СУЧАСНІ ЗНАХІДКИ ГОЛОВНЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО SQUALIUS CEPHALUS (LINNAEUS, 1758), КАРАСЯ ЗВИЧАЙНОГО CARASSIUS CARASSIUS (LINNAEUS, 1758) ТА ХРОМІСТА ПЛІТКИ ЗВИЧАЙНОЇ RUTILUS RUTILUS (LINNAEUS, 1758) В ПОНИЗЗІ ДНІПРА
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2019.02.167Keywords:
головень європейський, плітка звичайна, карась звичайний, хроміст, рідкісні види риб, Нижній ДніпроAbstract
Подаються матеріали про знахідки в останні роки в водоймах нижньої пригирлової частини течії ріки Дніпро двох рідкісних для даної гідроекосистеми видів риб: головня європейського Squalius cephalus (Linnaeus, 1758) та карася звичайного (карася золотого) Carassius carassius (Linnaeus, 1758). C. carassius занесений до Червоної книги України (2009). Описано першу зустріч в даних водах хроміста плітки звичайної Rutilus rutilus (Linnaeus, 1758), яка має жовто-золотисте забарвлення всього тіла. Хромізм – відсутність чорного пігменту при наявному жовтому. Це спостерігається при генетичних відхиленнях, зумовлених у тому числі впливом антропогенних чинників, при яких в організмі не синтезується еумеланін. Серед риб хромісти зустрічаються досить рідко. Басейн Нижнього Дніпра включає Каховське водосховище, ріку Інгулець, кілька невеликих приток та нижню незарегульовану частину річища Дніпра разом з протоками. За весь період вивчення в іхтіофауні басейну Нижнього Дніпра відзначалося до 72 видів круглоротих і риб з 59 родів і 19 родин. Щодо сучасного стану іхтіофауни Нижнього Дніпра інформації, нажаль, дуже мало. За деякими даними у складі прохідних і прісноводних видів круглоротих і риб нижньодніпровського іхтіоценоза констатується, що з 47 видів аборигенної іхтіофауни на сьогодні тут зберігся лише 21. Загалом, сучасна іхтіофауна незарегульованої частини Нижнього Дніпра нараховує 51 вид риб. За даними спільних робіт Міжвідомчої лабораторії моніторингу екосистем Азовського басейну та Інституту морської біології в 2019 році у нижній пригирловій частині течії ріки Дніпро було підтверджено мешкання 28 видів риб. За відомостями літературних джерел останніх років, які стосуються стану іхтіофауни Нижнього Дніпра, у нижній пригирловій частині течії ріки Дніпро в сучасний період фактично вже зникли Sq. cephalus та C. carassius. Знахідки цих двох видів саме тут в 2017 році свідчать про те, що вони ще мешкають в даному регіоні. Третій вид: R. rutilus – один із масових видів даного регіону, що підтверджується численними науковими публікаціями, проте ні в одній із них не знайдено вказівок на знахідки плітки-хроміста. Отже, це перша зустріч плітки-хроміста в Нижньому Дніпрі.
References
Ambroz AI. Ryby Dnepra, Yuzhnogo Buga I Dneprovsko-Bugskogo limana. Kiev: AS USSR; 1956. (in Russian).
Verlatyy D.B., Mezhzherin S.V., Fedorenko L.V. Vidovoy sostav y chislennost populiatsyi prokhodnykh y presnovodnykh ryb Nyzhnedneprovskoi sistemy: dinamika v XX stoletii v sravnenii s Nizhnim Dunaem. Vestnik zoologii. 2009; . 43 (3): 231–244. (in Russian).
Demchenko N. A. Іchthyocenosis features of the “Nyzhnodniprovsky” National Park In: XII International Ichthyological Scientific Conference «Current Problems of Theoretical and Practical Ichthyology» 26–28 September 2019 Dnipro, Ukraine – Dnipro: Vydavets TOV «Aktsent PP» – 2019: 86–90. (in Ukrainian).
Zalumi S. G. Sovremennyy sostav i nekotorye zakonomernosti formirovaniya ikhtiofauny nizov’ev Dnepra v uslovyiakh zarehulirovaniya I sokrashcheniya rechnogo stoka. Voprosy ikhtiologii. 1970; 10 (5): 779–789. (in Russian).
Liashenko OF. Biolohiia molodi promyslovykh vydiv ryb nyzhnoho Dnipra i Dniprovsko-Buzkoho lymanu. - Kyiv: S URSR; 1958. (in Ukrainian).
Medovnyk D.V. Morfolohichni anomaliyi rozvytku ryb malykh richok Nyvka ta Horenka. In: Perspektyvy hidroekolohichnykh doslidzhen' v konteksti problem dovkillya ta sotsial'nykh vyklykiv : Zbirnyk materialiv VIII z'yizdu Hidroekolohichnoho tovarystva Ukrayiny, prysvyachenomu 110-richchyu Dniprovs'koyi biolohichnoyi stantsiyi. – Kyiv, 2019: 209–211.
Mezhzherin S.V., Verlatyy D.B. Prokhodnye I presnovodnye ryby Nizhnedneprovskoi estuarnoy sistemy v nachale XXI stoletyya. Vestnik zoologii. –2018; Otdelnyy vypusk (36). – 90 s. (in Russian).
Mezhzherin S.V., Kokodiy S.V., Kulish A.V., Verlatyy D.B., Fedorenko L.V. Gibridizatsyya zolotoho karasya (Carassius carassius (Linnaeus, 758)) v vodoemakh Ukrainy i geneticheskaya struktura gibridov. Tsytologiya i genetika. 2012; 46 (1): 37–46. (in Russian).
Movchan Y.V. Ryby Ukrainy.– Kyiv: v-vo ‘Zoloti vorota’, 2011. (in Ukrainian).
Movchan Yu.V., Roman A.M. Suchasnyi stan ikhtiofauny baseinu Nyzhnoho Dnipra. Zbirnyk prats Zoolohichnoho muzeiu. 2015; 46: 37–51. (in Ukrainian).
Orlov A.M., Biryukov I.A. Zolotystyy mintay. Priroda. 2003; 12: 46–47. (in Russian).
Podushka S.B. O prichinakh vspyshki chislennosti serebryanogo karasya. Nauchno-tekhnicheskiy byulleten laboratorii ikhtiologii INENKO. 2004; 8: 5–15. (in Russian).
Podushka S.B. Osetry s neobychnoy okraskoy. Osetrovoe khozyaystvo. 2011; 5: 29–33. (in Russian).
Red book of Ukraine. Animals // Red. I.A. Akimov. K: Globalkonsalting, 2009. (in Ukrainian).
Shcherbukha A. Ya., Shevchenko P. G., Koval N. V. et al. Mnogoletniye izmeneniya i problemy sokhraneniya vidovogo raznoobraziya ryb basseyna Dnepra na primere Kakhovskogo vodokhranilishcha. Vestnik zoologii. 1995; 1: 22–32. (in Russian).
