СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ РЕАЛІЙ В НІМЕЦЬКОМУ МЕДІЙНОМУ ПРОСТОРІ (НА МАТЕРІАЛІ ВИПУСКІВ НОВИН)

Анотація

У статті викладено результати аналізу відтворення українських соціально-політичних реалій у німецькому медійному просторі на матеріалі телевізійних випусків новин німецьких телеканалів АRD та ZDF. Реалії як культурні елементи, є невід’ємною частиною повсякденного життя, історії, культури, політики та суспільного життя певного народу, країни чи нації та не мають прямих еквівалентів, повних відповідників, в інших культурах чи країнах. Особливу увагу приділено типам українських соціально-політичних реалій та їх класифікації. Зафіксовано переважання використання суспільно-політичних реалій, які стосуються органів влади та їх представників (33%), а також військових реалій (34%). Можливості відтворення українських суспільно-політичних реалій у випусках телевізійних новин базуються на декількох основних перекладацьких прийомах: транскодуванні, калькуванні, приблизному перекладі (гіперонімічному перейменуванні, використанні функціонального аналога, описовому перекладі) та комбінованій реномінації. Вибір методів та стратегій перекладу має бути адаптованим до типа тексту та спрямованим на досягнення максимальної адекватності у передачі інформації цільовій аудиторії. У новинах, як одному з видів інформаційних текстів, призначених для широкої аудиторії, застосування певних перекладацьких прийомів є прагматично обґрунтованим. Застосування калькування, комбінованої реномінації та уточнюючого перекладу у новинному дискурсі наближають реалію до німецькомовного реципієнта, забезпечують краще розуміння не лише денотативного значення, а й конотативного. Адекватний переклад реалій в умовах війни не лише впливає на сприйняття інформації в цілому, але й формує особисту думку широкої публіки на події. Актуальність дослідження полягає у з’ясуванні особливостей перекладу суспільно-політичних реалій в умовах війни та виявленні їх впливу на сприйняття інформації про події в Україні німецькомовними реципієнтами, а також врахуванні пресупозиції під час перекладу. Через велику варіативність способів відтворення українських реалій можна говорити про необхідність створення глосарію з уніфікованими адекватними перекладами, що є перспективою дослідження.