ДЕРНОВО-БОРОВІ ҐРУНТИ ПЕРШОЇ НАДЗАПЛАВНОЇ ТЕРАСИ РІЧКИ ПРУТ (НА ПРИКЛАДІ БІОБАЗИ "ЖУЧКА"): МОРФОЛОГІЯ, ВЛАСТИВОСТІ ТА ТАКСОНОМІЯ
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2025.01.189Ключові слова:
Біобаза «Жучка», дерново-борові ґрунти, перша надзаплавна тераса, річка Прут, карбонатні ґрунти, малогумусні ґрунти, ґрунтова картаАнотація
Представлено результати комплексного дослідження ґрунтового покриву території навчально-практичної біобази "Жучка" Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, розташованої на першій надзаплавній терасі річки Прут. Наведені результати є першою частиною системного вивчення біобази як багатофункціонального полігону для підготовки фахівців аграрного та природничого профілю, який досі залишався малодослідженим у відкритому науковому просторі. Дослідження проводились із застосуванням картографічних, польових та лабораторних методів, що охоплювали головні діагностичні властивості визначені загальноприйнятими методиками. Встановлено, що ґрунтовий покрив території біобази представлений інтразональними дерново-боровими ґрунтами, які сформувалися на давніх алювіальних відкладах. За результатами морфологічного та фізико-хімічного аналізу, ґрунти віднесені до підтипу типових, роду карбонатних, виду малогумусних, з переважанням супіщаних, легкосуглинкових та середньосуглинкових розрядів. Виявлена неоднорідність ґранулометричного складу та шаруватість по профілю пояснюється гетерогенністю алювіальної ґрунтотворної породи та процесами окарбоначення, зумовленими неглибоким заляганням ґрунтових вод.
Дослідження дозволило уточнити класифікаційну та таксономічну приналежність ґрунтів біобази "Жучка" та створити актуалізовану ґрунтову карту, що є основою для подальших наукових та освітніх ініціатив.
Посилання
1. Белінська Г. Характеристика ґрунтового покриву біобази «Жучка» біологічного факультету ЧНУ: бакалаврська робота. Наук. керівник: д.б.н. Польчина С.М. Чернівці, 2005. 42 с. Рукопис.
2. Висновок про придатність для вирощування сільськогосподарських культур ділянки ріллі в межах землекористування ЧНУ. Чернівці: Укрземпроект, 2000. 5 с. Рукопис.
3. ДСТУ 4114-2002 Якість ґрунту. Визначання рухомих сполук фосфору і калію (метод Мачигіна).
4. ДСТУ ISO 10381-1:2004 Якість ґрунту. Відбирання проб. Програми відбирання.
5. ДСТУ ISO 10390:2007 Якість ґрунту. Визначення pH ґрунту.
6. ДСТУ ISO 11259:2004 Якість ґрунту. Спрощений опис ґрунту.
7. ДСТУ ISO 11464:2007 Якість ґрунту. Попереднє обробляння зразків для фізико-хімічного аналізу.
8. ДСТУ 4289:2004 Якість ґрунту. Методи визначання органічної речовини в ґрунті.
9. ДСТУ 4730:2007 Якість ґрунту. Гранулометричний склад (модифікація Качинського).
10. ДСТУ 7537:2014 Якість ґрунту. Визначення гідролітичної кислотності.
11. ДСТУ 7863:2015 Якість ґрунту. Визначення легкогідролізного азоту (метод Корнфілда).
12. ДСТУ 8345:2015 Якість ґрунту. Методи визначення ємності катіонного обміну
13. ДСТУ ISO 10693-2001 Якість ґрунту. Визначення карбонатів (об’ємний метод).
14. ДСТУ ISO 14254:2005 Якість ґрунту. Обмінна кислотність (хлоридно‑барієвий екстракт).
15. Назаренко І. І., Польчина С. М., Нікорич В. А. Ґрунтознавство: підручник. Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. 400 с.
16. Jahn R. et al. Guidelines for soil description. – FAO, 2006. – 110 р.
17. Świtoniak M. et al. Guidelines for Soil Description and Classification Central and Eastern European Students’ Version. – 2018. – 287 р.