СИСТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФЛОРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ “ГУЦУЛЬЩИНА” ТА ЇЇ РЕПРЕЗЕНТАТИВНІСТЬ ДЛЯ ПРИРОДОЗАПОВІДНОГО ФОНДУ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

Authors

  • М. ТОМИЧ Національний природний парк «Гуцульщина» Author

DOI:

https://doi.org/10.31861/biosystems2019.02.214

Keywords:

флора, систематична структура, видове багатство, пропорції флори, НПП “Гуцульщина”

Abstract

Проаналізовано систематичну структуру флори Національного природного парку “Гуцульщина”. Встановлено, що у складі флори наявні 836 видів вищих судинних рослин, що входять до 411 родів, 111 родин і 5 відділів. Домінують Magnoliophyta – 94,3%, співвідношення Magnoliopsida до Liliopsida становить 1:3, що характерно для флор Середньої Європи. До десяти провідних родин у флорі НПП “Гуцульщина” належить 209 родів і 455 видів, решта 45,4% видів зосереджені в 102 родинах. Пропорції флори становлять 1:3,7:7,5; середня кількість видів у роді – 2,0, родів у родині – 3,7. Пропорції флори НПП є близькими до Середньоєвропейських флористичних. Родини Asteraceae та Poaceae займають провідні місця в спектрах флор, а третя позиція родини Rosaceae вказує на те, що флора типова центральноєвропейська. Відношення кількості видів Asteraceae до Lamiaceae становить 3,0, що типово для флор Бореальної та Неморальної областей (2,5-3,8). співвідношенням Asteraceae до Fabaceae для флори НПП “Гуцульщина” становить 2,2. Місце флори НПП «Гуцульщина» у мережі природозаповідних об’єктів Карпат, презентує порівняльний аналіз із флорами сусідніх парків – НПП «Вижницький» та Карпатського НПП. Перехід від флор Бореальної флористичної області до Середземноморських можна проілюструвати рядом Карпатський НПП – НПП “Гуцульщина” – НПП “Вижницький”, що співпадає з їхнім просторовим розміщенням у напрямку з північного сходу на південний захід і переходом від високогірного до рівнинного характеру флори. Отже, нами проведений систематичний аналіз, який підтвердив що флора парку є типовою середньоєвропейською з вираженими бореальними рисами. Подана порівняльна характеристика флор НПП “Гуцульщина” та суміжних НПП “Вижницький” та Карпатського НПП. Порівняння показників систематичної структури досліджуваної флори з флорами Бореальної та Середньоєвропейської областей показало, що більше половини основних показників НПП “Гуцульщина” співпадають з показниками флор Бореальної області. Переважна більшість флористичних показників співпадають з показниками у флорах Середньоєвропейської області.

References

Andriienko TL, Onyshchenko VA, Kliestov ML, Priadko OI, Arap RI. The system of categories of natural reserve objects of Ukraine and its optimization. Kyiv: Phytosociocentre; 2001. (in Ukrainian).

Vyznachnyk roslyn Ukrainskykh Karpat. Kyiv: Science opinion; 1977. (in Ukrainian).

Heobotanichne raionuvannia Ukrainskoi RSR. Kyiv: cience opinion; 1977. (in Ukrainian).

Derzhypilskyi LM, Tomych MV, Yusyp SV end others. National Nature Park «Gutsulshchyna». Plant cover. K.: Phytosociocentre; 2011. (in Ukrainian).

Kyseliuk OI, Prykhodko MM, Yavorskyi AI, Abramiuk UM ta in. Carpathian National Nature Park. Ivano-Frankivsk: Folio; 2009. (in Ukrainian).

Kamelyn RV. Florogenetycheskyi analiz estestvennych flor gornoi Srednei Azii. Leningrad: Nauka; 1973. (in Russian).

Malynovskyi AK. Montannyi element flory Ukrainskykh Karpat. Kyiv: Science opinion; 1991. (in Ukrainian).

Dobrochaeva DN, Kotov MI, Prokudyn YuN. Opredelitel vysshykh rastenii. Kyiv: Phytosociocentre; 1999. (in Russian).

Pryroda Ivano-Frankivskoi oblasti pid red. Herenchuka. Kyiv: Vyshcha shkola; 1973. (in Ukrainian).

Prorochuk VV, Stefurak YuP, Brusak VP. ta in. National Nature Park «Gutsulshchyna». Monograph. Lviv NVF «Maps and atlases»; 2013. (in Ukrainian).

Skvortsov AK. Herbarii. Posobie po metodyke i tekhnyke. Moscov: Nauka; 1977. (in Russian).

Tasyenkevych LO. Vascular plants flora diversity of the Ukrainian Karpathians. Works of the T. Shevchenko Scient. Soc. (Lviv). Ekol. collect. 3. 2003; 12: 147–157. (in Ukrainian).

Takhtadzhian AL. Systema mahnoliofitov. Leningrad: Nauka; 1987. (in Russian).

Tolmachev AI. Vvedenie v geografiu rastenii. Leningrad: Publising of Leningr. University; 1974. (in Russian).

Tolmachev AI. Metody sravnitelnoi floristiki, problemy florohenetiki. Novosibirsk: Nauka; 1986. (in Russian).

Chopyk VI. Vysokohirna flora Ukrainskykh Karpat. Kyiv: Science opinion; 1976. (in Ukrainian).

Chornei II. The place of Chyvchyn-Grynyava mountains in the floristic zonation of the Ukrainian Carpathians. Scientific basis of the preservation of biodiversity. 2011; 2(9), №1: 229–242. (in Ukrainian).

Chornei II, Budzhak VV, Yakushenko DM ta in. National Nature Park «Vyzhnytskyi». Plant cover. Kyiv: Phytosociocentre; 2005. (in Ukrainian).

Shmydt VM. Kolychestvennyie pokazateli v sravnytelnoi florystyke. Botanical Journal. 1974; 59(7): 929-940. (in Russian).

Shmydt VM. Zavisymost kolichestvennykh pokazatelei konkretnykh flor Evropeiskoi chasti SSSR ot geograficheskoi shyroty. Botanical Journal. 1979; 64(2): 172-183. (in Russian).

Shmydt VM. Statystycheskye metody v sovremennoi floristike. Leningrad Publising of Leningr. University; 1980. (in Russian).

Khokhryakov AP. Taksonomicheskie spektry i ikh rol v sravnytelnoi floristike. Botanical Journal. 2000; 5: 1-11. (in Russian).

Clayton W. D. The distribution logarithmic of Angiospermen Familien. Kew Bull. 1974; 29(2): 271–279.

Downloads


Abstract views: 26

Published

2019-12-30

Issue

Section

БОТАНІКА, ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОТИ ТА БІОРЕСУРСІВ