МОХОПОДІБНІ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ВИЖНИЦЬКИЙ»
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2026.02.338Ключові слова:
мохоподібні, таксономічна структура, життєві форми, субстратна приуроченість, національний природний парк «Вижницький»Анотація
Наведено результати вивчення видового складу, біоморфологічних особливостей та субстратної приуроченості мохоподібних національного природного парку «Вижницький». На досліджуваній території виявлено 119 видів мохоподібних, які належать до 90 родів 51 родини 20 порядків 6 класів 2 відділів: Marchantiophyta (21 вид, або 17,6 %) та Bryophyta (98 видів, або 82,4 %). Найбагатшими за кількістю видів є родини Brachytheciaceae (16 видів), Amblystegiaceae (8 видів), Plagiotheciaceae (7 видів), Mniaceae (6 видів), Neckeraceae (5 видів), Orthotrichaceae (5 видів), Polytrichaceae (4 види), Dicranellaceae (4 види), Hylocomiaceae (4 види), Pylaisiaceae (4 види), Thuidiaceae (4 види), що типово для бріофлори лісових угруповань Українських Карпат. За життєвими формами, досліджувані види віднесені до 6 типів: килимок дернинка, плетиво, подушка, віялоподібна та дендроїдна. Домінують мохоподібні, які ростуть у вигляді килимків (66 видів, або 55,5 %); серед них найбільше мохів утворюють гладкі (32 види) та шерехаті килимки (28 видів), заселяючи субстрати кількох різних типів; 5 видів із відділу Marchantiophyta ростуть у вигляді таломного, 1 вид (Blepharostoma trichophyllum (L.) Dumort.) – ниткоподібного килимка. Суттєве переважання килимків, порівняно з іншими життєвими формами, характерне для бріофлори лісових екосистем. Дернинки формують 23,5 % видів, плетива – 10,9 %, подушки – 5,9 %. Найменше видів, життєва форма яких – віялоподібна (2,5 %) та дендроїдна (1,7 %). На досліджуваній території мохоподібні заселяють ґрунт, мертву деревину, кору дерев, каміння та скелі. Більшість виявлених мохоподібних (65 видів, або 54,6 %) ростуть на субстратах кількох різних типів, що є показником їхньої екологічної пластичності. Решта представників є типовими епігейними (34 види), епілітними (8 видів), епіфітними (8 видів) та епіксильними (4 види). Присутність у складі бріофлори значної кількості (45,5 %) облігатних за відношенням до субстрату видів свідчить про сприятливі умови для розвитку бріофлори, які збереглися на території НПП «Вижницький». На порушених ґрунтах виявлено 4 види мохів, толерантних до антропогенного навантаження: Barbula unguiculata Hedw., Bryum argenteum Hedw., Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid. та Funaria hygrometrica Hedw.
Відмічено наявність у бріофлорі досліджуваної території виду, занесеного до Red Data Book of European Bryophytes (1995) – Neckera pennata Hedw. (категорія рідкісності – vulnerable (VU)).
Посилання
1. Boiko, M. F. (2010). Red List of Bryobionta of Ukraine Rare and endangered species of the Bryobionta of Ukraine. / Ed. by O.Khodosovtsev. – Kherson: Ailant, 112 p. (in Ukrainian).
2. Virchenko V.M.& Nyporko S.O. (2011). Mokhopodibni NPP «Hutzulshchyna». In Natsional Nature Park “Hutzulshchyna». Plant Word / Derzhypilskyi L.M., Tomych M.V., Yusyp S.V. [and others]; Resp. eds. V.A. Solomakha, I.I. Chorney (152–169). Kyiv: Fitosotsiotsentr.
3. Virchenko, V.M., Nyporko, S.O. (2022). Prodromus of sporen plants of Ukraine: bryophytes. Kyiv: Naukova dumka, 176 p. (in Ukrainian).
4. Virchenko, V.M., Panchenko, S.M. (2005). Bryophytes of the National Nature Park “Desnyansko-Starohutsky”. Chornomor. Botan. Journ., vol.1, № 2: 92-99. (in Ukrainian).
5. Ecosystems of lenthic water bodies of Chornohora massif (Ukrainian Carpathians) (2014). /Mykitchak T., Reshetylo О., Kostyuk A. [and others]. Lviv: ZUKC, 61–98. (in Ukrainian).
6. Zerov D.K., Partyka L.Ya. (1975). Mokhopodibni Ukrainskykh Karpat. Kyiv: Naukova dumka, 230 s. (in Ukrainian).
7. Litopys prirody. NPP “Vyzhnytsky”. Kniha 27. 2025 р. https://vyzhnytskyi-park.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/Litopys_NPP_Vyzhnytskyy_2025.pdf (in Ukrainian).
8. Lobachevska, O. (2003). Bryoflora of the Ukrainian Carpathians. Works of Shevchenko Science Society Ecological coll. “Ecological problems of Carpathian territory”. Lviv: Shevchenko Science Society, 158–170.
9. Mamchur, Z., Savytska, A. (2006). The ecological characteristic of mosses of the Shatsk National Nature Park. Visnyk of L’viv Univ. Biology series. Is. 42, 38 – 47. (in Ukrainian).
10. Rabyk, I., Yuskovets, M. Bryophytes of the Syra Pogonia peat massif of the Rivnenskyi Nature Reserve (Ukraine): ecological and biomorphological characteristics Notes in Current Biology, 2 (6) 2023, 31-39. https://doi.org/10.29038/NCBio.23.2-4 (in Ukrainian).
11. Ulychna K.O. (1956). Zvedenyi spysok lystyanykh mokhiv Chernivetskoi oblasti URSR. Naukovi zapysky Pryrodoznavchoho muzeyu Lvivskoho filialu AN URSR. T. 5, 126–144. (in Ukrainian).
12. Phytodiversity of nature reserves and national nature parks of Ukraine. P.2. National nature parks (2012). Ed. by V.A. Onyshchenko and T.L. Andrienko. Kyiv: Phytosociocentre, 93–104. (in Ukrainian).
13. Glime, J. M. (2017). Adaptive Strategies: Growth and Life Forms. Chapt. 4 – 5. Bryophyte Ecology. Volume 1. Physiological Ecology, 1–26. http://digitalcommons.mtu.edu/bryophyte-ecology/
14. Hodgetts, N. G., Söderström, L., Blockeel, T. L., Caspari, S., Ignatov M. S., Konstantinova, N. A., Lockhart, N., Papp, B., Schröck, C., Sim-Sim, M., Bell, D., Bell, N. E., Blom, H. H., Bruggeman-Nannenga, M. A., Brugués, M., Enroth, J., Flatberg, K. I., Garilleti, R., Hedenäs, L., Holyoak, D. T., Hugonnot, V., Kariyawasam, I., Köckinger, H., Kučera, J., Lara, F. & Porley, R. D. (2020). An annotated checklist of bryophytes of Europe, Macaronesia and Cyprus. Journal of Bryology, 42:1, 1–116, https://doi.org/10.1080/03736687.2019.1694329
15. Ștefureac, T. (1936). Considerațiuni asupra vegetației și florei mușchilor (Briophytelor) din Valea Vijnicioarei (Bucovina). Buletinul Facultăţii de Ştiinţe din Cernăuţi. Cernăuţi: Institutul de arte grafice şi editură Glasul Bucovinei, 1936, 301–344.
