Процес рецензування

Усі наукові матеріали, подані до журналу Acta Linguistica Slavica, проходять незалежне експертне оцінювання. Рецензування забезпечує наукову якість публікацій, об'єктивність редакційних рішень і дотримання принципів академічної доброчесності.

Процес рецензування ґрунтується на рекомендаціях Committee on Publication Ethics (COPE) і пов'язаний із політиками журналу щодо етики публікацій, антиплагіату, конфлікту інтересів та використання штучного інтелекту.

Журнал застосовує подвійне сліпе рецензування: рецензенти не знають імен авторів, автори не знають імен рецензентів. Для цього основний файл рукопису подається без відомостей, які дозволяють ідентифікувати автора (імена, установи, подяки, самопосилання у формі «як ми показали раніше», метадані файлу).

Рецензенти оцінюють рукопис лише за науковими критеріями й не залежать від рішення автора щодо вибору рецензентів.

Етапи розгляду рукопису

  1. Реєстрація та технічна перевірка. Редакція перевіряє комплектність матеріалів, відповідність вимогам до оформлення, наявність обов'язкових заяв (про конфлікт інтересів, використання ШІ тощо). Рукописи, що не відповідають вимогам, повертаються авторові для доопрацювання.
  2. Перевірка на текстові збіги. Рукопис перевіряється спеціалізованою системою виявлення плагіату. Порядок аналізу звіту та реагування на виявлені збіги визначає Політика антиплагіату.
  3. Первинна редакційна оцінка. Головний редактор або відповідальний редактор оцінює відповідність рукопису тематиці журналу, наукову новизну, методологічну обґрунтованість і загальний рівень викладу. Рукопис може бути відхилений на цьому етапі без передачі на рецензування, якщо він не відповідає профілю чи мінімальним стандартам якості.
  4. Добір рецензентів. Редактор запрошує щонайменше двох незалежних рецензентів, які мають відповідну кваліфікацію та публікації за тематикою рукопису. Рецензентами можуть бути члени редколегії та зовнішні експерти. До рецензування не залучаються особи, які мають конфлікт інтересів щодо автора чи рукопису. Побажання авторів щодо рецензентів враховуються як рекомендація, але не є обов'язковими для редакції.
  5. Експертне оцінювання. Рецензент отримує рукопис і форму рецензії та подає висновок у встановлений строк. Орієнтовний строк рецензування становить 3–6 тижнів. Якщо рецензент не може виконати оцінювання в строк, він повідомляє про це редакцію, яка за потреби призначає іншого експерта.
  6. Редакційне рішення. На підставі рецензій редактор або редколегія ухвалює одне з рішень:

Рішення

Значення

Прийняти до публікації

рукопис відповідає вимогам і не потребує суттєвих змін

Прийняти за умови незначних правок

автор вносить обмежені зміни, повторне рецензування не потрібне

Доопрацювати та подати повторно

потрібні суттєві зміни; доопрацьований рукопис може бути скерований на повторне рецензування

Відхилити

рукопис не відповідає науковим критеріям або вимогам журналу

У разі суперечливих рецензій редакція залучає третього рецензента.

  1. Доопрацювання автором. Автор отримує анонімізовані рецензії та редакційні зауваження. Разом із виправленою версією він подає відповідь рецензентам, у якій пояснює внесені зміни або аргументовано обґрунтовує незгоду з окремими зауваженнями.
  2. Повторне рецензування. Доопрацьований рукопис може бути переданий тим самим або іншим рецензентам.
  3. Фінальне рішення та підготовка до публікації. Остаточне рішення про публікацію ухвалює редакція з урахуванням результатів рецензування та відповідності рукопису редакційним стандартам журналу.

Критерії оцінювання

Рецензенти й редактори оцінюють рукопис за такими критеріями:

  • відповідність тематиці та цілям журналу;
  • актуальність, наукова новизна й теоретична чи практична значущість;
  • чіткість постановки проблеми, мети й завдань;
  • обґрунтованість методології та адекватність методів дослідження;
  • достатність, достовірність і репрезентативність мовного матеріалу (корпусів, словників, текстів, даних інформантів);
  • коректність аналізу, інтерпретації й аргументації;
  • відповідність висновків отриманим результатам;
  • рівень опрацювання актуальної наукової літератури, зокрема міжнародної;
  • логічність структури, якість мови викладу й науковий стиль;
  • дотримання етичних вимог і правил цитування;
  • відтворюваність дослідження (для емпіричних і корпусних праць).

Вимоги до рецензентів

Рецензенти зобов'язані:

  • дотримуватися конфіденційності й не передавати рукопис третім особам;
  • не завантажувати рукопис або його частини в системи штучного інтелекту, що зберігають чи використовують введені дані;
  • діяти об'єктивно та неупереджено, не зважаючи на особисті погляди, національну чи мовну належність автора;
  • аргументувати зауваження, формулюючи їх конструктивно й коректно;
  • відмовитися від рецензування за наявності конфлікту інтересів або недостатньої компетентності;
  • повідомляти редакцію про підозри щодо плагіату, фабрикації даних чи інших порушень етики;
  • не використовувати матеріали рукопису у власних дослідженнях до його публікації.

Докладніше про обов'язки рецензентів див. розділ «Етика публікацій» та Політику щодо конфлікту інтересів.

Права та обов'язки авторів

Автор має право:

  • отримати обґрунтовану рецензію та редакційне рішення;
  • аргументовано заперечити зауваженням рецензентів;
  • подати апеляцію у випадку незгоди з редакційним рішенням.

Автор зобов'язаний:

  • вносити зміни відповідно до обґрунтованих рекомендацій або пояснити відмову;
  • не звертатися до рецензентів безпосередньо й не намагатися з'ясувати їхню особу;
  • дотримуватися термінів доопрацювання.

Рукописи членів редколегії

Рукописи, подані членами редколегії, співробітниками видавця чи головним редактором, розглядаються за тією самою процедурою подвійного сліпого рецензування. Автор усувається від усіх етапів ухвалення рішення щодо власного рукопису (див. Політику щодо конфлікту інтересів).

Конфіденційність

Інформація про рукописи, особи авторів і рецензентів, тексти рецензій та редакційне листування є конфіденційною. Імена рецензентів не розкриваються авторам. Редакція може оприлюднити загальний перелік рецензентів журналу за рік без зазначення того, які саме рукописи вони оцінювали, і лише за згодою рецензентів.

Усі учасники процесу рецензування зобов'язані дотримуватися редакційних політик журналу, зокрема положень про публікаційну етику, конфлікт інтересів, антиплагіат, конфіденційність і використання штучного інтелекту.