ОПТИМІЗАЦІЯ АДАПТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ РОСЛИН- РЕГЕНЕРАНТІВ ТРОЯНДИ ЕФІРООЛІЙНОЇ ДО УМОВ IN VIVO
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2017.02.187Keywords:
адаптація, субстрат, in vivo, троянда ефіроолійнаAbstract
Підібрано оптимальні умови та тип субстрату для ефективної адаптації клонів троянди ефіроолійно сорту Лань до умов in vivo. Встановлено, що найкращим способом адаптації та дорощування рослин перед закладанням плантацій є адаптація в умовах теплиці за використання суміші торф:перліт (2:1), що сприяє швидкій приживлюваності клонів. Оптимальними для перенесення в умови in vivo є регенеранти висотою не менше ніж 3,5см. Найвдалішим періодом перенесення рослин з умов in vitro до умов in vivo є кінець травня –початок червня, а з умов in vivo до ex vitro є кінець липня – початок серпня. Електромагнітні спектри абсорбції енергії пластидними пігментами показують, що рослини троянди ефіроолійної в умовах відкритого ґрунту у 2,0-2,3 рази збільшують здатність поглинати світло. Основні максимуми поглинання електромагнітної енергії не змінюються. Кількісні співвідношення хлорофілів в адаптаційний період пропорційно збільшується. При перенесені рослин, після первинної адаптації, в умови дрібноділяночного досліду сума хлорофілів зменшувалась. У відповідь на нові умови зростання у листках рослин активізувався синтез захисної групи пігментів, що відповідно викликало зниження показника співвідношення суми хлорофілів до каротиноїдів. На фоні зменшення вмісту хлорофілів у листках в процесі адаптації рослин в умовах відкритого ґрунту, лінійне зростання у листках загальної кількості фенольних сполук і фенольних антиоксидантів свідчить про мобільність системи їх синтезу. Кількість загальних фенолів за весь період адаптації збільшився у 6, а катехінів і фенольних антиоксидантів у 7 разів. У даному аспекті доречним виглядає використання ванілінової кислоти у якості активатора фенілпропаноїдного синтезу, для прискорення процесів накопичення захисних метаболітів. Таким чином, контроль стану рослин-регенерантів у процесі їх адаптації за біохімічними маркерами дозволяє оптимізувати режим дорощування рослин з урахуванням їх сортоспецифічних властивостей. Розробка референтних методів контролю стану рослин за пігментним складом, кількісними і якісними показниками продуктів вторинного метаболізму із застосуванням методів вимірювання флуоресценції хлорофілів дозволяє створювати системи сортоадаптацій.
References
Volynets, A.P. Fenolnye soedynenyia v zhyznedeiatelnosty rastenyi [Phenolic compounds in plant life]. – Minsk: Belarus. navuka, 2013 – 283 p. (In Russian).
Dedyukhyna O.N., Konstantinova A.S., Baranova O.G. Adaptatsyya rastenyy-rehenerantov k pochvennym uslovyyam. [Adaptation of plantsregenerants to soil conditions] // Vestnyk udmurtskoho universiteta. – 2011. – 3. – P. 31 35. (In Russian).
Zarubina M.A., Guiev N.I., Balashov N.N., Maslobrod S.N., Igumenov V.A. Adaptyvnye reaktsyy kul'turnыkh rastenyy na byotycheskye y abyotycheskye stressy [Adaptive reactions of cultivated plants to biotic and abiotic stresses] // Sel’skokhozyaistvennaya biologiya. – 1988. – 20. – P. 111–117. (In Russian).
Kushnir H.P., Sarnatskaia Mikroklonalne rozmnozhennia roslyn. [Micropropagation of plants]. – K.: Naukova dumka, 2005. – 273 p. (In Ukrainian).
Lempitskyi L.P. Kultura troiand u vidkrytomu hrunti.[ Culture roses in the ground]. – K.: Vyd-vo AN URSR, 1958. – 123p. (In Russian).
Pochynok, Kh. N. Metody byokhymycheskoho analyza rastenyi [Methods of biochemical analysis of plants]. – K.: Naukova dumka, 1976. – 336p. (In Russian).
Ginova, A., I. Tsvetkov and V. Kondakova Rosa damascena Mill. an overview for evaluation of propagation methods. // Bulg. J. Agric. Sci. – 2012. – Vol. 18. – P. 545–556.
