ЖИВЛЕННЯ МОЛОДІ ПРОМИСЛОВОЇ ІХТІОФАУНИ ДНІПРОВСЬКО- БУЗЬКОЇ ГИРЛОВОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2017.02.219Ключові слова:
Дніпровсько-Бузька гирлова система, цьоголітки, спектр живлення, кормова грудка, інтенсивність живленняАнотація
Живлення риб є однією з головних складових пізнання процесу формування ресурсної бази промислу Дніпровсько-Бузької гирлової системи. Головною метою проведеного дослідження було вивчення якісного складу кормових раціонів цьоголіток основних промислових риб. Науково-дослідні роботи проведені відповідно до загальновизнаних у практиці іхтіологічних і трофологічних досліджень методик і керівництв. Дослідження показали, що в якісній структурі споживаних молоддю промислових риб кормів фіксувалися організми зоопланктону, зообентосу, а також фітопланктон і детрит. У складі зоопланктону найбільше часто реєструвалося 23 таксона, серед яких 10 видів Rotatoria 8 видів Cladocera і 5 видів Copepoda. Зообентос був представлений 8 систематичними групами, серед яких домінуючими виступали Chironomidae, Mysidacea, Gammaridae. Просторовий аналіз показав, що якісна структура кормових грудок досліджених риб відрізнялася незначно. Найбільш широким спектр живлення відзначений у цьоголіток ляща і плоскирки. При інтенсивності живлення 47-610 /000 молодь ляща більшу перевагу віддавала Cladocera – 58,49±0,32-65,62±0,29% маси кормової грудки. У складі поживи цьоголіток тюльки домінували зоопланктонні організми (Cladocera – до 48,62±0,25%; Copepoda – до 33,49±0,18%; Rotatoria – до 19,28±0,11% маси кормової грудки). При цьому споживання Mysidacea було найвищим серед проаналізованих видів – до 27,77±0,13%. Основною поживою цьоголіток тарані в пониззі Дніпра були Cladocera – 41,25±0,32% і Chironomidae – 32,72±0,09% маси кормової грудки. Найбільше інтенсивно живилися цьоголітки сріблястого карася в пониззі Дніпра (1120/000) і тюльки в Дніпровському лимані (1020/000). Таким чином, основною поживою молоді промислових риб дослідженої акваторії виступають організми зоопланктону. Якісна структура утилізованого зоопланктону значною мірою залежить від району гирлової системи і видової належності споживача. Більшою інтенсивністю живлення відрізнялися цьоголітки сріблястого карася і тюльки, які за нашого часу суттєво збільшили свою чисельність. Ситуація, що склалася вимагає подальшого вивчення і аналізу трофічних взаємин промислової іхтіофауни регіону.
Посилання
Aksyutina Z.M. Elementyi matematicheskoy otsenki rezultatov nablyudeniy v biologicheskih i ryibohozyaystvennyih issledovaniyah. – M.: Pischevaya promyishlennost, 1968. – 289 p. (In Russian).
Ambroz A.I. Ryibyi Dnepra, Yuzhnogo Buga i Dneprovsko-Bugskogo limana. - K.: AN USSR, 1956. – 404 p. (In Russian).
Borutskiy E.V. Metodicheskoe posobie po izucheniyu pitaniya i pischevyih otnosheniy ryib v estestvennyih usloviyah. – M.: Nauka, 1974. -253 p. (In Russian).
Bugay K.S. Razmnozhenie ryib v nizovyah Dnepra. – K.: Naukova dumka, 1977. – 214 p. (In Russian).
Vladimirov V.I., Suhoyvan P.G., Bugay K.S. Razmnozhenie ryib v usloviyah zaregulirovannogo stoka reki (na primere Dnepra). – K.: AN USSR, 1963. – 395 p. (In Russian).
Zhukinskiy V.N., Zhuravleva L.A., Ivanov A.I. i dr. Dneprovsko-Bugskaya estuarnaya ekosistema. – K.: Naukova dumka, 1989. – 240 p. (In Russian).
Kuderskiy L.A. Vliyanie gidrostroitelstva na ryibnoe hozyaystvo // Ryibohozyaystvennoe osvoenie vodohranilisch Sibiri. Izvestiya GosNIORH. – Vol. 115. – L., 1977. – P. 4-15. (In Russian).
Melnichuk G.L. Metodicheskie rekomendatsii po primeneniyu sovremennyih metodov izucheniya pitaniya ryib i rascheta ryibnoy produktsii po kormovoy baze v estestvennyih vodoemah. – L.: GosNIORH, 1982. – 28 p. (In Russian).
Metodika zboru I obrobki IhtIologIchnih I gIdrobIologIchnih materIalIv z metoyu viznachennya lImItIv promislovogo viluchennya rib z velikih vodoshovisch I limanIv UkraYini: Zatv. nakazom Derzhkomribgospu Ukrainy №166 vId 15.12.98. - KiYiv, 1998. - 47 p. (In Ukrainian).
Pavlov P.I. Sovremennoe sostoyanie zapasov promyislovyih ryib Nizhnego Dnepra i DneprovskoBugskogo limana i ih ohrana. – M.: Agropromizdat, 1964. – 298 p. (In Russian).
Pravotorov B.I., Sarkisyan V.I., Gorbonos V.N. i dr. Ulovyi i sovremennoe sostoyanie promyislovyih ryib Dneprovsko-Bugskoy ustevoy // Ryibnoe hozyaystvo Ukrainyi. -№5(40). – 2005. – Р. 15–18. (In Russian).
Spiropulo Z.I. Pitanie i pischevyie vzaimootnosheniya molodi promyislovyih ryib v nizovyah Dnepra // Ryibnoe hozyaystvo. – K.: Urozhay, 1981. – Issue 32. – P. 58–62. (In Russian).
Shevchenko P.G., Koval M.V., KolesnIkov V.M. ta nsh. Viznachennya koefitsientiv ulovistostI kontrolnih znaryad lovu tyulki ta molodI rib u vodoshovischah DnIpra // Ribne gospodarstvo. – K.: Urozhay,1990. – Issue 47. – P. 42–44. (In Ukrainian).
Sherman I.M., KutIschev P.S. ekologiya zhivlennya ta harchovi vzaemovidnosini promislovih koropovih Dniprovskogo limanu. – Kherson: Grin D.S., 2013. – 248 p. (In Ukrainian).
Sherman I.M., Pelih V.G. Genezis transformatsiyi htiofauni pislya zaregulyuvannya stoku richkovih sistem i utvorennya vodoshovisch // Ribogospodarska nauka Ukrayini. – №2. – 2009. – Р. 39-42. (In Ukrainian).
