СУЧАСНИЙ СТАН МАКРОЗООБЕНТОСУ ХАДЖИБЕЙСЬКОГО ЛИМАНУ (ПІВНІЧНЕ ПРИЧОРНОМОР’Я)
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2024.03.313Ключові слова:
макрозообентос, кількісні параметри, Хаджибейський лиман, Північне Причорнір'яАнотація
Визначено якісний склад та особливості кількісного розвитку макрозообентосу Хаджибейського лиману, розташованого в північному Причорномор'ї поблизу м. Одеси. Матеріал зібрано в весняний та осінній періоди 2021–2023 рр. на 10 станціях, які були рівномірно розташовані в акваторії лиману. Визначено, що температура води в лимані навесні 2021–2023 рр. становила 15,6–23,4 °С, а восени – 26,3–29,7 °С. Солоність води в той же період коливалася навесні від 4,88 до 6,32 ‰, а восени – від 6,15 до 6,87 ‰. Глибина на всіх досліджених станціях не перевищувала 1,5 м. У складі угруповання макрозообентосу Хаджибейського лиману виявлено 5 видів безхребетних, а саме: поліхета Alitta succinea (Leuckart, 1847), декапода Palaemon elegans Rathke, 1837, амфіпода Gammarus insensibilis Stock, 1966, гастропода Hydrobia acuta (Draparnaud, 1805) та хірономіда Chironomus plumosus (Linnaeus, 1758). Представників десятиногих і різноногих ракоподібних можна віднести до постійних видів угруповання макрозообентосу лиману, тому що їхня зустрічальність Р становила 50–70 %. Поліхета відносилася до рідкісних видів (P=33,3–42,8 %), а гастропода – до випадкових (P=14,3 %). Всі ці безхребетні є еврибіонтними видами, які здатні виживати при зниженій солоності води та значному погіршенні її якості через тривале скидання до лиману недостатньо очищених стічних вод міста Одеси. З усіх виявлених видів стовідсоткову зустрічальність мала лише хірономіда Ch. plumosus. Цей вид за умов лиману досягав найбільшого кількісного розвитку. Так, навесні 2021 року середня чисельність Ch. plumosus була 6765±2145 екз.·м-2, що становить 98,3 % від загальної чисельності всього макрозообентосу, а середня біомаса – 44,15±18,09 г·м-2 (87,8 %). Завдяки такому домінуванню одного виду в даний час Хаджибейський лиман продовжує трансформуватися в «хірономідну» водойму. Застосування АВС-методу показало, що угруповання макрозообентосу Хаджибейського лиману перебуває у стресовому стані. Загалом у рамках досліджень 2021–2023 рр. видове багатство макрозообентосу лиману зменшилося вдвічі порівняно з 2002–2003 рр.
Посилання
1. Tropivska, H. G., Nidzvetska, L. M. (2018). Sanitary and microbiological assessment of the quality of bottom sediments of Khadzhibey estuary and Odesa Bay under conditions of wastewater discharge [Sanitarno-mikrobiolohichna otsinka yakosti donnykh vidkladen Khadzhybeiskoho lymanu ta Odeskoi zatoky v umovakh skydanniakh stichnykh vod] ONU Bulletin. Biology, 23(1), 55–66. https://doi.org/ 10.18524/2077-1746.2018.1(42).129127 (in Ukrainian).
2. Bettoso, N., Aleffi, I. F., Faresi, L., Pitacco, V., Zamboni, R., Acquavita, A. (2024). Past and present ecological status of the soft bottom macrozoobenthos in a large mediterranean lagoon: any signals of climate change? Estuarine, Coastal and Shelf Science, 307, 108906. https://doi.org/10.1016/j.ecss.2024.108906
3. Como, S., Melouah, K., Draredja, M. A., Draredja, B., Magni, P. (2024). Variability of soft-bottom macrobenthic invertebrates at different spatial scales: Comparisons between habitats and seasons. Marine Environmental Research, 197, 106488. https://doi.org/10.1016/j.marenvres.2024.106488
4. Elliott, M., Quintino, V. (2007). The Estuarine Quality Paradox, Environmental Homeostasis and the difficulty of detecting anthropogenic stress in naturally stressed areas. Marine Pollution Bulletin; 54(6), 640–645. https://doi.org/10.1016/j.marpolbul.2007.02.003.
