ХАРАКТЕРИСТИКА ПІГМЕНТНОГО ОБМІНУ НА ТЛІ ВВЕДЕННЯ БЕЗКЛІТИННИХ КРІОКОНСЕРВОВАНИХ БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ НА МОДЕЛІ АУТОІМУННОГО ГЕПАТИТУ

Автор(и)

  • Ф.В. ГЛАДКИХ Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології імені С.П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України Автор

DOI:

https://doi.org/10.31861/biosystems2024.02.258

Ключові слова:

аутоімунний гепатит, ад’ювант Фрейнда, білірубін, пігментний обмін, аутоімунні захворювання, кондиціоноване середовище мезенхімільних стовбурових клітин, кріоекстракт плаценти, кріоекстракт селезінки

Анотація

Аутоімунний гепатит (АІГ) – це імуноопосередковане запальне захворювання печінки, спричинене втратою толерантності до власних антигенів гепатоцитів, що призводить до аутоімунного ураження печінки. Мета дослідження – охарактеризувати вплив безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів (кондиціонованого середовища мезенхімільних стовбурових клітин (КС-МСК), кріоекстракту плаценти (КЕП) та кріоекстракту селезінки (КЕС)) на стан пігментного обміну на моделі АІГ у щурів. Оцінка стану пігментного обміну показала, що на тлі розвитку АІГ у щурів відмічалось статистично вірогідне (р˂0,001) зростання рівня загального білірубіну у крові на 148,9% відносно показників інтактних щурів, що становило 33,4 ммоль/л. Зростання загального білірубіну у тварин групи контролю відбувалось переважно за рахунок пулу прямого білірубіну – його концентрація статистично вірогідно (р˂0,001) зросла на 240,0% та становила 17,0 ммоль/л, в той час як вміст непрямого білірубіну зріс (р˂0,001) лише на 98,3% відносно показників інтактних щурів. За здатністю нормалізувати пігментний обмін на тлі АІГ досліджувані біологічні засоби можна розташувати у наступній послідовності (за % зниження загального білірубіну відносно показників тварин групи контролю): КС-МСК (52,6%; р˂0,001) ˃ КЕП (49,6%; р˂0,001) ˃ КЕС (40,2%; р˂0,001).

Посилання

1. Fasano, R., Malerba, E., Prete, M., Solimando, A. G., Buonavoglia, A., Silvestris, N., Leone, P., & Racanelli, V. (2022). Impact of antigen presentation mechanisms on immune response in autoimmune hepatitis. Frontiers in Immunology, 12, 814155. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.814155

2. Hladkykh, F. V. (2024). Freund's adjuvant is a classic of vaccine adjuvants and the basis of experimental immunology. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Medicine, 32(3(50)). https://doi.org/10.26565/2313-6693-2024-50-9

3. Hladkykh, F. V. (2024). Immune disorders in autoimmune hepatitis: The role of autoantibodies, T-reg cells, and novel therapeutic approaches. Bukovinian Medical Bulletin, 28(3), 76–82. https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.3.111.2024.13

4. Hladkykh, F. V., & Liadova, T. I. (2024). Characteristics of the hepatotropic activity of cell-free cryopreserved biological agents in the model of autoimmune hepatitis. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Medicine, 32(3(50)). https://doi.org/10.26565/2313-6693-2024-50-01

5. Kohda, H., Sekiya, C., Kanai, M., Yoshida, Y., Uede, T., Kikuchi, K., & Namiki, M. (1990). Flow cytometric and functional analysis of mononuclear cells infiltrating the liver in experimental autoimmune hepatitis. Clinical and Experimental Immunology, 82(3), 473–478. https://doi.org/10.1111/j.1365-2249.1990.tb05474.x

6. Komori, A. (2021). Recent updates on the management of autoimmune hepatitis. Clinical and Molecular Hepatology, 27(1), 58–69. https://doi.org/10.3350/cmh.2020.0189

7. Liberal, R., Mieli-Vergani, G., & Vergani, D. (2016). Autoimmune hepatitis: From mechanisms to therapy. Revista Clinica Espanola, 216(7), 372–383.

8. Lv, T., Li, M., Zeng, N., Zhang, J., Li, S., Chen, S., Zhang, C., Shan, S., Duan, W., Wang, Q., Wu, S., You, H., Ou, X., Ma, H., Zhang, D., Kong, Y., & Jia, J. (2019). Systematic review and meta-analysis on the incidence and prevalence of autoimmune hepatitis in Asian, European, and American populations. Journal of Gastroenterology and Hepatology, 34(10), 1676–1684. https://doi.org/10.1111/jgh.14746

9. Mieli-Vergani, G., Vergani, D., Czaja, A. J., Manns, M. P., Krawitt, E. L., Vierling, J. M., Lohse, A. W., & Montano-Loza, A. J. (2018). Autoimmune hepatitis. Nature Reviews Disease Primers, 4, 18017. https://doi.org/10.1038/nrdp.2018.17

10. Mroskowiak, A., Suleja, A., Stec, M., Kuczmik, W., Migacz, M., & Holecki, M. (2022). Autoimmune hepatitis—Challenging diagnosis. Medicina (Kaunas), 58(7), 896. https://doi.org/10.3390/medicina58070896

11. Poddighe, D., Maulenkul, T., Zhubanova, G., Akhmaldtinova, L., & Dossybayeva, K. (2023). Natural Killer T (NKT) cells in autoimmune hepatitis: Current evidence from basic and clinical research. Cells, 12(24), 2854. https://doi.org/10.3390/cells12242854

12. Terziroli Beretta-Piccoli, B., Mieli-Vergani, G., & Vergani, D. (2022). Autoimmune hepatitis. Cellular & Molecular Immunology, 19(2), 158–176. https://doi.org/10.1038/s41423-021-00768-8

13. Tokuda, K., & Tanimoto, K. (1993). New method of measuring serum bilirubin using vanadic acid. Japanese Journal of Clinical Chemistry, 22(2), 116–122.

14. Vink, K. L., Schuurman, W., & van Gansewinkel, R. (1986). Use of the caffeine reagent in direct spectrophotometry of bilirubin. Clinical Chemistry, 32(7), 1389–1393.

Завантаження


Переглядів анотації: 1

Опубліковано

2025-01-14

Номер

Розділ

НАУКОВІ ЧИТАННЯ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ БІОХІМІЇ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЧАСУ», ПРИСВЯЧЕНІ 80-РІЧЧЮ СТВОРЕННЯ КАФЕДРИ БІОХІМІЇ ТА БІОТЕХНОЛОГІЇ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА