ФІТОРІЗНОМАНІТТЯ ТЕРИТОРІЇ БІОБАЗИ «ШЕПІТ» ЧЕРНІВЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЯК ОБ’ЄКТ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2024.01.150Ключові слова:
фіторізноманіття, судинні рослини, мохоподібні, трав’яні біотопи, екосистемні послуги, біобаза «Шепіт»Анотація
Наведено результати вивчення фіторізноманіття трав’яних угруповань біобази «Шепіт» Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. У складі досліджених угруповань виявлено 123 види судинних рослин, з яких 58,54 % пратанти, 30,89 % сильванти та 10,57 % синантропанти. На луках біобази росте 7 видів, занесених до Червоної книги України (Перелік…, 2021), зокрема Botrychium lunaria (L.) Sw., Colchicum autumnale L., Gymnadenia conopsea (L.) R.Br., Listera ovata (L.) R.Br., Neotinea ustulata (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase, Platanthera bifolia (L.) Rich. і Traunsteinera globosa (L.) Rchb., що засвідчує цінність цієї території як осередку раритетного фіторізноманіття. Трав’яні угруповання біобази «Шепіт» на невеликій площі добре репрезентують луки регіону, зокрема сінокісні та пасовищні луки порядку Arrhenatheretalia elatioris Tx. 1931, які належать до двох союзів: Arrhenatherion elatioris Luquet 1926 і Cynosurion cristati Tx. 1947 і за «Національним каталогом біотопів України» (2018) відповідають біотопам «Т2.3.1 Рівнинні та низькогірні сінокісні луки» та «Т2.2.1 Рівнинні та низькогірні пасовища».
Бріофлора території бази представлена 29 видами із 23 родів 17 родин 6 порядків 3 класів 2 відділів. У систематичному спектрі основу формують види відділу Bryophyta, за приуроченістю до типу субстрату переважають епігейні мохоподібні. Виявлені види є типовими представниками як для бріофлори Буковинських Карпат, так і для інших природних регіонів України, тому вміння розпізнавати їх у природі знадобляться здобувачам освіти в їхній подальшій роботі.
Встановлено, що територія біобази «Шепіт» надає низку екосистемних послуг, віднесених до чотирьох груп: послуги постачання, регулювання, підтримання екосистем і культурні та соціальні послуги. Досліджувана територія є модельним середовищем для опанування методичних підходів вивчення фіторізноманіття, яке сприяє інформуванню про флору та біотопи Карпат та їхню созологічну цінність, підкреслює важливість моніторингових досліджень, слугує для формування екологічної свідомості студентів. Опановані студентами методики можуть бути застосовані у їхній професійній діяльності.
Посилання
Bayurko, N. V. (2017). Pidhotovka maybutnikh uchyteliv biolohii do rozvytku ekolohichnoi kompetentnosti uchniv osnovnoi shkoly. Vinnytsa, «Nilan_LTD», 21-63. (in Ukrainian).
Virchenko, V. M., Nyporko, S. O. (2022). Prodromus of sporen plants of Ukraine: bryophytes. Kyiv: Naukova dumka, 176 p. (in Ukrainian).
Hilyuk, I. V. (2009). Istoriya sela Dolyshniy Shepit. Kyiv: Feniks, 80 p. (in Ukrainian).
Ekosystemni posluhy. Ohlyad. (2020). Eds. O. Vasylyuk, L. Ilminska. BO «BF «Fond zakhystu bioriznomanittya Ukrainy», 84 s. (in Ukrainian).
National habitat catalogue of Ukraine. (2018). Eds. А. А. Kuzemko, Ya. P. Didukh, V. A. Onyshchenko, Ya. Sheffer. Kyiv: FOP Klymenko Yu. Ya., 442 p. (in Ukrainian).
Perelik vydiv roslyn ta hrybiv, shcho zanosyatsya do Chervonoi knyhy Ukrainy (roslynnyi svit). (2021). (in Ukrainian). https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/vklyuchennya-858-05.03.2021.pdf
Chytrý M.. (2007). Vegetace České republiky 1. Travinná a keříčková vegetace [Vegetation of the Czech Republic 1. Grassland and Heathland Vegetation]. Praha: Academia, 528 p. (In Czech).
Hegedüšová Vantarová, K. & Škodová I. (2014). Rastlinné spoločenstvá Slovenska 5. Travinno-bylinná vegetácia [Plant communities of Slovakia 5. Grassland vegetation]. Bratislava: Veda, 581 р. (In Slovak).
Mosyakin S., Fedoronchuk M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kiev, 346 p.
