ВИДИ ІНВАЗІЙНИХ РОСЛИН У НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ «ВИЖНИЦЬКИЙ»: LUPINUS POLYPHYLLUS LINDL. І QUERCUS RUBRA L.
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2021.02.198Keywords:
інвазія, Lupinus polyphyllus, Quercus rubra, ценотична приуроченість, національний природний парк «Вижницький»Abstract
Повідомляється про фітоценотичні особливості двох видів інвазійних рослин північноамериканського походження Lupinus polyphyllus Lindl. і Quercus rubra L. на території національного природного парку «Вижницький». Встановлено, що на території НПП Lupinus polyphyllus домінує у складі угруповань союзу Arrhenatherion elatioris Luquet 1926 класу Molinio-Arrhenatheretea Tx. 1937, які належать до оселищ з Резолюції 4 Бернської конвенції – E2.2: Рівнинні та низькогірні сінокісні луки (Low and medium altitude hay meadows), тому необхідне запровадження моніторингу за станом цих трав’яних комплексів і розробка заходів для їх збереження і підтримання. Quercus rubra, який цілеспрямовано було висаджено понад 50 років тому на місці вирубаного букового лісу, в результаті високої конкурентної здатності витісняє види природної флори з усіх ярусів лісу, формуючи флористично бідні культурфітоценози. Спостерігається заміна природних угруповань, які належать до оселища з Резолюції 4 Бернської конвенції – G1.6: Букові ліси (Fagus woodland) синантропним варіантом лісових біотопів «Д1.8 Антропогенні широколистяні ліси». У місцях інтродукції Q. rubra на узліссях також відзначається суцільне переважання виду, тобто типові узлісні трав’яні угруповання витісняються самосівом Q. rubra. Таким чином, використання при залісненні Q. rubra призводить до трансформації двох типів біотопів: природні ліси перетворюються на монодомінантні лісові культури інвазійних широколистяних видів; узлісні угруповання зникають, як тип біотопу. Досліджені інвазійні рослини Lupinus polyphyllus і Quercus rubra є високоактивними, виявляють тенденцію до спонтанного поширення, здатні змінювати склад і структуру фітоценозів, тому невідкладним завданням співробітників парку є контроль за поширенням цих видів, моніторингові дослідження на фітоценотичному та популяційному рівнях, розробка і впровадження заходів щодо припинення їхньої інвазії.
References
Budzhak V. V., Chorney I. I., Tokaryuk A. I. Instruktsiya z vedennya ta vykorystannya baz danykh u seredovyshchi MapInfo dlya sitkovoho kartuvannya rarytetnoho bioriznomanittya natsionalnykh pryrodnykh parkiv Bukovyny: metodychni rekomendatsii. Chernivtsi: Chernivetskyi natsionalnyi universytet. 2014: 1–36. (in Ukrainian)
Budzhak V. V., Chorney I. I., Tokaryuk A. I. Do vyvchennya bioriznomanittya natsionalnoho pryrodnoho parku «Vyzhnytskyi» metodom sitkovoho kartuvannya. Rehionalni aspekty florystychnykh i faunistychnykh doslidzhen: materialy Druhoi mizhnar. nauk.-prakt. konf. (24–25 kvitnya 2015 r., smt Putyla, Chernivetska obl., Ukraina). Nauk. red. I. V. Skilskyi, A. V. Yuzyk. Chernivtsi: DrukArt. 2015: 37–40. (in Ukrainian)
Vynohradova Yu. K., Mayorov S. R., Khorun L. V. Chernaya knyha flory Sredney Rossyi: chuzherodnye vydy rastenyi v ekosystemakh Sredney Rossyi. Moskva: HEOS. 2010: 1–512. (in Russian)
Zav’yalova L. V. The most harmful invasive plant species for native phytodiversity of protected areas of Ukraine. Scientific Herald of Chernivtsi University. Biology (Biological Systems). 2017; 9 (1): 88–107. (in Ukrainian)
National habitat Catalogue of Ukraine. Ed. by A. A. Kuzemko, Ya. P. Didukh, V. A. Onyshchenko, Ya. Sheffer. K.: FOP Klymenko Yu. Ya. 2018: 1–442. (in Ukrainian)
Prodrome of the vegetation of Ukraine [Prodromus roslynnosti Ukrainy]. Dubyna D. V., Dzyuba T. P., Yemelyanova S. M., Bahrikova N. O., Borysova O. V., Borsukevych L. M, Vynokurov D. S., Hapon S. V., Hapon Yu. V., Davydov D. A., Dvoretskyi T. V., Didukh Ya. P., Zhmud O. I., Kozyr M. S., Konishchuk V. V., Kuzemko A. A., Pashkevych N. A., Ryff L. E., Solomakha V. A., Felbaba-Klushyna L. M., Fitsaylo T. V., Chorna H. A., Chorney I. I., Shelyah-Sosonko Yu. R., Yakushenko D. M. K.: Naukova dumka. 2019: 1–784. (in Ukrainian)
Protopopova V. V., Shevera M. V. Invasive species in the flora of Ukraine. I. The group of highly active species. Geo & Bio. 2019; 17: 116–135. https://doi.org/10.15407/gb.2019.17.116 (in Ukrainian)
Protopopova V. V., Shevera M. V., Chorney I. I. Synantropizatsiya flory. Natsionalnyi pryrodnyi park «Vyzhnytskyi». Roslynnyi svit. I. I. Chorney, V. V. Budzhak, D. M. Yakushenko ta in. Red. V. A. Solomakha. K.: Fitosotsiotsentr. 2005: 129–133. (in Ukrainian)
Sychak N. M. Additions to the flora of vascular plants of NNP «Vyzhnytsky», Chernivtsi region. Scientific Herald of Chernivtsi University. Biology (Biological Systems). 2015; 7 (2): 244–248. (in Ukrainian)
Chernaya knyha flory Belarusy: chuzherodnye vredonosnye rastenyya / D. V. Dubovyk [y dr.]; pod obshch. red. V. Y. Parfenova, A. V. Puhachevskoho; Nats. akad. nauk Belarusy, Yn-t eksperym. botanyky ym. V. F. Kuprevycha. Mynsk: Belaruskaya navuka. 2020: 1–407. (in Russian)
Atlas Florae Europaeae: Distribution of vascular plants in Europe. Ed. J. Jalas, J. Suominen; On the basis of team-work of European botanist. 1. Pteriodophyta (Psilotaceae to Azollaceae). Helsinki. 1972: 1–121.
Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats – Resolution No. 4 (1996) listing endangered natural habitats requiring specific conservation measures (Adopted by the Standing Committee on 6 December 1996) and Revised Annex I of Resolution 4 (1996) (Adopted by the Standing Committee on 5 December 2014). Council of Europe, data of publication: 28 August 2015. https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?p=&id=1475213&Site=&direct=true.
Mosyakin S., Fedoronchuk M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kiev. 1999: 1–346.
Zajac M., Ujházy K., Škodová I., Kuzemko A., Borsukevych L., Danylyuk K., Duchoň M., Figura T., Kish R., Smatanová J., Turis P., Turisová I., Uhliarová E., Janišová M. Classification of semi-natural mesic grasslands in the Ukrainian Carpathians and adjacent area. Phytocoenologia. 2016; 46 (3): 257–293.
