ЗАЛЕЖНІСТЬ МІЖ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ ЖОЛУДІВ ДУБА ЧЕРЕШЧАТОГО (QUERCUS ROBUR L.) В ПОПУЛЯЦІЯХ УКРАЇНСЬКОГО СТЕПУ І КОЕФІЦІЕНТОМ ЇХ ФОРМИ
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2017.02.264Ключові слова:
Quercus robur L., жолудь, коефіцієнт форми, дубильні речовини, білки, жири, вуглеводиАнотація
Одним з перспективних напрямків господарської діяльності індустріально розвинених країн є забезпечення продовольчої безпеки і формування раціонального і ефективного використання альтернативних джерел поживних компонентів. Для реалізації цього напрямку в Україні, зокрема, в її зоні Степу, є великі можливості використання різних джерел сировини, перш за все рослинного походження. До такої сировини можна співвіднести жолуді дуба черешчатого. У даній роботі представлено детальний аналіз фізико-хімічного та біохімічного складу основних показників жолудів в 7-ми популяціях дуба черешчатого (Quercus robur L.), які ростуть на південному кордоні природного поширення в степовій зоні України, в Донецькій області. Варто відзначити, що ці діброви Української Степу сформувалися в посушливих умовах в ході тривалого еволюційного процесу і виробили комплекс адаптаційних механізмів до метеорологічних, едафічних і еколого-популяційних факторів. Для забезпечення об'єктивних результатів, в роботі використовували сучасні методи лабораторних випробувань, рекомендовані системою менеджменту в області безпеки харчової продукції - IS0 22 000. У даної роботи були досліджені наступні параметри: білки, жири, вуглеводи, крохмаль, дубильні речовини, таніни, вологість, зола. Коефіцієнт форми жолудя був розрахований відповідно до рекомендацій А.С. Яковлєва. Однією з прикладних задач, поставлених в даній роботі, було визначення закономірностей між коефіцієнтом форми жолудя (Kфж) і його характеристиками, отриманими в ході лабораторних аналізів. Так, результати проведених аналізів дозволили виявити взаємозв'язок деяких біохімічних показників від коефіцієнта форми жолудя (Kфж) та екологічної специфіки району, взятого для дослідження. Було відзначено, що найвищим вмістом білків (18,5%) і жирів (13%) мали жолуді з широкоокруглой формою (Kфж <1,50), а високий вміст вуглеводів (26,6%) мали жолуді типової форми (2, 01> Kфж> 1,50). Залежність величини показників дубильних речовин була обумовлена фактором вологості ґрунтів. Так, популяції дуба, які ростуть уздовж р. Сіверський Донець, мали більш високий показник дубильних речовин, на відміну від популяцій, які ростуть віддалено від водних джерел. Таким чином, отримані дані вказують на можливість широкого впровадження плодів Q. robur, які ростуть в Українському Степу, як для використання господарської діяльності людини, так і як цінний кормовий ресурс для тварин.
Посилання
Chemical composition of foodstuff: The reference book / Edited by Skurikhina I.M.-M.: Agropromizdat,1987. 1st Vol. – 225 p, 2nd Vol. – 226 p. (In Russian).
Trowell H. C., Burkitt D. P. The development of the concept of dietary fibre // Molecular aspects of medicine. – 1987. – Vol. 9, №. 1. – P. 7–15.
Dudkin M. S., Cherno N.K., Kazanskaya I.S., Solomon G.V., Masik A.M. Pischevyie volokna. – Kyiv: Urozhay, 1988. – 152 p. (In Russian).
de Oliveira M. I. F., Machado M. G., d’Abreu M. C. Acorn chemical composition depending on shedding date and Quercus species // Options Méditerranéennes A. no. 101 (7th International Symposium on the Mediterranean Pig) – 2012. – Vol. 9. – P. 4–8.
Kirillov S. V. Rost lesnyh kul'tur duba chereshchatogo, sozdannyh raznymi formami zheludej // Izvestiya vysshih uchebnyh zavedenij. Lesnoj zhurnal. – 2013. – №. 4. – P. 334. (In Russian).
Gea-Izquierdo G., Cañellas I. and Montero G., Acorn production in Spanish holm oak woodlands // Investigación agraria: Sistemas y recursos forestales. – 2006. – Vol. 15. – P. 339–354.
Rey A. I., Isabel B., Cava R., & López-Bote C. J. Dietary acorns provide a source of gamma-tocopherol to pigs raised extensively // Canadian Journal of Animal Science. – 1998. – Vol. 78, № 3. – P. 441– 443.
Slepykh, O. O., Korshikov, І. І. The analysis of vitality structure, age structure and relative productivity of isolated districts of habitat of oak (Quercus robur L.) in Donetsk Region // Odesa National University Herald. Biology, [S.l.]. – 2016. – v. 21, n. 2(39). – P. 61–75. doi: 10.18524/2077-1746.2016.2(39).85127 (In Ukrainian).
Yakovlev I. A., Yakovlev A. S. Dubravy Srednego Povolzh'ya. – Joshkar-Ola: MarGTU, 1999. – 326 p. (In Russian).
Makkar, H. P., Blümmel, M., Borowy, N. K., & Becker, K. Gravimetric determination of tannins and their correlations with chemical and protein precipitation methods // Journal of the Science of Food and Agriculture. – 1993. – Vol. 61, № 2. – P. 161–165.
Makkar H. P. Quantification of tannins in tree and shrub foliage: a laboratory manual. – Springer Science & Business Media, 2003. – 102 р.
