МОРФОМЕТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОДИХІВ РОСЛИН РОДУ PHILADELPHUS L. У ЗВ'ЯЗКУ З ЇХ ПОСУХОСТІЙКІСТЮ

Автор(и)

  • Ю. КРУГЛЯК Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України Автор

DOI:

https://doi.org/10.31861/biosystems2018.02.193

Ключові слова:

Philadelphus L., продихи, інтродукція, інтродуценти, посухостійкість

Анотація

У статті викладені результати дослідження розмірів і щільності продихів рослин таких видів роду Philadelphus L. із колекції дендрарію Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України: Ph. brachybotrys Koehne, Ph. × floribundus, Ph. incanus Koehne, Ph. magdalenae Koehne, Ph. satsumanus Miq., Ph. schrenkii Rupr. et Maxim., Ph. tenuifolius Rupr. et Maxim. Рослини роду Philadelphus є інтродуцентами для України. Важливим показником адаптації інтродуцентів до нових умов середовища є їх здатність витримувати посушливі періоди року. Одним із методів, що допомагає встановити потенційну посухостійкість рослинних організмів є дослідження розмірів продихів і їх кількості на одиницю площі листкової поверхні. У ксерофітних рослин більше продихів на одиницю площі листкової пластинки, а розмір їх менший. Метою роботи було визначити морфометричні показники продихових апаратів рослин роду Philadelphus та оцінити посухостійкість рослин залежно від розмірів продихів та їх щільності. Стан продихового апарату визначали шляхом виготовлення епідермальних відбитків. Продиховий апарат розглядали під світловим мікроскопом Primo Star при збільшені × 40. Для фіксації фактичного матеріалу користувались цифровим фотоапаратом Canon PowerShot A640, яким оснащувався мікроскоп. Виміри довжини і ширини продихів проводили на комп’ютері за допомогою ліцензійної програми Axio Vision Releace 4.7. За морфометричними характеристиками продихових апаратів потенційно найстійкішими до посухи є рослини Ph. brachybotrys і Ph. schrenkii. Це виражається у найменших розмірах продихів (18,4 ± 0,34 × 8,26 ± 0,16 мкм та 18,64 ± 0,28 ×8,1±0,15 мкм відповідно), та їх найбільшій кількості на одиницю площі (151,72 ± 9,22 шт/мм2 та 130,98 ± 7,54 шт/мм2 відповідно). Потенційно найменша стійкість в посушливий період року характерна для Ph. incanus і Ph. × floribundus. Розміри їхніх продихів виявились одними з найбільших, а щільність – однією з найменших.

Посилання

Kohno MA, Trofymenko N, eds. Dendroflora Ukraine. Wild And Cultivated trees and shrubs. Angiosperms. Part II [Dendroflora Ukrai'ny. Dykorosli j kul'tyvovani dereva i kushchi. Pokrytonasinni. Chastyna. II]. Kyiv: Fitosociocentr; 2005. (in Ukrainian).

Lakin GF. Biometrics [Biometrija]. Moscow: Vysshaja shkola; 1990. (in Russian).

Pausheva ZP. Workshop on plant cytology [Praktikum po citologii rastenij]. Moscow: Agropromizdat; 1988. (in Russian).

Slejcher R. Water regime of plants [Vodnyj rezhim rastenij]. Moscow: Mir; 1970. (in Russian).

Aasamaa K, Sõber A. Stomatal sensitivities to changes in leaf water potential, air humidity, CO2 concentration and light intensity, and the effect of abscisic acid on the sensitivities in six temperate deciduous tree species. Environ Exp Bot. 2011; 71 (1): 72-78. doi:10.1016/j.envexpbot.2010.10.013

Brodribb TJ, McAdam SAM, Jordan GJ, Feild TS. Evolution of stomatal responsiveness to CO2 and optimization of water-use efficiency among land plants. New Phytol. 2009; 183 (3): 839-847. doi:10.1111/j.1469-8137.2009.02844.x.

Brodribb TJ, McAdam SAM. Passive Origins of Stomatal Control in Vascular Plants. Science. 2011; 331 (6017): 582- 85. doi:10.1126/science.1197985.

Camargo MAB, Marenco RA. Density, size and distribution of stomata in 35 rainforest tree species in Central Amazonia. Acta Amaz. 2011; 41 (2): 205-212. doi:10.1590/S0044-59672011000200004.

Dittberner H, Korte A, Mettler-Altmann T, Weber APM, Monroe G, de Meaux J. Natural variation in stomata size contributes to the local adaptation of water-use efficiency in Arabidopsis thaliana. Mol Ecol. 2018; 27 (20): 4052-4065.doi:10.1111/mec.14838.

Wu Z, Rave P, eds. Flora of China, Volume 8. Brassicaceae through Saxifragaceae. Chicago: Missouri Botanical Garden Press; 2011.

Hetherington AM, Woodward FI. The role of stomata in sensing and driving environmental change. Nature. 2003; 424 (6951): 901-908. doi:10.1038/nature01843.

Lawson T, Blatt MR. Stomatal Size, Speed, and Responsiveness Impact on Photosynthesis and Water Use Efficiency. PLANT Physiol. 2014; 164 (4): 1556-1570. doi:10.1104/pp.114.237107.

Lawson T., von Caemmerer S., Baroli I. Photosynthesis and Stomatal Behaviour. In: Lüttge U., Beyschlag W., Büdel B., Francis D. (eds) Progress in Botany (Genetics - Physiology - Systematics - Ecology), vol 72. Berlin, Heidelberg: Springer; 2010: 265-304. doi:10.1007/978-3-642-13145-5_11.

Voleníková M, Tichá I. Insertion Profiles in Stomatal Density and Sizes in Nicotiana Tabacum L. Plantlets. Biol Plant. 2001; 44 (2): 161-165. doi:10.1023/A:1017982619635. Ї15. https://meteopost.com/weather/archive/

Завантаження


Переглядів анотації: 10

Опубліковано

2018-12-28

Номер

Розділ

БОТАНІКА, ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОТИ ТА БІОРЕСУРСІВ