ОЦІНКА ВІКОВОЇ БРАДИКАРДІЧНОЇ ЗМІНИ ТА ЗБЕРЕЖЕНОЇ ДОБОВОЇ АВТОНОМНОЇ МОДУЛЯЦІЇ У УМОВНО ЗДОРОВИХ ЧОЛОВІКІВ ЗА ДАНИМИ 24-ГОДИННОГО ХОЛТЕРА
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2025.03.350Ключові слова:
варіабельність серцевого ритму, автономна нервова система, брадикардія, добова модуляція, чоловіки, вікові зміниАнотація
У статті представлено результати дослідження вікових змін частоти серцевих скорочень (ЧСС) та добової модуляції показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) в умовно здорових чоловіків різних вікових категорій. Обстежено 86 осіб віком 18-82 років, розподілених за класифікацією ВООЗ на чотири групи: група 1 (18-43 роки, n=17, середній вік 30,6 ± 8,5 роки), група 2 (46-59 р., n=19, середній вік 55,8 ± 4,2 р.), група 3 (60-72 р., n=35, середній вік 65,1 ± 3,7 р.) та група 4 (76-82 р., n=16, середній вік 78,1 ± 1,9 р.). Амбулаторне 24-годинне холтерівське моніторування ЕКГ виконували у ТОВ «МЕД-СОЮЗ» (м. Суми, Україна) на системі «КардіоСенс CS» (ТОВ «ХАІ-МЕДІКА», м. Харків, Україна). Аналізували часові параметри ВСР – середню ЧСС та денні показники mRR, SDNNi, RMSSD, а також спектральні параметри LF, HF, LF/HF та AMo%. Медіанні значення добової середньої ЧСС у групах 1–4 становили відповідно 67,56 (61,75; 73,38), 68,89 (64,22; 73,56), 62,20 (57,53; 66,87) та 58,69 (52,88; 64,50) уд/хв, що відображає поступовий перехід від вищих значень у молодших та середнього віку чоловіків (1–2 групи) до нижчих у старших (3–4 групи). Денний mRR зростав переважно після 60 років: 882,19 (800,79; 963,59) мс у групі 1, 852,58 (770,18; 935,98) мс у групі 2, 958,31 (876,91; 1039,71) мс у групі 3 та 1007,19 (909,39; 1104,99) мс у групі 4. Показник SDNNi статистично не відрізнявся (p>0,05) між віковими групами (87,12 (58,82; 115,42), 99,07 (69,77; 128,37), 79,89 (50,59; 109,19) та 97,94 (69,64; 126,24) мс відповідно), тоді як RMSSD мав тенденцію до зниження у групі 3 з подальшим частковим відновленням у групі 4: 58,56 (32,26; 84,86), 50,83 (24,53; 77,13), 27,49 (1,19; 53,79) та 37,81 (11,51; 64,11) мс. Записи поділяли на денний інтервал (08:00-22:00) і нічний (22:00-08:00). Перевірку нормальності здійснювали за критерієм Шапіро-Вілка (для більшості показників розподіл ненормальний, p < 0,05), міжгрупові порівняння – U-тестом Манна-Вітні (p < 0,05 для ЧСС та mRR). Виявлено виразний віковий брадикардічний тренд: ЧСС зменшується (ρ=-0,41; p = 0,0047), тоді як mRR зростає (ρ=+0,43; p = 0,0006). Основні параметри ВСР (SDNNi, RMSSD, TP, LF, HF) істотно між групами не різнилися (p > 0,16), водночас зберігається добова модуляція: LF/HF вдень > вночі (p = 0,00055), LF вдень > вночі (p = 0,0056), HF вночі > вдень (p = 0,073). Показник AMo% має слабку тенденцію до зростання (ρ=+0,13; p > 0,05), а індекс маси тіла корелює зі зниженням LF/HF (p = 0,085). Сукупно ці дані свідчать про вікову брадикардію без вираженого спаду глобальної ВСР із збереженою циркадною автономною регуляцією, що вказує на адаптивну стійкість АНС у здорових чоловіків і обґрунтовує подальші дослідження серцево-судинного ризику.
Посилання
1. Liashenko V. P. & Duvanov D. S. (2025). Moduljacija pokaznykiv variabeljnosti sercevogho rytmu u zhinok starshykh vikovykh ghrup [Modulation of heart rate variability parameters in women of older age groups]. Slobozhansjkyj naukovyj visnyk, Serija: Pryrodnychi nauky [Slobozhanskyi Scientific Bulletin, Series: Natural Sciences], 1, 21-27. https://doi.org/10.32782/naturalspu/2025.1.3. (in Ukrainian).
