ПОКАЗНИКИ ВОДНО-СОЛЬОВОГО ОБМІНУ У ТВАРИН ЗА УМОВ РІЗНОЇ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ РАЦІОНУ НУТРІЄНТАМИ
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2021.01.003Ключові слова:
високосахарозна дієта, низькопротеїнова-високосахарозна дієта, водно-сольовий обмін, альдостерон, електроліти, осмолярністьАнотація
Метою даної роботи було дослідження показників водно-сольового обміну у тварин за умов різної забезпеченості раціону сахарозою та харчовим протеїном. Вміст Na+, K+ у сироватці крові визначали методом атомноемісійної спектроскопії, вміст альдостерону – імуноферментним методом з використанням тест-системи Aldosterone ELISA. Дослідження проводили на 3 групах тварин: І група – інтактні тварини (К); ІІ група – щурі, які перебували на високосахарозному раціоні (ВС); ІІІ група – щури, які отримували низькопротеїновий/ високосахарозний раціон (НПР/ВС). Встановлено, що виражені порушення водно-електролітного обміну спостерігаються в групі тварин, яких утримували на високосахарозному та низькопротеїновому/високосахарозному раціоні. Для них характерно зниження вмісту альдостерону в сироватці крові тварин у понад 2 рази порівняно з показниками контролю при супутній гіпонатріємії та гіперкаліємії, що вказує на формування іонного дисбалансу. Водночас встановлена підвищена осмолярність сироватки крові свідчить про значну дегідратацію. Оскільки за умов споживання низькопротеїнового раціону достовірних змін показників водно-сольового обміну не спостерігається, зроблено висновок, що саме надмірне вживання сахарози є ключовим фактором порушення регуляції водносольового обміну у тварин. Результати досліджень можуть бути використані для розробки стратегії корекції порушень водно-сольового обміну за умов нутрієнтного дисбалансу
Посилання
Voloshchuk O.N., Kopylchuk G.P. Characteristics of water-salt balance in protein-deficiency rats with acetaminophen-induced toxic injury. Fiziol Zh. 2019; 65(3):28-33. [in Ukrainian].
Voloshchuk O.M., Kopilchuk G.P., Plytus A.V. Activity of purine nucleotide catabolic enzymes in the liver of rats under conditions of nutritional imbalans. Biological systems. 2020; 12(2): С. 3-7. [in Ukrainian].
Voloshchuk O.N., Stus Yu.V., Kopylchuk G.P. Features of free radical processes in the liver of rats with a nutrient imbalance. Biomeditsinskaya khimiya. 2020; 66 (5): 386-391. doi: 10.18097/PBMC20206605386.
Attia Z.I., DeSimone C.V., Dillon J.J., Sair Y., Somers V.K., Dugan J.L., Bruce C.J., Ackerman M.J., Asirvatham S.J., Striemer B.L., Bukartyk J., Scott C.G., Bennet K.E., Ladewig D.J., Gilles E.J., Sadot D., Geva A.B., Friedman P.A. Novel bloodless potassium determination using a signal-processed single-lead ECG. J Am Heart Assoc. 2016; 5: e002746. doi: 10.1161/JAHA.115.002746.
Cannone V., Buglioni A., Sangaralingham S.J., Scott C., Bailey K.R., Rodeheffer R., Redfield M.M., Sarzani R., Burnett J.C.Jr. Aldosterone, Hypertension, and Antihypertensive Therapy: Insights From a General Population. Mayo Clin Proc. 2018; 93(8):980-990. doi: 10.1016/j.mayocp.2018.05.027.
Castañeda-Bueno M., Arroyo J.P., Gamba G. Independent regulation of Na+ and K+ balance by the kidney. Med Princ Pract. 2012; 21(2):101-14. doi: 10.1159/000332580.
Dhondup T., Qian Q. Electrolyte and acid – base disorders in chronic kidney disease and end-stage kidney failure. Blood Purif. 2017; 43: 179-88. doi: 10.1159/000452725.
El-Sharkawy A.M., Sahota O., Maughan R.J, Lobo D.N. The pathophysiology of fluid and electrolyte balance in the older adult surgical patient. Clin Nutrition. 2014; 33(1): 6-13. doi: 10.1016/j.clnu.2013.11.010.
Farquhar W.B., Edwards D.G., Jurkovitz C.T., Weintraub W.S. Dietary sodium and health: more than just blood pressure. J Am Coll Cardiol. 2015; 65(10): 1042-50. doi: 10.1016/j.jacc.2014.12.039.
Funder J.W. Aldosterone and mineralocorticoid receptors-physiology and pathophysiology. Int J Mol Sci. 2017; 18 (5): 1032. doi: 10.3390/ijms18051032.
Heavens K.R., Kenefick R.W., Caruso E.M., Spitz M.G., Cheuvront S.N. Validation of equations used to predict plasma osmolality in a healthy adult cohort. Am J Clin nutr. 2014; 100 (5): 1252-6. doi: 10.3945/ajcn.114.091009.
Hong J.H., Park S., Shcheynikov N., Muallem S. Mechanism and synergism in epithelial fluid and electrolyte secretion. Pflug. Arch. 2014; 466(8): 1487-99. doi: 10.1007/s00424-013-1390-1.
Joubert M., Bellevre D., Legallois D., Elie N., Coulbault L., Allouche S., Manrique A. Hyperglycemia-Induced Hypovolemia IsInvolved in Early Cardiac MagneticResonance Alterations in StreptozotocinInduced Diabetic Mice: A Comparison withFurosemide-Induced Hypovolemia. PLoS ONE. 2016; 11(2):e0149808. doi: 10.1371/journal.pone.0149808.
Martín-Calderón J.L., Bustos F., Tuesta-Reina L.R., Varona J.M., Caballero L., Solano F. Choice of the best equation for plasma osmolality calculation: Comparison of fourteen formulae. Clin Biochem. 2015; 48(7-8): 529–33. doi: 10.1016/j.clinbiochem.2015.03.005.
McCormick S.D., Bradshaw D. Hormonal control of salt and water balance in vertebrates. Gen Comp Endocrinol. 2006; 147(1): 3-8. doi: 10.1016/j.ygcen.2005.12.009.
Muñoz-Durango N., Fuentes C.A., Castillo A.E., González-Gómez L.M., Vecchiola A., Fardella C.E., Kalergis A.M. Role of the Renin-AngiotensinAldosterone System beyond Blood Pressure Regulation: Molecular and Cellular Mechanisms Involved in End-Organ Damage during Arterial Hypertension. Int. J. Mol. Sci. 2016; 17: 797. doi: 10.3390/ijms17070797.
Palmer L.G., Frindt G. Regulation of epithelial Na channels by aldosterone. Kitasato Med J. 2016; 46: 1- 7.
Sousa A.G.P., de Sousa Cabral J.V., El-Feghaly W.B., de Sousa L.S., Nunes A.B. Hyporeninemic hypoaldosteronism and diabetes mellitus: Pathophysiology assumptions, clinical aspects and implications for management. World J Diabetes. 2016; 7(5): 101– 111. doi: 10.4239/wjd.v7.i5.101.
Viera N.J., Wouk N. Potassium disorders: hypokalemia and hyperkalemia. Am Fam Physician. 2015; 92(6): 487-95.
Wilczynski С., Shah L., Emanuele M.A., Emanuele N., Mazhari A. Selective hypoaldosteronism: a review. Endocr Pract. 2015; 21(8): 957-65. doi: 10.4158/EP14551.RA.
