АДВЕНТИВНІ ВИДИ У РОСЛИННОМУ ПОКРИВІ ПАРКУ-ПАМ’ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ «ПАРК «ЖОВТНЕВИЙ» М. ЧЕРНІВЦІ
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2019.02.228Ключові слова:
адвентивні рослини, паркові культурфітоценози, синтаксономія, м. ЧернівціАнотація
Представлено результати вивчення еколого-ценотичної та біотопічної приуроченості видів адвентивних рослин на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Жовтневий» (м. Чернівці). У «Парку «Жовтневий» виявлено 46 видів адвентивних рослин, які сформували досить щільні та чисельні популяції у складі угруповань 9 асоціацій 8 союзів 8 порядків 7 класів рослинності. Ценози парку за участю адвентивних рослин є мезофітними, гемігідроконтрастофільними, субацидофільними, семіевтрофними, акарбонатофільними, нітрофільними, геміаерофобними. Основними біотопами адвентивних рослин у парку є синантропні, лісові (антропогенні широколистяні ліси), рудералізовані прибережні і трав’яні біотопи. Серед адвентивних рослин за часом занесення переважають кенофіти, за походженням – північноамериканські, середземноморські та середземноморсько-ірано-туранські види; за ступенем натуралізації – епекофіти. Із 46 досліджених адвентивних видів парку 16 належать до групи високо активних видів інвазійних рослин України; 10 видів домінують у рослинних угрупованнях синантропних біотопів; 5 видів вкорінюються у напівприродні, інколи природні рослинні угруповання, займають в них певну нішу або стабільно поновлюється в них; 6 видів формують нові рослинні угруповання; 5 видів є трансформерами. Проаналізовано активність поширення адвентивних рослин у біотопах парку і встановлено, що найширша біотопічна амплітуда властива Phalacroloma annuum, яка поширена у семи біотопах парку; 2 види поширені у п’яти біотопах; по 4 види – у чотирьох і трьох біотопах; 11 видів – у двох біотопах; 24 види в одному біотопі. Встановлено, що адвентивні рослини парку здатні легко і швидко розселятися та опановувати значні площі паркових культурфітоценозів, формувати чисельні, щільні популяції, утворюючи нові рослинні угруповання і трансформуючи напівприродні біотопи парку.
Посилання
Zapovidni perlyny Bukovyny : atlas-dovidnyk / nauk. red. I. I. Chorney, V. P. Korzhyk, I. V. Skilskyi, M. V. Bilokon, M. M. Avram. – Chernivtsi: Druk Art, 2017: 229–236. (in Ukrainian)
Tokaryuk A.I., Chorney I.I., Budzhak V.V., Protopopova V.V., Shevera M.V., Korzhan K.V., Volutsa O.D. Invaziyni roslyny v Bukovynskomu Peredkarpatti. – Chernivtsi: Druk Art, 2018.
Korzhan K.V. Systematychna struktura urbanoflory Chernivtsiv. Ukr. botan. zhurn. 2011; 68(3): 388–393.
Kuzemko A. A., Didukha Ya. P., Onyshchenka V. A., Sheffera Ya. (Eds) Natsionalnyi kataloh biotopiv Ukrainy. – Kyiv: FOP Klymenko Yu.Ya., 2018. (in Ukrainian)
Dubyna D. V., Dzyuba T. P., Yemelyanova S. M., Bahrikova N. O., Borysova O. V., Borsukevych L. M, Vynokurov D. S., Hapon S. V., Hopon Yu. V., Davydov D. A., Dvoretskyi T. V.. Didukh Ya. P., Zhmud O. I., Kozyr M. S., Konishchuk V. V., uzemko A. A., Pashkevych N. A., Ryff L. E., Solomakha V. A., Felbaba-Klushyna L. M., Fitsaylo T. V., Chorna H. A., Chorney I. I., Shelyah-Sosonko Yu. R., Yakushenko D. M. Prodromus roslynnosti Ukrainy – Kyiv: Naukova dumka, 2019. (in Ukrainian)
Protopopova V. V. Synantropnaya flora Ukrayny i puti ee razvitiya – Kyiv: Nauk. dumka, 1991. (in Ukrainian)
Protopopova V. V., Shevera M. V., Chorney I. I., Tokaryuk A. I., Budzhak V. V., Korzhan K. V. Vydytransformery u flori Bukovynskoho Peredkarpattya. Ukr. botan. zhurn. 2010. 67(6): 852–864. (in Ukrainian)
Protopopova V. V., Shevera M. V. Invaziyni vydy u flori Ukrainy. I. Hrupa vysoko aktyvnykh vydiv. GEO & BIO. 2019; 17: 116–135. (in Ukrainian)
Tokaryuk A. I., Vanzar O. M. Complete analysis of the vegetation cover of the park-monument of landscape art of local value «Park-Square» (Chernivtsi, Myron Korduba Street). Biolohichni systemy. 2019: 11(1): 101–106. (in Ukrainian)
Khlystun N. Ya. Adventyvna flora m. Chernivtsiv: Avtoref. dys. … kand. biol. nauk. – Kyiv, 2006. – 20 s. (in Ukrainian)
Didukh Ya. P. The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication. – Kyiv: Phytosociocentre, 2011.
Hegedüšová Vantarová, K. & Škodová I. (eds.) Rastlinné spoločenstvá Slovenska 5. Travinno-bylinná vegetácia. Bratislava: Veda, 2014.
Kornaś J. Geograficzno-historyczna klasyfikacja roslin synantropijnych. Mater. Zakl. Fitosocjol. Stos. UW. 1968; 25: 33–41.
Mosyakin S., Fedoronchuk M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. – Kiev, 1999.
Mucina, L., Bültmann, H., Dierßen, K., Theurillat, J.-P., aus, T., Čarni, A., Šumberová, K., Willner, W., Dengler, J., Gavilán García R., Chytrý M., Hájek M., Di Pietro R., Iakushenko D., Pallas J., Daniëls F.J.A., Bergmeier E., Santos Guerra A., Ermakov N., Valachovič M., Schaminée J.H.J., Lysenko T., Didukh Ya.P., Pignatti S., Rodwell J.S., Capelo J., Weber H.E., Solomeshch A., Dimopoulos P., Aguiar C., Hennekens S.M. & Tichý, L. 2016. Vegetation of Europe: Hierarchical floristic classification system of vascular plant, bryophyte, lichen, and algal communities. Applied Vegetation Science. 2016; 19, Suppl. 1: 3–264.
Raunkiaer C. The life form of plants and statistical plant geography. – Claredon, Oxford, 1934.
Tichy L. JUICE, software for vegetation classification. J. Veg. Sci. 2002; 13: 451–453.
Vegetace České republiky. 2. Ruderální, plevelová, skalní a suťová vegetace. – Praha: Academia, 2009
