КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ПОСУХОСТІЙКОСТІ ВИДІВ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН РОДИНИ RUTACEAE JUSS. У ДЕНДРАРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ ІМЕНІ М. М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2025.03.397Ключові слова:
посухостійкість, водний режим, водний дефіцит, тургорисцентністьАнотація
У роботі представлені результати досліджень по визначенню комплексної посухостійкості видів деревних рослин родини Rutaceae Juss. (Tetradium daniellii (Benn.) T. G. Hartley ⚥, Phellodendron amurense Rupr. ♂, ♀ і Ptelea trifoliata L. ♂, ♀) за умов літнього періоду. Дослідження охоплювало вегетаційний період 2023–2024 рр. та проводилось у дендрарії Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (м. Київ). Оцінку рівня посухостійкості здійснено шляхом порівняння даних польової посухостійкості та результатів лабораторного тестування. Результати показали виражені міжвидові та міжстатеві відмінності у показниках водного режиму листків рослин (вміст води, тургорисцентність, водний дефіцит, водоутримуюча здатність). Дані польових спостережень узгоджуються з даними лабораторних досліджень, окрім випадку з P. trifoliata, де ми не фіксували різниці між статями. Найвищу загальну посухостійкість продемонстрував P. trifoliata, особливо чоловічі рослини, що зберігали найменші втрати вологи та найвищу тургорисцентність упродовж двох місяців. T. daniellii мав стабільну реакцію на стрес із короткочасним зниженням показників у липні. Аналіз коливань водного дефіциту у Ph. amurense виявив різні стратегії реакції на стрес. Жіночі рослини характеризувалися гострою, але короткочасною реакцією на пікову посуху з подальшим швидким відновленням. Чоловічі ж особини продемонстрували більш хронічний тип стресу, з меншою здатністю до відновлення водного балансу після посушливого періоду. Для статистичного аналізу водного статусу рослин застосували тест Вельча з критерієм p < 0,05, що дозволило виявити значущі міжвидові та міжстатеві відмінності в межах вегетаційного періоду. Отримані дані дозволяють рекомендувати P. trifoliata та T. daniellii як стійкі таксони для використання в умовах з підвищеним ризиком літньої посухи.
Посилання
1. Vysotska, N. Yu. (2023). Drought resistance of ten poplar clones in eastern Ukraine. Forestry and Forest Melioration, (142), 47–58. https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.47
2. Didenko, S. Ya., Nehrash, Yu. M., Rak, O. O., Kushnir, N. V., & Shindler, O. I. (2022). Conservation of plant diversity in selected regions of Eurasia [Zberezhennia riznomanitnosti roslyn okremykh rehioniv Yevrazii]. In N. V. Zaimenko, D. B. Rakhmetov, M. B. Haponenko, & M. I. Shumyk (Eds.), Fundamentalni ta prykladni aspekty introduktsii i zberezhennia roslyn u Natsionalnomu botanichnomu sadu im. M. M. Hryshka NAN Ukrainy: monohrafiia (p. 73). Kyiv: Lira-K. (in Ukrainian)
3. Krugliak, Yu. M. (2010). Water regime and drought resistance of leaves of species, forms, and hybrids of the genus Salix L. Plant introduction, (1), 85–89. https://doi.org/10.5281/zenodo.2553623
4. Mamchur, V. V. (2019). Assessment of drought resistance of Ailanthus altissima (Mill.) in conditions of the Right-Bank Forest-Steppe and Steppe of Ukraine. [Otsinka posukhostiikosti Ailanthus altissima (Mill.) v umovakh Pravoberezhnoho Lisostepu i Stepu Ukrainy]. Scientific Bulletin of the Ukrainian National Forestry University, 29(7), 31–33. https://doi.org/10.15421/40290706
5. Mezhenskyi, V. M. (2007). Unification of rating scales used in the introduction of woody plants. [Unifikuvannia shkal otsinok, shcho zastosovuiutsia pry introduktsii derevnykh roslyn]. Plant introduction, (4), 26–37. (in Ukrainian)
6. Meteopost. (2025). Weather archive. Retrieved August 25, 2025, from https://meteopost.com/weather/archive
7. Parashchuk, O. A. (2025). Tetradium Lour. (Rutaceae Juss.) in dendrological collections and the potential of the genus for cultivation. Bioriznomanittia, ekolohiia ta eksperymentalna biolohiia, 27(1), 6–21. https://doi.org/10.34142/2708-5848.2025.27.1.01
8. Sliusar, S. I., & Kuznietsov, S. I. (2008). Introduction of taxodiaceous species (Taxodiaceae F. W. Neger) in the Forest-Steppe of Ukraine [Introduktsiia taksodiievykh (Taxodiaceae F. W. Neger) v Lisostepu Ukrainy]. Kyiv: Natsionalnyi aviatsiinyi universytet, 83–87. (in Ukrainian).
