РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІЩІВ IXODES RICINUS, ДОБУТИХ В РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОНАХ М. ТЕРНОПОЛЯ (УКРАЇНА) ПРОТЯГОМ 2017-2022 РР.

Автор(и)

  • С. ПОДОБІВСЬКИЙ Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Автор
  • Л. ФЕДОНЮК Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Автор
  • В. ПОДОБІВСЬКИЙ Галицький фаховий коледж імені В'ячеслава Чорновола Автор

DOI:

https://doi.org/10.31861/biosystems2023.02.157

Ключові слова:

Ixodes ricinus, B. burgdorferi sl., приміська зона, Тернопіль, збудники кліщових інфекцій, ПЛР дослідження

Анотація

Метою даної роботи є спроба узагальнити результати лабораторних досліджень кліщів Ixodes ricinus добутих в рекреаційних зонах м. Тернопіль (Україна) та порівняти їх із аналогічними результатами досліджень ряду європейських дослідників, які вивчали кліщів приміських зон великих міст Європи, таких як Варшава, Прага, Бонн, Хельсінкі тощо.  Кліщів добували за допомогою «прапора» (біла тканина 1м х 1м, яку тягнуть по траві), знімали вручну з рослин та одежі людей, які гуляли в парках і виявляли цих членистоногих. Дослідження кліщів здійснювали за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) в режимі реального часу на ампліфікаторі “ROTOR Gene 6000”, завдяки чому встановлювали склад патогенів, яких можуть переносити кліщі. Визначення самих збудників здійснювали за допомогою декількох тестових систем, а саме: «ДНК A. phagocytophilum / ДНК E. muris / ДНК E. chaffeensis»; «ДНК B. burgdorferi s. l.»; «ДНК B. myamotoi»; «ДНК Babesia species»; «РНК Ticks borne of encephalitis viruses» (виробництва “MolGen” (Italy)), що дозволяють проводити визначення в режимі реального часу на ампліфікаторі “ROTOR Gene 6000”. Протягом 2017-2022 років було організовано збір кліщів у парках і скверах м. Тернопіль. Їх дослідження проводилися в лабораторії центру з дослідження кліщів і кліщових інфекцій Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського за допомогою полімерно-ланцюгової реакції (ПЛР) в режимі реального часу на ампліфікаторі “ROTOR Gene 6000”. З 2017 по 2022 років ПЛР дослідженням було піддано 881 кліща. Було виявлено, що 257 особин, або 29,17 % від загальної кількості досліджених кліщів були носіями збудників інфекційних захворювань, з них носіями B. burgdorferi sl. були 117 екземплярів, або 13,28 %, B. miyamotoi – 5 екз., або 0,57 %, A. phagocytophilum – 97 екз. або 11,01 %. Серед інфікованих кліщів були носії одночасно 2 збудників. Зокрема векторами B. burgdorferi + A. phagocytophilum були 32 особини, що становило 3,63 %, B. burgdorferi sl. + B. miyamotoi – 3 екз., або 0,34 %, B. miyamotoi + A. phagocytophilum – 2 екз., що відповідало 0,23 %. Виявлено також 1 кліща – носія одночасно трьох збудників: B. burgdorferi + B. miyamotoi + A. phagocytophilum. Отримані нами результати зараження кліщів спірохетами B. burgdorferi sl., корелюють з результатами європейських дослідників. Середній відсоток заражених кліщів у наших результатах досягав близько 13,28 % (мінімальний показник 7,69 %, а максимальний – 33,33 %), а в у Європі він становив: від 13,2 – 38,5 % у Празі, до 19-55 % у Хельсінкі, з проміжними результатами у Ольштині (Польща) – 27,4 %; у Братиславі - 13,2 % і  у Швейцарії – 18 % (середні показники із 18 великих міст).  Аналіз отриманих результатів відносно поширення збудників комплексу  B. burgdorferi sl. у кліщів, добутих в межах м. Тернополя, показав, що наші результати практично корелюють з результатами європейських дослідників. Відсоток заражених кліщів у наших результатах коливався в межах 13,28 % (мінімальний показник 7,69 %, а максимальний – 33,33 %), а в окремих містах Європи він становив від 13,2 – 38,5 % у Празі, до 19-55 % у Хельсінкі, з проміжними результатами у Ольштині (Польща) – 27,4 %, у Братиславі – 13,2 %, у Швейцарії – 18 % (середні показники із 18 великих міст). Ці показники в значній мірі залежали від стадій розвитку кліщів та умов середовища в різні роки

Посилання

Hansford Kayleigh M, Wheeler Benedict W, Tschirren Barbara, Medlock Jolyon M. Questing Ixodes ricinus ticks and Borrelia spp. in urban green space across Europe: A review. Zoonoses Public Health. 2022; 69(3):153-166. https://doi.org/10.1111/zph.12913.

Junttila J., Peltomaa M., Soini H., Marjamäki M., Viljanen M. K.. Prevalence of Borrelia burgdorferi in Ixodes ricinus Ticks in Urban Recreational Areas of Helsinki. Journal of Clinical Microbiology. 1999; 37(5):1361–1365. https://doi.org/10.1128/jcm.37.5.1361-1365.1999.

Kowalec M., Szewczyk T., Welc-Falęciak R., Siński E., Karbowiak G. & Bajer A. Rickettsiales Occurrence and Co-occurrence in Ixodes ricinus Ticks in Natural and Urban Areas. Microbial Ecology. 2019; 77:890–904. https://doi.org/10.1007/s00248-018-1269-y.

Kubiak K., Dziekońska-Rynko J., Szymańska H., Kubiak D., Dmitryjuk M., Dzika E. Questing Ixodes ricinus ticks (Acari, Ixodidae) as a vector of Borrelia burgdorferi sensu lato and Borrelia miyamotoi in an urban area of north-eastern Poland. Exp Appl Acarol. 2019; 78(1):113-126. https://doi.org/10.1007/s10493-019-00379-z.

Maetzel D., Maier W. A. & Kampen H. Borrelia burgdorferi infection prevalences in questing Ixodes ricinus ticks (Acari: Ixodidae) in urban and suburban Bonn, western Germany. Parasitology Research. 2005; 95:5–12. https://doi.org/10.1007/s00436-004-1240-3.

Oechslin Corinne P., Heutschi Daniel, Lenz Nicole et al. Prevalence of tick-borne pathogens in questing Ixodes ricinus ticks in urban and suburban areas of Switzerland. Parasites & Vectors. 2017; 10: 558. https://doi.org/10.1186/s13071-017-2500-2.

Podobivskіy S.S., Fedoniuk L.Ya., Korda M.M., Klishch I.M., Andreychyn M.A. et al. Implementation of the medical geoinformation system in research of Ixodes ricinus and mite’s infections in Ukraine. Infektsiini khvoroby. 2019; 3(97): 38-45. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10634

E. Richtrová, P. Míchalová, A. Lukavská, J. Navrátil, K. Kybicová. Borrelia burgdorferi sensu lato infection in Ixodes ricinus ticks in urban green areas in Prague. Ticks and Tick-borne Diseases. 2022; 13(6):102053. https://doi.org/10.1016/ j.ttbdis.2022.102053.

Vaculová., Derdáková M., Špitalská E., Václav R., Chvostáč M. & Rusňáková Tarageľová V. Simultaneous Occurrence of Borrelia miyamotoi, Borrelia burgdorferi Sensu Lato, Anaplasma phagocytophilum and Rickettsia Helvetica in Ixodes ricinus Ticks in Urban Foci in Bratislava, Slovakia. Acta Parasitologica. 2019; 64:19–30. https://doi.org/10.2478/s 11686-018-00004-w.

Venclíková K., Betášová L., Šikutová S., Jedličková P., Hubálek Z. & Rudol I. Human pathogenic borreliae in Ixodes ricinus ticks in natural and urban ecosystem (Czech Republic). Acta Parasitologica. 2014; 59: 717–720. https://doi.org/10.2478/s11686-014-0296-1.

Welc-Falęciak R., Kowalec M., Karbowiak G., Bajer A., Behnke J. M. & Siński E. Rickettsiaceae and Anaplasmataceae infections in Ixodes ricinus ticks from urban and natural forested areas of Poland. Parasites & Vectors. 2014; 7:121. https://doi.org/10.1186/1756-3305-7-121.

Завантаження


Переглядів анотації: 12

Опубліковано

2023-12-30

Номер

Розділ

БІОХІМІЯ, БІОТЕХНОЛОГІЯ, МОЛЕКУЛЯРНА ГЕНЕТИКА