ЕРИТРОЦИТАРНІ ІНДЕКСИ КРОВІ ЩУРІВ ЗА УМОВ ТОКСИЧНОГО УРАЖЕННЯ АЦЕТАМІНОФЕНОМ ПІСЛЯ ЧАСТКОВОЇ ГЕПАТЕКТОМІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2024.02.231Ключові слова:
гемоглобін, еритроцити, ацетамінофен, часткова гепатектомія, регенераціяАнотація
Робота присвячена дослідженню еритроцитарних індексів крові щурів із парацетамол-індукованим ураженням після часткової резекції печінки. Моделювання часткової гепатектомії проводили за методом Mitchell & Willenbring шляхом видалення 2/3 частин органу. Визначення кількості еритроцитів, середнього об’єму еритроцитів, рівня гемоглобіну, середнього вмісту гемоглобіну та середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті здійснювали на 24 (період праймінгу), 48 (фаза активної проліферації клітин) та 72 (термінація) та 168 години (віддалений період) після проведення часткової гепатектомії на автоматичному гематологічному аналізаторі RT-7600 (Rayto). Встановлено, що в контрольних тварин після часткової гепатектомії впродовж перших трьох діб відбувається зниження рівня гемоглобіну та кількості еритроцитів, що засвідчує розвиток післяопераційної анемії, яка частково є фізіологічним явищем. Натомість у тварин із ацетамінофен-індукованим токсичним ураженням зниження рівня загального гемоглобіну та зменшення кількості еритроцитів відбувається впродовж усього періоду відновлення паренхіми печінки із поглибленням стану анемії та еритропенії на завершальних етапах регенерації – термінації (72 год) та віддалений період (168 год). Регенеративний потенціал після хірургічного видалення частини печінки у контрольних тварин характеризується незначною нормохромією, пов’язаною зі зниження середнього вмісту гемоглобіну та його середньої концентрації в еритроцитах на початкових стадіях ініціації регенерації з віддаленим ефектом макроцитозу. Проведення часткової резекції часток печінки тваринам, яким попередньо моделювали токсичне ураження медикаментозним ксенобіотиком призводить до розвитку мікроцитарної гіпохромної анемії, ознаки якої посилюються на завершальних етапах (72 год та 168 год) регенераційного процесу.
Посилання
1. Cai X., Cai H., Wang J., Yang Q., Guan J., Deng J., Chen Z. (2022) Molecular pathogenesis of acetaminophen-induced liver injury and its treatment options. Journal of Zhejiang University-SCIENCE B, 23(4), 265–285. https://doi.org/10.1631/jzus.b2100977
2. Chidiac A.S., Buckley N.A., Noghrehchi F., Cairns R. (2023) Paracetamol (acetaminophen) overdose and hepatotoxicity: mechanism, treatment, prevention measures, and estimates of burden of disease. Expert Opinion on Drug Metabolism & Toxicology. 19(5). 297–317. https://doi.org/10.1080/17425255.2023.2223959
3. Huang R., Zhang X., Gracia-Sancho J., Xie W.F. (2022) Liver regeneration: Cellular origin and molecular mechanisms. Liver International, 42(7), 1486–1495. https://doi.org/10.1111/liv.15174
4. Ishitsuka Y., Kondo Y., Kadowaki D. (2020) Toxicological Property of Acetaminophen: The Dark Side of a Safe Antipyretic/Analgesic Drug?. Biological and Pharmaceutical Bulletin, 43(2), 195–206. https://doi.org/10.1248/bpb.b19-00722
5. Kopylchuk H., Nikolaychuk I., Voloshchuk O., Motrich A., Konovchuk O. Biochemical and laser-polarimetric markers of hepatocyte cytolysis syndrome under conditions of toxic damage and protein deficiency. Proc. SPIE. 2021; 12126, https://doi.org/10.1117/12.2617041
6. Kopylchuk H.P., Nykolaichuk I.M. (2022) Blood erythrocyte indices in rats under conditions of acetaminophen-induced toxic injury against the background of alimentary protein deficiency. Medicni perspektivi, 27(2), 22–28. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.2.260060
7. Nemeth E., Ganz T. (2021) Hepcidin-Ferroportin Interaction Controls Systemic Iron Homeostasis. International Journal of Molecular Sciences, 22(12), 6493. https://doi.org/10.3390/ijms22126493
8. Sahay P., Jain K., Sinha P., Das B., Mishra A., Kesarwani A., Sahu P., Mohan K., Kumar M., Nagarajan P., Upadhyay P. (2019) Generation of a Rat Model of Acute Liver Failure by Combining 70% Partial Hepatectomy and Acetaminophen. Journal of Visualized Experiments, 27:(153), 31840655. https://doi.org/10.3791/60146
9. Verma A.K., Sharma A., Subramaniyam N., Gandhi C.R. (2022) Augmenter of liver regeneration: mitochondrial function and steatohepatitis. Journal of Hepatology, 77(5), 1410–1421. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2022.06.019
10. Woodbury M. L., Geiger S. D., Schantz S. L. (2024) The relationship of prenatal acetaminophen exposure and attention-related behavior in early childhood. Neurotoxicology and Teratology, 101, 107319. https://doi.org/10.1016/j.ntt.2024.107319