ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ЛАБОРАТОРІЯХ МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНОГО ПРОФІЛЮ
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2026.01.187Ключові слова:
охорона праці, молекулярно-генетична лабораторія, біобезпека, ПЛР, лабораторні ризики, інструктаж, ЗІЗАнотація
У статті наведено аналіз щодо особливостей організації охорони праці в лабораторіях молекулярно-генетичного профілю в умовах інтенсивного робочого навантаження та розроблено практичні рекомендації щодо мінімізації професійних ризиків для персоналу. Проведено порівняльний аналіз наукової літератури, міжнародних нормативних документів та регуляторної бази. Встановлено, що охорона праці в сучасних молекулярно-генетичних лабораторіях трансформувалася з формального дотримання правил безпеки у комплексну систему управління ризиками, що поєднує наукові, інженерні та екологічні підходи. Це зумовлено впровадженням високотехнологічних методів, зокрема NGS-сиквенування, редагування геному системою CRISPR/Cas та автоматизованих аналітичних платформ, які створюють нові категорії виробничих ризиків. Ефективна система охорони праці базується на вимогах стандартів ISO 15189:2022, ISO 35001:2019, ISO 45001:2018, а також настанов WHO Laboratory Biosafety Manual і CDC/NIH BMBL. Працівники таких лабораторій зазнають впливу біологічних, хімічних, фізичних, ергономічних та психофізіологічних ризиків, що потребують диференційованих заходів контролю. Важливим елементом безпечної роботи є суворе функціональне зонування приміщень із дотриманням одностороннього руху матеріалів, персоналу та повітряних потоків. Невід’ємною складовою системи охорони праці також є формування культури безпеки через навчання персоналу, інструктажі, оцінювання компетентності та впровадження стандартних операційних процедур. Вдосконалення системи охорони праці в молекулярно-генетичних лабораторіях забезпечується проведенням регулярних внутрішніх аудитів та системним аналізом інцидентів і «майже інцидентів» за методологією аналізу базових причин. Перехід від реактивного до превентивного управління ризиками через механізм коригувальних і запобіжних дій є визначальною умовою підтримання високого рівня лабораторної безпеки. Виявлено також суттєві прогалини в українському законодавстві щодо регулювання специфічних ризиків сучасних молекулярно-генетичних лабораторій. Адаптація національних стандартів до вимог ISO 35001:2019 та оновлених настанов WHO є важливою умовою гармонізації системи біобезпеки України з міжнародними вимогами.
Посилання
1. Danylova, V. V., Dekhtiarenko, N. V., Horshunov, Yu. V., & Halkin, O. Yu. (2016). Biobezpeka v konteksti okhorony pratsi. Biotekhnolohichnyi i normatyvno-pravovyi aspekty [Biosafety in the context of occupational safety: Biotechnological and regulatory aspects]. Naukovi Visti Natsionalnoho Tekhnichnoho Universytetu Ukrainy "Kyivskyi Politekhnichnyi Instytut", (3), 20–29.
2. Ministry of Health of Ukraine. (2002). DSP 9.9.5-080-2002. Sanitarni pravyla roboty z biolohichnymy ahentamy [State Sanitary Rules 9.9.5-080-2002. Sanitary rules for working with biological agents].
3. Latina, N. O., Voronkova, O. S., Ustymchuk, O. V., & Varfolomieieva, Yu. V. (2025). Kontseptsiia rozrobky rehionalnoi prohramy z laboratornoi biobezpeky u zakladakh okhorony zdorovia Dnipropetrovskoi oblasti [Concept for developing a regional laboratory biosafety program for healthcare institutions of Dnipropetrovsk Oblast]. Dovkillia ta Zdorovia, 114(1), 62–70.
4. Lytvynchuk, A. O., Hapon, V. V., Pron, N. B., Barabash, O. A., & Chytaieva, K. H. (2024). Analiz finansovoho zabezpechennia zakladiv vyshchoi osvity v umovakh zbroinoi ahresii v Ukraini [Analysis of financial support for higher education institutions under conditions of armed aggression in Ukraine]. Osvitnia Analityka Ukrainy, 6(32), 63–80. https://doi.org/10.32987/2617-8532-2024-6-63-80
5. Mishchuk, O. M., & Ovcharova, L. P. (2024). Finansove zabezpechennia doslidzhen i rozrobok u Natsionalnii akademii nauk Ukrainy: Statystychna otsinka [Financial support for research and development in the National Academy of Sciences of Ukraine: A statistical assessment]. Science and Science of Science, 3(125), 3–23. https://doi.org/10.15407/sofs2024.03.003
6. Roshka, N. M., Yazlovytska, L. S., & Volkov, R. A. (2025). Bezpechni metody vizualizatsii nukleinovykh kyslot pislia hel-elektroforezu [Safe methods for visualization of nucleic acids after gel electrophoresis]. Naukovyi Visnyk Chernivetskoho Universytetu. Biolohiia (Biolohichni Systemy), 17(1), 9–14. https://doi.org/10.31861/biosystems2025.01.009
7. Yanenko, U. M., Zaviriukha, H. A., Sorokina, N. G., Kosyanchuk, N. I., & Lytvynenko, O. P. (2025). Діагностика сибірки в умовах воєнного стану в Україні: проблеми та шляхи удосконалення. Ветеринарія, технології тваринництва та природокористування, (12), 168–180. https://doi.org/10.31890/vttp.2025.12.15
8. Ansori, A. N., Antonius, Y., Susilo, R. J., Hayaza, S., Kharisma, V. D., Parikesit, A. A., et al. (2023). Application of CRISPR-Cas9 genome editing technology in various fields: A review. Narra Journal, 3(2), e184.