9. Tsentralna Heofizychna Observatoriia im. B. Sreznevskoho. (2025). Weather summary. Retrieved July 19, 2025, from http://www.cgo-sreznevskyi.kyiv.ua/uk/diialnist/21213/9-pidsumki-shchedrogo-na-rekordi-chervnya-u-stolitsi.
10. Chen, L., Zhang, S., Zhao, H., Korpelainen, H., & Li, C. (2010). Sex-related adaptive responses to interaction of drought and salinity in Populus yunnanensis. Plant, Cell & Environment, 33(10), 1767–1778. https://doi.org/10.1111/j.1365-3040.2010.02182.x
11. Dietz, K.-.-J., Zörb, C. and Geilfus, C.-.-M. (2021), Drought and crop yield. Plant Biol J, 23: 881-893. https://doi.org/10.1111/plb.13304.
12. Han, Y., Wang, L., Zhang, X., Korpelainen, H., & Li, C. (2013). Sexual differences in photosynthetic activity, ultrastructure and phytoremediation potential of Populus cathayana exposed to lead and drought. Tree Physiology, 33(10), 1043–1060. https://doi.org/10.1093/treephys/tpt086
13. He, F., Wu, Z., Zhao, Z., et al. (2022). Drought stress drives sex-specific differences in plant resistance. Science of the Total Environment, 845, Article 157171. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.157171
14. Juvany, M., & Munné-Bosch, S. (2015). Sex-related differences in stress tolerance in dioecious plants: A critical appraisal in a physiological context. Journal of Experimental Botany, 66(20), 6083–6092. https://doi.org/10.1093/jxb/erv343
15. Kim, M.-S., Kim, S.-H., Song, J.-H., & Kim, H.-S. (2014). Analysis of secreted nectar volume, sugar and amino acid content in male and female flower of Evodia daniellii Hemsl. Journal of Korean Forest Society, 103(1), 43–50. https://doi.org/10.14578/JKFS.2014.103.1.43
16. Nour, M., Neigh, S., Akmalia, R., & López, S. (2024). Drought responses and adaptation in plants differing in life-form. Frontiers in Ecology and Evolution, 12, Article 1452427. https://doi.org/10.3389/fevo.2024.1452427
17. Nuzhyna, N., Ivanova, I., Hrytsak, L., & Drobyk, N. (2022). Drought-resistant species of trees and bushes are an important link for reducing the negative effects of "urban heat islands". Scientific Issue of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology, 82(3), 37–43. https://doi.org/10.25128/2078-2357.22.3.6
18. Pokhylchenko, O., Gorelov, O., Dovhalyuk, N., Kozubenko, T., Kruglyak, Y., & Paraschuk, O. (2024). Phenological observations in dendrological collections: Motivation for the use of the universal coding “BBCH scale”. Journal of Native and Alien Plant Studies, (20), 176–197. https://doi.org/10.37555/2707-3114.20.2024.318688
19. Statology. (2020, December 20). Welch’s t-test: When to use it + examples. Retrieved from https://www.statology.org/welchs-t-test/
20. Yang, X., Lu, M., Wang, Y., Wang, Y., Liu, Z., & Chen, S. (2021). Response mechanism of plants to drought stress. Horticulturae, 7(3), Article 50. https://doi.org/10.3390/horticulturae7030050
