ФІТОПАТОГЕННИЙ КОМПЛЕКС ГОРІХА ГРЕЦЬКОГО У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2024.01.116Ключові слова:
горіх грецький, фітопатогенний комплекс, патогени, поширенняАнотація
Представлено дослідження з вивчення фітопатогенного комплексу горіха грецького у західному Лісостепу України. Маршрутно-вибіркові обстеження проводили впродовж 2020-2023 рр. на базі УкрНДСКР ІЗР (Українська науково-дослідна станція карантину рослин Інституту захисту рослин) та с. Звенячин, ДП «ДГ ПДСС ІС» (Державне підприємство дослідне господарство Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва). Під час дослідження виявлено 13 видів грибів, із яких до відділу Ascomycota відносяться 6 видів: Ophiognomonia leptostyla (Fr.) Sogonov (Marssonina juglandis (Lieh.) Magn., Melanconium juglandinum Kunze, Cytospora juglandina Sacc., Nectria cinnаbarina (Tode ex Fr.) (Tubercularia vulgaris Tode ), Septoria epicarpii Thüm., Phyllosticta juglandis Sacc.; до відділу Basidiomycota – 7 видів: Microstroma juglandis Sacc., Polyporus squamosus Huds., Laetiporus sulphureus (Bull.) Bond. et Sing., Pleurotus ostreatus (Jacq.ex Fr.) Quel., Ganoderma applanatum Pat., Fomes fomentarius Gill., Chondrostereum purpureum Pers.; 1 вид бактеріозу, що відноситься до відділу Pseudomonadota – Xanthomonas arboricola pv. juglandis. Хвороби розвиваються на деяких частинах рослин, викликаючи при цьому пошкодження листків, пагонів, гілок, стовбурів, плодів.
Лабораторне дослідження рослинного матеріалу з різними симптомами ураження показало перевагу фітопатогенних грибів: Marssonina juglandis (Lieh.) Magn., Phyllosticta juglandis Sacc.; Microstroma juglandis Sacc. та Xanthomonas arboricola pv. juglandis Sacc. Найбільш поширеними та небезпечними хворобами горіха грецького на обстежуваних територіях були: Marssonina juglandis (Lieh.) Magn. та Xanthomonas arboricola pv. juglandis
Посилання
Bilai, V. I. (1982). Methods of experimental mycology [Metodi eksperimentalnoi mikologii]. Naukova dumka, (in Ukrainian).
Kernasiuk, Yu. V. (2016, 28 November). Wallnut’s prospects. Agribusiness today [Horikhovi perspektyvy. Ahrobiznes sohodni]. (2016). http://agro-business.com.ua/agro/ekonomichnyi-hektar/item/7946-horikhovi-perspektyvy.html. (in Ukrainian).
State Statistics Service of Ukraine. Statistical collection Agriculture of Ukraine. [Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy (2023). Silske hospodarstvo Ukrainy. Roslynnytstvo]. (2023). https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/07/Arch_sg_zb.htm (in Ukrainian).
Patyka, V. P., Pasichnyk, L. A., Dankevych, L. A., Moroz, S. M., Butsenko, L. M., Zhytkevych, N. V., Hnatiuk, T. T., Zakharova, O. M., Savenko, O. A., Shkatula, Yu. M., Kyrylenko, L. V., & Aleksieiev, O. O., Patyka V. P. (Ed) (2014) Diagnosis of pathogenic bacteria: Methodical recommendations [Diahnostyka fitopatohennykh bakterii: Metodychni rekomendatsii]. 2014. (in Ukrainian).
The export of Ukrainian walnuts increased to more than 30,000 tons. [Eksport ukrainskykh voloskykh horikhiv zris do ponad 30 tys. tonn]. (2024). https://landlord.ua/news/eksport-ukrayinskyh-voloskyh-gorihiv-zris-do-ponad-30-tysyach-tonn. (in Ukrainian).
Konstantynova, M. (2017). Dangerous diseases of walnut [Nebezpechni khvoroby voloskoho horikha]. Propozytsiia, (5), 126–129. (in Ukrainian).
Martyn, A. H., Osypchuk, S. O., & Chumachenko, O. M. (2015). Natural and agricultural zoning of Ukraine. [Pryrodno-silskohospodarske raionuvannia Ukrainy]. Komprynt. (in Ukrainian).
Skoreiko, A. M., Andriichuk, T. O., Bilyk R. M., & Kuvshynov, O. Ya. (2020). Phytosanitary status of walnut plantations in the western region of Ukraine [Fitosanitarnyi stan nasadzhen horikha hretskoho u zakhidnomu rehioni Ukrainy]. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo. Mizhvidomchyi tematychnyi naukovyi zbirnyk. 67 (ІІ). 215–227 https://doi.org//10.32636/01308521.2020-(67)-2-14. (in Ukrainian).
Skoreiko, A. M., & Andriichuk, T. O. (2023). Spread of dangerous diseases of walnut in plantations of different ages in the Western Forest-Steppe of Ukraine. [Poshyrennia nebezpechnykh khvorob horikha hretskoho u riznykh za vikom nasadzhenniakh u zakhidnomu Lisostepu Ukrainy]. Fitosanitarna bezpeka, (69), 204–213. https://doi.org/10.36495/PHSS.2023.69.204–213. (in Ukrainian).
