуваного розвитку цих теренів.