ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ ЗООБЕНТОСА В ЛИМАНАХ ШАГАНЫ И БУРНАС (СЕВЕРНОЕ ПРИЧЕРНОМОРЬЕ)
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2019.01.046Ключові слова:
зообентос, евтрофікація, Тузловські лимани, Північне Причорномор'яАнотація
Визначено якісний склад і особливості кількісного розвитку зообентосу солоних лиманів Шагани і Бурнас в літній період 2018 року. Для порівняння вивчений зообентос прісноводного лиману Малий Сасик, з'єднаного протокою з лиманом Шагани. Ці водойми відносяться до Тузловському групі лиманів, розташованої в Північному Причорномор'ї в середній частині Дунайсько-Дністровського межиріччя. Глибина в районах збору проб була 0,3 – 0,5 м. Відзначено, що температура води в цих водоймах в період досліджень становила близько 30 ˚С. Солоність в лиманах Шагани і Бурнас коливалася в межах від 24,55 до 32,56 ‰, а в лимані Малий Сасик – від 4,79 до 7,06 ‰. У складі зообентосу лиманів виявлено 21 вид безхребетних, що відносяться до 9 таксонів. Видовий склад зообентосу лиманів Шагани і Бурнас мало відрізнявся у зв'язку з тим, що
ці водойми з'єднані між собою широкими протоками, що проходять через лиман Алібей. Найбільше число виявлених видів належало до багатощетинкових черв'яків, різноногіх ракоподібних і двостулкових молюсків. Для восьми видів безхребетних була характерна стовідсоткова зустрічальність. Ці види в умовах мілководних лиманів досягали найбільшого
кількісного розвитку. Показано, що невелике видове різноманіття зообентосу цих водоймсупроводжувалося високими показниками чисельності та біомаси окремих видів безхребетних. Найбільш масовими в складі зообентосу лиманів були черевоногі молюски Hydrobia acuta (Draparnaud, 1805), чисельність яких коливалася від 1450 до 3675 екз.·м-2.
Більшість виявлених видів відносилося до еврібіонтних безхребетних, ялі здатни мешкать в широкому діапазоні коливань абіотичних факторів зовнішнього середовища. Характер донних відкладень впливав не тільки на кількісні показники розвитку, а й на розмірну структуру популяцій двостулкових молюсків, що мешкають в лиманах Шагани і Бурнас. Виявлені види безхребетних завдяки своїм екологічним особливостям в процесі росту і розвитку активно сприяли підвищенню стійкості досліджуваних лиманів до евтрофікації.
Посилання
Actual problems of lagoons of the northwestern Black Sea region / Ed. by Tuchkovenko YuS, Gopchenko ED. Odessa: TES; 2011. (in Russian).
Varigin AYu. The age structure of Abra ovata (Philippi, 1836) (Bivalvia: Scrobiculariidae) settlements in the Suchoy lagoon. Sci. Bull. Uzhgorod niv. (Ser. Biol.). 2011; 31: 78–81. (in Russian).
Varigin AYu. Life strategies of isopods under conditions of the Black Sea fouling community. Visnyk of Dnіpropetrovsk University. Ser. Biol. Ekol. 2015; 23(2): 210–215. doi:10.15421/011530. (in Russian).
Grese II. Amphipods of the Black Sea and their biology. Kiev: Nauk. Dumka; 1977. (in Russian).
Kiseleva MI. Polychaeta worms of the Black and Azov Seas. Apatity: KNC; 2004. (in Russian).
Lagoon-estuarine complexes of the Black Sea: geographical foundations of economic developing / Ed. by Schwebs GI.. Leningrad: Nauka: 1988. (in Russian).Makkaveeva EB. Invertebrate thickets of macrophytes of the Black Sea. Kiev: Nauk. Dumka; 1979. (in Russian).
Mikhailova TV. Population structure of Cerastoderma glaucum in some areas of the northwestern Black Sea. Ecol. morya. 1987; 25: 50–53. (in Russian).
Starushenko L I, Bushuev SG. Black Sea lagoons of Odessa region and their fishery use. Odessa: Astroprint; 2001. (in Russian).
Sinegub IA. Macrozoobenthos of the coastal ecotone of the Alibey lagoon (Northern Black Sea Coast). Ecol. morya. 2002; 62: 30–33. (in Russian).
Terenko GV. The current state of phytoplankton of the Tuzlov group of lagoons of the northwestern Black Sea. Ecosystems, their optimization and protection. 2014; 11: 207–213. (in Russian).
Khmeleva NN. Biology and energy balance of marine isopod crustaceans (Idotea baltica basteri). Kiev: Nauk. Dumka; 1973. (in Russian).
Chukhchin VD. Ecology of gastropods of the Black Sea. Kiev: Nauk. Dumka; 1983. (in Russian).
Lloret J, Marín A. The role of benthic macrophytes and their associated macroinvertebrate community in coastal lagoon resistance to eutrophication. Mar Pollut Bull. 2009; 58(12): 1827–1834. doi:10.1016/j.marpolbul.2009.08.001.
Bachelet G. Seasonal changes in macrophyte and macrozoobenthos assemblages in three coastal lagoons under varying degrees of utrophication. ICES Journal of Marine Science. 2000; 57(5): 1495–1506. doi:10.1006/jmsc.2000.0902.
Cloern J. Our evolving conceptual model of the coastal eutrophication problem. Mar Ecol Prog Ser. 2001; 210: 223–253. doi:10.3354/meps210223.
Nixon S. Coastal marine eutrophication: A definition, social causes, and future concerns. Ophelia. 1995; 41(1): 199–219. doi:10.1080/00785236.1995.10422044