9. Aysal, A., Pehlivanoğlu, B., Ekmekci, S., & Gündoğdu, B. (2020). How to set up a molecular pathology lab: A guide for pathologists. Turkish Journal of Pathology, 36(3), 179.
10. CDC. (2020). Biosafety in Microbiological and Biomedical Laboratories (6th ed.).
11. CEN. (2021). European standards for laboratory safety.
12. Conrad, S., Kanegusuku, A. G., & Conklin, S. E. (2023). Taking a step back from testing: Preanalytical considerations in molecular infectious disease diagnostics. Clinical Biochemistry, 115, 22–32.
13. Diao, Q., Long, Y., Yang, F., Nong, C., Tang, H., Zhou, X., et al. (2024). Biosafety management based upon risk assessment and monitoring: Perspectives from a clinical laboratory, China. Risk Management and Healthcare Policy, 2291–2303.
14. Directive 2000/54/EC of the European Parliament and of the Council on the protection of workers from risks related to exposure to biological agents at work.
15. European Agency for Safety and Health at Work (EU-OSHA). (2025). OiRA and other online risk assessment tools in national OSH strategies and legislation. OSHwiki. Retrieved July 18, 2025, from https://oshwiki.osha.europa.eu/en/themes/oira-and-other-online-risk-assessment-tools-national-osh-strategies-and-legislation
16. Goodwin, S., McPherson, J. D., & McCombie, W. R. (2016). Coming of age: Ten years of next-generation sequencing technologies. Nature Reviews Genetics, 17(6), 333–351.
17. ISO 15189:2022. Medical laboratories — Requirements for quality and competence.
18. ISO 45001:2018. Occupational health and safety management systems.
19. Mifflin, T. E. (2007). Setting up a PCR laboratory. Cold Spring Harbor Protocols, 2007(7), pdb-top14.
20. National Research Council, Division on Earth and Life Studies, Board on Chemical Sciences and Technology, Committee on Prudent Practices in the Laboratory. (2011). Prudent Practices in the Laboratory: Handling and Management of Chemical Hazards (Updated Version).
21. Occupational Safety and Health Administration (OSHA). (2011). Laboratory Safety Guidance. OSHA 3404-11R. Washington, DC: U.S. Department of Labor.
22. OSHA. (2023). Laboratory Safety Guidance.
23. Ricolfi, L., Stabile, L., Morawska, L., & Buonanno, G. (2022). Increasing ventilation reduces SARS-CoV-2 airborne transmission in schools: A retrospective cohort study in Italy's Marche region. arXiv preprint arXiv:2207.02678.
24. Salter, S. J., Cox, M. J., Turek, E. M., Calus, S. T., Cookson, W. O., Moffatt, M. F., et al. (2014). Reagent and laboratory contamination can critically impact sequence-based microbiome analyses. BMC Biology, 12(1), 87.
25. Siengsanan-Lamont, J., & Blacksell, S. D. (2018). A review of laboratory-acquired infections in the Asia-Pacific: Understanding risk and the need for improved biosafety for veterinary and zoonotic diseases. Tropical Medicine and Infectious Disease, 3(2), 36. https://doi.org/10.3390/tropicalmed3020036
26. Wang, W., Su, Y., Cao, H., & Li, D. (2025). Enhancing Chemical Laboratory Safety with Hazards Risks Mitigation and Strategic Actions. Laboratories, 2(1), 5.
27. Wooley, D. P., & Byers, K. B. (Eds.). (2017). Biological Safety: Principles and Practices (5th ed.). ASM Press.
28. World Health Organization. (2020). Laboratory Biosafety Manual (4th ed.). Geneva.
29. World Health Organization. (2023). The Use of Next-Generation Sequencing for the Surveillance of Drug-Resistant Tuberculosis: An Implementation Manual.
