Соціально-демографічна типологія держав з авторитарними режимами

Анотація

Анотація: У статті проведено комплексний аналіз соціально-демографічних характеристик 60 держав із авторитарними режимами. Основна мета дослідження полягає у виявленні просторових аспектів поширення авторитарних режимів і їх типології за соціально-демографічними ознаками для глибшого розуміння особливостей соціально-економічного і політичного розвитку. Для типології застосовано 12 показників та чотири інтегральні індекси. Виділено дві групи країн, що включають чотири типи держав та одинадцять підтипів за рівнем розвитку, демографічними характеристиками, міграційними процесами та соціальними параметрами.

Перша група авторитарних режимів включає переважно найбідніші країни Африки й Азії, із високою народжуваністю, низькою тривалістю життя, значним міграційним відтоком та серйозними соціальними проблемами, які полягають у дуже слабкому розвиткові соціальної інфраструктури та обмеженому доступі значних верств населення до базових соціальних послуг.

Друга група – країни Азії, Перської затоки, частково Європи й Америки з вищим рівнем доходів, але з різним рівнем громадянських свобод і соціального розвитку. Демографічна ситуація погіршується, окремі держави сильно залежні від трудової імміграції, в інших – значний відтік через соціально-економічні проблеми. Більшість із цієї групи були соціалістичними або сильно орієнтовані на соціалістичну систему як союзники чи сателіти.

Аналіз регіональної специфіки показав, що в Африці авторитарні режими переважно характеризуються критично низькими показниками життя та високою нестабільністю, у Перській затоці – високим рівнем доходів, але обмеженими політичними свободами, а в державах постсоціалістичного і комуністичного типу – значним державним контролем усіх сфер життя, значною соціальною диференціацією при різному рівні економічного розвитку.

З’ясовано, що в групі держав з авторитарними режимами існує слабка, але пряма кореляція між рівнем демократії та такими показниками, як індекс людського розвитку, валовий національний дохід на душу населення, сальдо міграції, рівень гендерної рівності та швидкість інтернету. Виявлено обернену слабку залежність між рівнем демократії та рівнем багатовимірної бідності, дитячою смертністю та гендерною нерівністю.

Аналіз головних демографічних коефіцієнтів в авторитарних державах та інших державах показав, що демографічна ситуація в авторитарних державах має в основному ті самі параметри, що й у решти країнах тих субрегіонів, де вони розташовані. Диференціація за соціальними параметрами проявляється не за регіональним принципом, а більшою мірою залежить від політико-правової ситуації та культурно-цивілізаційних ознак кожної держави.

Аргументовано, що демократія є важливим фактором сталого людського розвитку та просування гендерної рівності. Вищий рівень демократії супроводжується вищим рівнем добробуту, технологічної розвиненості та гендерної рівності, меншим проявом соціальних негараздів У статті аргументовано необхідність аналізу глобальних демографічних трендів для з’ясування їхнього впливу на загальнодержавні і регіональні тенденції соціально-економічного розвитку, розробки внутрішньої політики у різних сферах та формування зовнішньополітичної стратегії держави.