5. Foti, A., Fenzi, G. A., Di Pippo, F., Gravina, M. F., Magni, P. (2014). Testing the saprobity hypothesis in a Mediterranean lagoon: Effects of confinement and organic enrichment on benthic communities. Marine Environmental Research, 99, 85–94. https://doi.org/10.1016/j.marenvres.2014.04.004
6. Gammal, J., Norkko, J., Pilditch, C. A., Norkko, A. (2016). Coastal Hypoxia and the Importance of Benthic Macrofauna Communities for Ecosystem Functioning. Estuaries and Coasts, 40(2), 457–468. https://doi.org/10.1007/s12237-016-0152-7
7. Giampaoletti, J., Sbrana, A., Magni, P., Gravina, M. F. (2023). Macrobenthos of the Tortolì Lagoon: A Peculiar Case of High Benthic Biodiversity among Mediterranean Lagoons. Diversity, 15(6), 783. https://doi.org/10.3390/d15060783
8. Gray, J., Wu, R., Or, Y. (2002). Effects of hypoxia and organic enrichment on the coastal marine environment. Marine Ecology Progress Series, 238, 249–279. https://doi.org/ 10.3354/meps238249.
9. Lloret, J., Marin, A. (2011). The contribution of benthic macrofauna to the nutrient filter in coastal lagoons. Marine Pollution Bulletin, 62(12), 2732–2740. https://doi.org/ 10.1016/j.marpolbul.2011.09.014.
10. Magni, P., Draredja, B., Melouah, K., Como, S. (2015). Patterns of seasonal variation in lagoonal macrozoobenthic assemblages (Mellah lagoon, Algeria). Marine Environmental Research, 109, 168–176. https://doi.org/10.1016/j.marenvres.2015.07.005
11. Magni, P., Semprucci, F., Gravina, M. F. (2022). Joint analysis of macrofaunal and meiofaunal assemblages improves the assessment of lagoonal environmental heterogeneity. Estuarine, Coastal and Shelf Science, 266, 107740. https://doi.org/10.1016/j.ecss.2021.107740
12. Magni, P., Gravina, M. F. (2023). Macrobenthos of lagoon ecosystems: a comparison in vegetated and bare sediments. Advances in Oceanography and Limnology, 14(1). https://doi.org/10.4081/aiol.2023.11124
13. Meire, P. M., Dereu, J. (1990). Use of the Abundance/Biomass Comparison Method for Detecting Environmental Stress: Some Considerations Based on Intertidal Macrozoobenthos and Bird Communities. The Journal of Applied Ecology, 27(1), 210–223. https://doi.org/ 10.2307/2403579.
14. Muniz, P., Venturini, N. (2015). Macrobenthic communities in a temperate urban estuary of high dominance and low diversity: Montevideo Bay (Uruguay). CICIMAR Oceanides, 30(1), 9–20. https://doi.org/10.37543/oceanides.v30i1.141
15. Norkko, J., Pilditch, C. A., Gammal, J., Rosenberg, R., Enemar, A., Magnusson, M., Granberg, M. E., Lindgren, J. F., Agrenius, S., Norkko, A. (2019). Ecosystem functioning along gradients of increasing hypoxia and changing soft-sediment community types. Journal of Sea Research, 153, 101781. https://doi.org/10.1016/j.seares.2019.101781
16. Pitacco, V., Mistri, M., Ferrari, C. R., Sfriso, A., Sfriso, A. A., Munari, C. (2020). Multiannual Trend of Micro-Pollutants in Sediments and Benthic Community Response in a Mediterranean Lagoon (Sacca di Goro, Italy). Water, 12(4), 1074. https://doi.org/10.3390/w12041074
17. Warwick, R. M. (1986). A new method for detecting pollution effects on marine macrobenthic communities. Marine Biology, 92(4), 557–562. https://doi.org/10.1007/bf00392515.
