АНАЛІЗ КРИВИХ ВИЖИВАНОСТІ DAPHNIA MAGNA ЗА УМОВ ІНКАПСУЛЯЦІЇ БІОМАСОЮ RHODOTORULA MINUTA
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2024.01.053Ключові слова:
дріжджі, Rhodotorula minuta, Daphnia magna, виживаність, каротиноїди, живий кормАнотація
Одним з альтернативних методів збагачення каротиноїдами кормового зоопланктону є використання каротинсинтезуючих дріжджів роду Rhodotorula. За умов використання їх біомаси в якості кормового субстрату, разом з каротиноїдами зоопланктон отримує цілий комплекс нутрієнтів. Проте, процедура біоінкапсуляції може призвести до пригнічення наростання біомаси та загибелі кормового зоопланктону. Важливо проаналізувати криві виживаності досліджуваних організмів за умов застосування різних концентрацій каротиногенних дріжджів та підібрати оптимальну схему збагачення, при якій смертність буде найменшою. Метою даного дослідження була оцінка можливості застосування дріжджів Rhodotorula minuta як кормового субстрату для Daphnia magna з метою насичення їх каротиноїдами. Застосовували такі концентрації Rhodotorula minuta: 1 г/л культиваційного середовища (3×1011 КУО/л); 0,5 г/л (1,5×1011 КУО/л); 0,25 г/л (0,75×1011 КУО/л). Насичення каротиноїдами Daphnia magna проводилось впродовж 9 діб. Кормовим субстратом контрольної групи слугувала водна суспензія дріжджів Saccharomyces cerevisiae. Встановлено, що застосування Rhodotorula minuta як кормового субстрату призводить до накопичення каротиноїдів в організмі Daphnia magna. Вміст загальних каротиноїдів дафній статистично не відрізняється при застосуванні всіх досліджуваних концентрацій родоторул та є вищим більше як у 1,5 рази порівняно з контролем. Виживаність дафній за умов інкапсуляції каротинсинтезуючими дріжджами є стабільно високою. Найвищий рівень виживаності дафній – 92% - встановлено при застосуванні родоторул в найменшій з досліджуваних концентрацій – 0,25 г/л, а за концентрації 1г/л цей показник майже на 40% перевищує значення, отримані при застосуванні S. cerevisiae.
Посилання
Cheban, L., Khudyi, O., Prusiñska, M., Duda, A., Khuda, L., Wiszniewski, G., Kushniryk, O., Kapusta, A. (2020). Survival, proximate composition, and proteolytic activity of Artemia salina bioencapsulated with different algal monocultures. (Fisheries & Aquatic Life). Archives of Polish Fisheries, 28, 205–215. https://doi.org/10.2478/aopf-2020-0025
Coone, M., Vanoverberghe, I., Houwenhuyse, S., Verslype, C., Decaestecker, E. (2023). The effect of hypoxia on Daphnia magna performance and its associated microbial and bacterioplankton community: A scope for phenotypic plasticity and microbiome community interactions upon environmental stress. Frontiers in Ecology and Evolution, 11, 1131203. https://doi.org/10.3389/fevo.2023.1131203
Khuda, L., Spivak, M., Demchenko, О., Karucheru, О., Frunza, O., Khudyi, О. (2020). Probiotic correction of Daphnia magna microbial profile using Lactobacillus casei UCM 7280. Scientific Herald of Chernivtsi University. Biology (Biological Systems), 12 (1), 3-8. https://doi.org/10.31861/biosystems2020.01.003
Khudyi, O., Kushniryk, O., Khuda, L., Marchenko, M. (2018). Differences in Nutritional Value and Amino Acid Composition of Moina macrocopa (Straus) Using Yeast Saccharomyces cerevisiae and Rhodotorula glutinis as Fodder Substrates. Int Lett Nat Sci, 68, 27-34. https://doi.org/10.56431/p-9lbt9i .
Kushniryk, О., Khudyi, O., Khuda, L., Kolman, R., Marchenko, M. (2015). Cultivating Moina macrocopa Straus in different media using carotenogenic yeast Rhodotorula. Archives of Polish Fisheries, 23 (1), 37–42. http://dx.doi.org/10.1515/aopf-2015-0004
Mata-Gómez, L., Montañez, J., Méndez-Zavala, A., & Aguilar, C. (2014). Biotechnological production of carotenoids by yeasts: an overview. Microbial Cell Factories, 13 (1), 12. http://doi.org/10.1186/1475-2859-13-12
Prusiñska, M., Khudyi, O., Kolman, R., Khuda, L., Duda, A., Wiszniewski, G., Marchenko, M., Kushniryk, O. (2018). Impact of a polyunsaturated fatty acid supplement on enriching the nutritional value of brine shrimp nauplii, Artemia sp. Fish. Aquat. Life, 26 (3), 173–184. https://doi.org/10.2478/aopf-2018-0019
Radhakrishnan, D.K., AkbarAli, I., Schmidt, B.V., John, E.M., Sivanpillai, S., Vasunambesan, S.T. (2020). Improvement of nutritional quality of live feed for aquaculture: An overview. Aquac. Res., 51, 1–17. https://doi.org/10.1111/are.14357
Samat, N.A., Yusoff, F.M., Rasdi, N.W., Karim, M. (2020). Enhancement of Live Food Nutritional Status with Essential Nutrients for Improving Aquatic Animal Health: A Review. Animals, 10, 2457. https://doi.org/10.3390/ani10122457
Srichanun, Manee, Tantikitti, Chutima. Vatanakul, Vichai, Musikarune, Poramet. (2012). Digestive enzyme activity during ontogenetic development and effect of live feed in green catfish larvae (Mystus nemurus Cuv. & Val.). Songklanakarin Journal of Science and Technology, 34, 247-254.
Vasina, L., Kraievska, I., Khudyi, O., Khuda, L., Cheban L. (2020). Application of an association of yeast and lactic acid bacteria to bioencapsulate carotenoids in Daphnia magna (Straus, 1820). Fisheries & Aquatic Life, 28 (4), 225-233. https://doi.org/10.2478/aopf-2020-0027
Zeng, C., Shao, L., Ricketts, A., Moorhead, J. (2018). The importance of copepods as live feed for larval rearing of the green mandarin fish Synchiropus splendidus. Aquaculture, 491, 65–71. https://doi.org/10.1016/j.aquaculture.2018.03.011
