ВОРОНОВІ ПТАХИ МІСТА ТЕРНОПОЛЯ: ВИДОВИЙ СКЛАД, ПОШИРЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ДО УРБАНІЗОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2026.02.311Ключові слова:
воронові птахи, орнітофауна, урбанізація, видове різноманіття, частота трапляння, міські біотопи, екологічна пластичністьАнотація
У статті представлено результати дослідження видового складу, частоти трапляння, особливостей просторового розподілу та поведінки птахів родини Воронові (Corvidae) в умовах урбанізованого середовища міста Тернополя. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення адаптаційних особливостей птахів до трансформації природних оселищ, зміни структури міського ландшафту та зростання антропогенного навантаження. Воронові птахи характеризуються високою екологічною пластичністю, здатністю використовувати різноманітні кормові ресурси та освоювати біотопи з різним ступенем урбанізації, що визначає їхню важливу роль у функціонуванні міських екосистем.
Метою роботи було встановити видовий склад воронових птахів міста Тернополя, дослідити особливості їхнього поширення та визначити можливий зв’язок частоти трапляння видів із характеристиками міських біотопів і доступністю кормових ресурсів. Дослідження проводили протягом 2025 року із застосуванням маршрутного методу обліку. Загалом виконано 17 обліків на територіях із різною структурою забудови, рослинного покриву та рівнем антропогенного навантаження. Під час спостережень реєстрували видову належність птахів, кількість особин, місця їх виявлення, характер поведінки та особливості використання доступних кормових і потенційних гніздових ресурсів.
У межах досліджуваної території зареєстровано п’ять видів родини Воронові: грака (Corvus frugilegus), галку звичайну (Coloeus monedula), ворону сіру (Corvus cornix), сороку звичайну (Pica pica) та сойку звичайну (Garrulus glandarius). Найвищу частоту трапляння зафіксовано для грака – 100 %, галки звичайної – 94,1 % і ворони сірої – 64,7 %. Найнижчий показник встановлено для сойки звичайної – 35,3 %. Виявлено відмінності у використанні міських біотопів: граків і галок частіше реєстрували в житлових районах, поблизу відкритих кормових ресурсів і на околицях міста, тоді як сойку частіше спостерігали на ділянках із розвиненою деревною рослинністю. Паркові, прибережні та житлові території забезпечували умови для існування кількох видів воронових.
Отримані результати свідчать про неоднорідність просторового розподілу воронових птахів у міському середовищі та їхню здатність використовувати природні й антропогенні кормові ресурси. Матеріали дослідження можуть бути використані для подальшого моніторингу міської орнітофауни, оцінювання змін видового складу та розроблення природоохоронних заходів у межах урбоекосистеми Тернополя.
Посилання
Havrys, H. (2025). Ptakhy [Birds]. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy. https://esu.com.ua/article-891678 [in Ukrainian].
2. Maikhruk, M. I., & Bokotei, A. A. (2019). Ptakhy Ternopillia [Birds of Ternopil Region]. Lviv: Prostir-M. [in Ukrainian].
3. Matviiv, N. P. (2003). Ptakhy Ternopillia [Birds of Ternopil Region]. Ternopil: Navchalna knyha – Bohdan. [in Ukrainian].
4. Ternopilska miska rada. (2024). Zvit pro stratehichnu ekolohichnu otsinku Prohramy okhorony navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha Ternopilskoi miskoi terytorialnoi hromady na 2024–2027 roky [Strategic Environmental Assessment Report for the Environmental Protection Program of Ternopil Territorial Community for 2024–2027]. https://ternopilcity.gov.ua/app10/zvit-seo-programi-ohoroni-navkolishnogo--prirodnogo--seredovishcha--24-27-22_03_24.pdf [in Ukrainian].
5. Fesenko, H. V. (2022). Riznomanitnist suchasnoi ornitofauny Ukrainy [Diversity of the Modern Avifauna of Ukraine]. Kyiv: Akademperiodyka. [in Ukrainian].
6. Fesenko, H. V., & Bokotei, A. A. (2002). Anotovanyi spysok ukrainskykh naukovykh nazv ptakhiv fauny Ukrainy [Annotated List of Ukrainian Scientific Names of Birds of the Fauna of Ukraine] (2nd revised and expanded ed.). Kyiv; Lviv. [in Ukrainian].
7. Fesenko, H. V., & Bokotei, A. A. (2002). Ptakhy fauny Ukrainy: polovyi vyznachnyk [Birds of the Fauna of Ukraine: A Field Guide]. Kyiv: Ukrainske tovarystvo okhorony ptakhiv. [in Ukrainian].
8. Benmazouz, I., Jokimäki, J., Lengyel, Sz., Juhász, L., Kardos, G., Chenchouni, H., Zöckler, C., Böhning-Gaese, K., & Dorresteijn, I. (2021). Corvids in urban environments: A systematic global literature review. Animals, 11(11), Article 3226. https://doi.org/10.3390/ani11113226
9. Chace, J. F., & Walsh, J. J. (2006). Urban effects on native avifauna: A review. Landscape and Urban Planning, 74(1), 46–69. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2004.08.007
10. Clayton, N. S., & Dickinson, A. (1998). Episodic-like memory during cache recovery by scrub jays. Nature, 395, 272–274. https://doi.org/10.1038/26216
11. Droege, G., & Töpfer, T. (2016). The Corvids Literature Database–500 years of ornithological research from a crow’s perspective. Database, Article bav122. https://doi.org/10.1093/database/bav122
12. Gill, F., Donsker, D., & Rasmussen, P. (2026). IOC World Bird List (Version 15.2). https://www.worldbirdnames.org/
13. Lowry, H., Lill, A., & Wong, B. B. (2013). Behavioural responses of wildlife to urban environments. Biological Reviews, 88(3), 537–549. https://doi.org/10.1111/brv.12012
14. McKinney, M. L. (2002). Urbanization, biodiversity, and conservation. BioScience, 52(10), 883–890. https://doi.org/10.1641/0006-3568(2002)052(0883:UBAC)2.0.CO;2
15. Wascher, C. A. F. (2025). CORVIDATA: A global dataset of morphology, ecology, sociality, and life-history in Corvidae. Scientific Data, 12, Article 2032. https://doi.org/10.1038/s41597-025-06471-x
