РІВНІ ВМІСТУ ДОЗОФОРМУЮЧИХ РАДІОНУКЛІДІВ У МОЛОДІ ОКУНЯ (PERCA FLUVIATILIS) ЗАПОРІЗЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

Анотація

Досліджено рівні вмісту та коефіцієнти накопичення відносно води основних дозоформуючих радіонуклідів (137Cs, 90Sr, 226Ra, 232Th, 40К) у різновікової молоді окуня річкового (Perca fluviatilis) з Самарської затоки та нижньої частини Запорізького водосховища – двох рибопромислових ділянок з різним ступенем антропогенного навантаження. Молодь риб виловлювали 10-метровою мальковою волокушею з капронової делі з кроком вічка 4 мм. Для дослідження використовували цьоголіток (0+), двохліток (1+), трьохліток (2+), вік риб визначали за отолітами. Для радіоспектрометричних вимірювань використовували тіло мальків в цілому. Наважку сирої тканини 100–200 г подрібнювали і висушували при температурі 105° С в сухожаровій шафі до постійної ваги з метою концентрування радіоізотопів. Питому активність радіонуклідів визначали на сцинтиляційному спектрометрі гама-випромінювання СЕГ–001 «АКП–С» і спектрометрі бетавипромінювання СЕБ-01-150 у Бк/кг сирої ваги. Коефіцієнти накопичення розраховували для кожного радіонукліда як відношення його концентрацій (Бк/кг) у пробі і воді. Отримані в результаті проведених досліджень рангові ряди за вибуванням значень вмісту радіонуклідів у молоді окуня свідчили, що 137Cs найбільше містився у особин віком 0+, а найменше – у особин віком 1+ із Самарської затоки. Радіоізотоп 90Sr максимально акумулюється у особин віком 0+ в нижній частині водосховища, а мінімально – у окуня віком 1+ у Самарській затоці. Найвищі рівні 226Ra та 40К зафіксовано у цьоголіток із Самарської затоки, а найнижчий вміст – у трьохліток із нижньої частини Запорізького водосховища. Значення рівня вмісту 232Th було максимальним у двохліток із нижньої частини водосховища, а мінімальним – у цьоголіток із Самарської затоки. Штучний радіонуклід 137Cs накопичується в найбільшій кількості у цьоголіток окуня (0+) з Самарської затоки, а 90Sr – в мальках із нижньої ділянки Запорізького водосховища. За значеннями коефіцієнтів накопичення 232Th знаходився на другому місці після 137Cs, що свідчить про його вагомий внесок в формування загальної дози опромінення. Аналіз отриманих даних показав, що переважна кількість досліджуваних радіоізотопів більш інтенсивно накопичувалась молоддю окуня в Самарській затоці у порівнянні з нижньою частиною Запорізького водосховища. На процеси акумуляції могли впливати високий ступінь евтрофікації, уповільнений водообмін, потужне мулонакопичення. Найвищий рівень накопичення радіонуклідів у обох досліджуваних точках зафіксовано у цьоголіток, що пов’язано з високим рівнем метаболізму і засвоєння мікроелементів у процесі швидкого росту організмів, які розвиваються. Отримані результати дослідження дають підстави для здійснення радіоекологічного моніторингу водойм по іхтіофауні з використанням молоді риб.