МОДЕЛЮВАННЯ ПОШИРЕННЯ EPIPACTIS ALBENSIS (ORCHIDACEAE) НА ОСНОВІ ПРОГРАМИ MAXENT

Abstract

Рід Epipactis Zinn. – один з найскладніших у таксономічному відношенні родів родини Orchidaceae Juss., чому сприяє поліморфність морфологічних ознак вегетативних та генеративних органів рослин його представників та здатність до гібридизації. Загалом рід налічує 60-80 видів, які поширені у помірній зоні Євразії та декілька їхніх представників трапляються в Центральній Африці та Південній Америці. E. albensis вперше описаний з долини р. Ельба в Чехії. Характерними ознаками E. albensis є: 1) відсутність вісцидія, 2) зелене забарвлення центральної частини епіхілу, 3) краї епіхілу білувато-зеленого забарвлення та загортаються донизу, 4) мезохіл має „V”-подібну форму, 5) гіпохіл короткий, білувато зелений ззовні, а в середині червонуватокоричневий. Вид є рідкісним, занесений до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи – IUCN; Least Concern, LC, Додатку II CITES, та Червоних книг Словаччини, Польщі, Австрії, Німеччини, Угорщини, Румунії та України. У статті викладено результати дослідження потенційного поширення рідкісного виду Epipactis albensis Nováková & Rydlo (Orchidaceae) в Центральній частині Європи. У роботі використано програмне забезпечення екологічного моделювання Maxent. До моделювання було включено 43 відомих на сьогодні локалітетів виду з яких 4 - з України, 7 – з Словаччини, 1 – з Румунії, 31 - з Угорщини. Bихідними матеріалами для аналізу були набір геоінформаційних шарів, які відповідають 19 кліматичним факторам, та додатковий шар – висота над рівнем моря з системи WorldClim. Карти будувалися в інформаційних системах програм Quantum-Gis та DivaGis. Встановлено тенденції поширення виду та межі його ареалу. Найбільший внесок до прогнозтичної здатності моделі дали такі кліматичні фактори як: BIO12 - середньорічна кількость опадів – 18,8%, BIO13 - опади найвологішого місяця – 24,9% та BIO 15 - сезонность опадів (15) – 18,5%. Відповідно до загальної моделі, в Центральній Європі найбільш сприятливими умовами для поширення E. albensis є території заплав річок та гірські регіони, де він трапляється до 620 м н.р.м. Наявність або відсутність виду в різних умовах зростань залежить від середньорічної кількості опадів. На точність та надійність моделювання значно впливають відомості про наявність окремих конкретних місцезростань виду.