2. Alyahya, A. I., Charman, S. J., Okwose, N. C., Fuller, A. S., Eggett, C., Luke, P., Bailey, K., MacGowan, G. A., & Jakovljevic, D. G. (2024). Impact of age and sex on heart rate variability and cardiometabolic function in healthy adults. Exp Gerontol, 197, 112591. https://doi.org10.1016/j.exger.2024.112591
3. Asarcikli, L. D., Hayiroglu, M. İ., Osken, A., Keskin, K., Kolak, Z., & Aksu, T. (2022). Heart rate variability and cardiac autonomic functions in post-COVID period. J Interv Card Electrophysiol, 63(3), 715-721. https://doi.org10.1007/s10840-022-01138-8
4. Brozat, M., Böckelmann, I., & Sammito, S. (2025). Systematic Review on HRV Reference Values. Journal of Cardiovascular Development and Disease, 12(6), 214. https://doi.org/10.3390/jcdd12060214
5. Dolphin, H., Dukelow, T., Finucane, C., Commins, S., McElwaine, P., & Kennelly, S. P. (2022). «The Wandering Nerve Linking Heart and Mind» - The Complementary Role of Transcutaneous Vagus Nerve Stimulation in Modulating Neuro-Cardiovascular and Cognitive Performance. Frontiers in Neuroscience, 16, 897303. https://doi.org/10.3389/fnins.2022.897303
6. Geovanini, G. R., Vasques, E. R., Alvim R. O., & Mill, J. G. (2020). Age and sex differences in heart rate variability and vagal specific patterns – Baependi Heart Study. Global Heart, 15(1):71, 1-12. https://doi.org/10.5334/gh.873
7. Gibbons, J.D., & Chakraborti, S. (2020). Nonparametric Statistical Inference. 6th ed. Chapman and Hall/CRC. https://doi.org/10.1201/9781315110479
8. Kelters, I. R., Koop, Y., Young, M. E., Daiber, A., & van Laake, L. W. (2025). Circadian rhythms in cardiovascular disease. Eur Heart J, 22, 46(36), 3532-3545. https://doi.org10.1093/eurheartj/ehaf367
9. Kunikullaya, U. K., Kunnavil, R., Vijayadas, Goturu, J., Prakash, V. S., & Murthy, N. S. (2021). Normative data and gender differences in heart rate variability in the healthy young individuals aged 18-30 years, a South Indian cross-sectional study. Indian Pacing Electrophysiol J, 21(2), 112-119. https://doi.org10.1016/j.ipej.2021.01.002
10. Lee, E.J., & Keller-Ross, M.L. (2025). Menopause and its effects on autonomic regulation of blood pressure: Insights and perspectives. Autonomic Neuroscience, 260, 103295. https://doi.org/10.1016/j.autneu.2025.103295
11. Lee, S. J., Kim, C. H., Jeong, S. J., Yun, J. S., Won, J. C., Lee, J. H., Park, I. B., Lee, C. W., Kwon, H. S., & Park, T. S. (2025). Clinical Characteristics and Epidemiology of Cardiovascular Autonomic Neuropathy in Peoples With Long-Standing Diabetes. J Korean Med Sci, 21, 40(28), e154. https://doi.org10.3346/jkms.2025.40.e154
12. Malik, M., Bigger, J.T., Camm, A. J., Kleiger R. E., Malliani, A., Moss, A. J. & Schwartz, P. J. (1996). Heart rate variability: Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use. Task Force of the European Society of Cardiology, & the North American Society of Pacing and Electrophysiology. European Heart Journal, 17(3), 354–381. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.eurheartj.a014868
13. Rastović, M., Srdić-Galić, B., Barak, O., Stokić, E., & Polovina S. (2019). Aging, heart rate variability and metabolic impact of obesity. Acta Clin Croat, 58(3), 430-438. https://doi.org10.20471/acc.2019.58.03.05
14. Rodgers, J. L., Jones, J., Bolleddu, S. I., Vanthenapalli, S., Rodgers, L. E., Shah, K., Karia, K., & Panguluri, S. K. (2019). Cardiovascular Risks Associated with Gender and Aging. Journal of cardiovascular development and disease, 6(2), 19. https://doi.org/10.3390/jcdd6020019
15. Sammito, S., Thielmann, B., & Böckelmann, I. (2024). Update: Factors influencing heart rate variability – A narrative review. Frontiers in Physiology, 15(1430458), 1-8. https://doi.org/10.3389/fphys.2024.1430458
16. Shen, Y., Fang, Z., Zhang, T., Yu, F., Xu, Y., & Yang L. (2025). Heart rate variability with circadian rhythm removed achieved high accuracy for stress assessment across all times throughout the day. Front. Physiol, 16, 1535331. https://doi.org10.3389/fphys.2025.1535331
17. Sundas, A., Contreras, I., Navarro-Otano, J., Soler, J., Beneyto, A., & Vehi, J. (2025). Heart rate variability over the decades: a scoping review. PeerJ, 29, 13, e19347. https://doi.org10.7717/peerj.19347
18. Tanriover, C., Copur, S., Mutlu, A., Peltek, I. B., Galassi, A., Ciceri, P., Cozzolino, M., & Kanbay, M. (2023). Early aging and premature vascular aging in chronic kidney disease. Clin Kidney J, 6, 16(11), 1751-1765. https://doi.org10.1093/ckj/sfad076
19. United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2020). World Population Ageing 2019. https://www.un.org/en/development/desa/population/publications/pdf/ageing/WorldPopulationAgeing2019-Report.pdf
