Політика антиплагіату

Редакція наукового журналу Agape дотримується принципів академічної доброчесності, поваги до інтелектуальної власності та відповідальності за достовірність оприлюднених результатів наукових досліджень. Однією з основних вимог до матеріалів, що подаються для публікації, є їхня оригінальність, наукова новизна та належне дотримання правил академічного цитування.

Журнал не допускає жодних форм академічного плагіату, зокрема привласнення чужих ідей, концепцій, текстів, перекладів або результатів досліджень без належного посилання на першоджерела. Неприйнятними також є самоплагіат, дублювання раніше опублікованих матеріалів без відповідного обґрунтування та цитування, одночасне подання одного рукопису до кількох наукових видань, фальсифікація чи фабрикація дослідницьких даних, а також недостовірне зазначення авторського внеску.

Перевірка рукописів на оригінальність здійснюється на етапі первинного редакційного розгляду за допомогою системи Turnitin. Результати автоматизованої перевірки підлягають змістовному аналізу з урахуванням характеру виявлених текстових збігів, коректності цитування, специфіки використання першоджерел та особливостей академічного письма у філософії, богослов’ї й релігієзнавстві.

У разі виникнення обґрунтованих підозр щодо порушення академічної доброчесності редакція може звернутися до автора за поясненнями або додатковими матеріалами. Підтвердження факту академічного плагіату чи інших істотних порушень публікаційної етики є підставою для відхилення рукопису.

Якщо порушення виявлено після опублікування статті, редакційна колегія ініціює відповідну перевірку та, залежно від характеру й суттєвості порушення, може ухвалити рішення про виправлення або відкликання публікації (ретракцію). Інформація про відкликання оприлюднюється на офіційному сайті журналу із зазначенням причин такого рішення. Про результати розгляду повідомляють автора (авторів), а за необхідності – наукову установу, з якою пов'язане проведене дослідження.

Редакція Agape розглядає запобігання академічному плагіату не лише як механізм контролю якості публікацій, а й як складову формування культури відповідального наукового дослідження, доброчесної академічної комунікації та поваги до інтелектуальної праці.