Strela, T. E. (1990). Walnut. [Orekh hretskyi]. Nauk. Dumka. (in Ukrainian).
Ukraine took the 7th place in the cultivation of nuts in the world. (2024, 18 January). [Ukraina posila 7-e mistse u vyroshchuvanni horikhiv u sviti]. (2024, Sichnia). https://agrotimes.ua/ovochi-sad/ukrayina-posila-7-me-miscze-u-vyroshhuvanni-gorihiv-u-sviti. (in Ukrainian).
Shestopal, Z. A., Faifer, D. H., & Shestopal, H. S. (1999). Handbook on integrated protection of fruit and berry crops from pests and diseases. [Dovidnyk z intehrovanoho zakhystu plodovo-yahidnykh kultur vid shkidnykiv i khvorob]. Lviv, 114–119. (in Ukrainian).
Tsyliuryk, A. V., & Shevchenko, S. V. (2008). Forest phytopathology. [Lisova fitopatolohiia]. KVITs, (in Ukrainian).
Bi, D., Zhao, Y., Jiang, R., & Wang, Y. (2016). Phytochemistry, bioactivity and potential impact on health of Juglans: the original plant of walnut. Nat. Prod. Commun., 11(6), 869–880. htpps://doi.org/10.1177/1934578X1601100643
Bourais, I., Elmarrkechy, S., Mourabit, Y., & Taha, D. (2022). A review on medicinal uses, nutritional value, and antimicrobial, antioxidant, anti-inflammatory, antidiabetic, and anticancer potential related to bioactive compounds of J. regia. Food Rev. Int. 1–51. https://doi.org/10.1080/87559129.2022.2094401
Burokiene, D., & Pulawska J. (2012). Characterization of Xanthomonas arboricola pv. juglandis isolated from walnuts in Lithuania. J. Plant Pathol., (94)23–27.
Buttimer, C., McAuliffe, O., Ross, R. P., O'Magoni, J., & Coffey, A. (2017). Bacteriophages and bacterial plant diseases. Front. Microbiol., (8)34. . https://doi.org/10.3389/fmicb.2017.00034.
Yang, C., Liu, F., Zeng, Q., Xu, X., Lv, Y., Wang, F., Liu, C., Deng, Y., Li, X., Yang, H., & Liu, Y. (2021). Report of Brown Leaf Spot of Juglans hybrid Caused by Ophiognomonia leptostyla in China. htpps://doi.org/10.1094/PDIS-05-21-0981-PDN
Du Plessis, H. J., & van der Westhuizen T. J. (1995). Identification of Xanthomonas campestris pv. Juglandis from (Persian) English Walnut Nursery Trees in South Africa. Journal of Phytopatology, 143(8), 449–454. htpps://doi. org/10.1111/j.1439-0434.1995.tb04552.x
Fodor, E., & Hâruţa, O. (2014). Microstroma album (Desm.) Sacc. and Microstroma uglandis (Ber.) Sacc. in north western Romania. Analele Universităţii din Oradea, Fascicula Protecţia Mediului, (23), 427–438
EPPO Global Database (2001).https://gd.eppo.int/taxon/XANTJU.
Gupta, A., Behl, T., & Panichayupakaranan, P. (2019). A review of phytochemistry and pharmacology profile of Juglans regia. Obes. Med., 16(22), 100–142. htpps://doi.org/10.1016/j.obmed.2019.100142
Karov, І., Mitrev, S., Kovacevik, B., Stojanova, Z., Kostadinovska, E., & Rodeva, R. (2014). Gnomonia Leptostyla (Fr.) Ces. et de Not. causer of walnut anthracnose in the east part of the Republic of Macedonia. Yearbook, 12 (1), 119–126.
Martins, L., Fernandes, C., Albuquerque, P., &Tavares, F. (2019). Assessment of Xanthomonas arboricola pv. juglandis Bacterial Load in Infected Walnut Fruits by Quantitative. Plant Disease, 103(10), 2577–2586. https://doi.org/10.1094/PDIS-12-18-2253-RE
Nasiry, D., Khalatbary, A. R., Ahmadvand, H., & Talebpour Amiri, F. B. (2021). Effects of Juglans regia L. leaf extract supplementation on testicular functions in diabetic rats. Biotech. Histochem., 96(1), 41–47. https://doi.org/10.1080/10520295.2020.1755893
Osdaghi, Е. Xanthomonas arboricola pv. juglandis (walnut blight) (2022). CABI Compendium. https://doi.org/10.1079/cabicompendium.56946
Retamales, J., Núñez, P., Alvarado, R., Campan, E. D. M., Otto, T., Segovia, C., Vasquez, I., & Santander, J. (2022). Characterization of Xanthomonas arboricola pv. juglandis Bacteriophages against Bacterial Walnut Blight and Field Evaluation. J.Viruses, 14(7), 1380. https://doi.org/10.3390/v14071380
Romero-Suarez, S., Jordan, B., & Heinemann, J. A. (2012). Isolation and characterization of bacteriophages infecting Xanthomonas arboricola pv. juglandis, the causal agent of walnut blight disease. World J. Microbiol. Biotechnol., (28), 1917–1927. https://doi.org/10.1007/s11274-011-0992-z
