ІНТЕНСИВНІСТЬ ОКИСНО-ВІДНОВНИХ ПРОЦЕСІВ В ОКСИГЕНАЗНОМУ ТА РЕДУКТАЗНОМУ ЛАНЦЮГАХ МОНООКСИГЕНАЗНОЇ СИСТЕМИ ПЕЧІНКИ ЩУРІВ З ДІЇ ДИЕТИЛФТАЛАТУ
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2024.02.178Ключові слова:
цитохром Р450, цитохром b5, монооксигеназна система, мікросомна фракція, печінка, диетилфталатАнотація
Проведено дослідження впливу введення різних доз диетилфталату (ДЕФ) на швидкість окислення-відновлення протеїнів оксигеназного та редуктазного ланцюгів мікросомної монооксигеназної системи (МОС) печінки щурів. Метою роботи було оцінити окисно-відновні перетворення цитохрому Р450 (CYP) та цитохрому b5 у мікросомній фракції печінки щурів за дії різних доз ДЕФ. Для дослідження використовували білих безпородних щурів масою 120-160 г, які утримувалися на харчуванні, збалансованому за всіма нутрієнтами із вільним доступом до води. Експериментальних тварин розділили на три групи: І група – інтактні тварини, які склали контрольну групу; ІІ група – щурі, яким щоденно вводили ДЕФ у дозі 2,5 мг на кг маси тіла щурів; ІІІ група – щурі, яким щоденно вводили ДЕФ у дозі 5,4 мг на кг маси тіла щурів. У мікросомній фракції печінки визначали швидкість окислення-відновлення CYP та цитохрому b5. Встановлено, що за умов надходження в організм ДЕФ у дозі 5,4 мг/кг підвищувалося окислення CYP вже на 14-у добу після початку введення ксенобіотика. Водночас, при введенні дози 2,5 мг/кг змін у швидкості окислення-відновлення CYP у цей період не спостерігалося. Триваліше введення ДЕФ (протягом 21-доби) сприяло суттєвішому підвищенню окислення CYP у мікросомній фракцій печінки порівняно з двотижневим введенням ксенобіотика за умов введення двох досліджуваних доз. Показано, що на початкових етапах введення ксенобіотика активувалися окисно-відновні перетворення цитохрому b5. Підвищення дози та термінів введення ДЕФ супроводжувалося зниженням передачі електронів в редуктазному ланцюзі МОС.
Посилання
1. Cantú Reinhard, F.G., De Visser, S.P. (2017) Biodegradation of cosmetics products: a computational study of cytochrome p450 metabolism of phthalates. Inorganics, 5, 77. https://doi.org/10.3390/inorganics5040077.
2. Fiocchetti, M., Bastari, G., Cipolletti, M., Leone, S., Acconcia, F., Marino, M. (2021) The peculiar estrogenicity of diethyl phthalate: modulation of estrogen receptor alpha activities in the proliferation of breast cancer cells. Toxics. 2021, 9(10), 237. doi: 10.3390/toxics9100237.
3. James, A.S., Eteng, O.E., Dosumu, O.A., Moses, C.A., Ogbonna, C.U., Adeleye, O.A. at al. (2023) Morin augmented myocardial eNOS/cGMP/PKG signaling pathway and abated oxidative and inflammo-apoptotic responses in diethyl phthalate and bisphenol-s co-exposed male albino rats. Inflammation, 46(1), 175-189. doi: 10.1007/s10753-022-01720-2.
4. Lowry, O.H., Rosenbrough, M.J., Farr, A.L., Rendal, R.J. (1951) Рrotein measurement with the folin phenol reagent. J Biol Chem, 193, 265–275.
5. Mondal, S., Mukherjee, S. (2020) Long-term dietary administration of diethyl phthalate triggers loss of insulin sensitivity in two key insulin target tissues of mice. Hum Exp Toxicol, 39(7), 984–993. doi: 10.1177/0960327120909526.
6. Schenkman, J.B., Cinti, D.L. (1978) Preparation of microsomes with calcium. Methods in Enzymology, 52, part c: 83-89.
7. Shymanskyi, I.O., Ketsa, O.V., Marchenko, M.M., Veliky, М.М. (2018) Liver cytochrome P450-hydroxylation system of tumor-bearing rats under the influence of ω-3 polyunsaturated fatty acids and vitamin D3. Ukr Biochem J, 90(4), 36–44. https://doi.org/10.15407/ubj90.04.036
8. Tursunova, N.V., Syrov, V.N., Khushbaktova, Z.A., Tornuev, Y.V., Klinnikova, M.G. (2021) Monooxygenase system and NO metabolism in liver microsomes of rats with toxic hepatitis and the effect of sesquiterpene lactones. Bull Exp Biol Med, 172(2), 133–136. doi: 10.1007/s10517-021-05349-3.
